Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України

Новини

26 Вересня

Доброю традицією стало проведення музичних заходів у виставковій залі архівно-музейного комплексу “Літературно-мистецькі Плюти» ЦДАМЛМ України . На цей раз, сонячний суботній день 23 вересня прикрасили звуки роялю під час зустрічі, присвяченій пам’яті і творчості композитора Сергія Васильовича Рахманінова. Ця зустріч стала результатом чергової творчої співпраці працівників комплексу зі слухачами Інституту III віку з м. Українка.

Детальніше

В концерті приймали участь студент Національної музичної академії ім. П.І.Чайковського Роман Перевертун, а також Людмила Реп`єва, Ірина Бутакова, Сергій, Владислава і Лариса Удод, тріо “Елеганс” (ДШМ м.Україка), одеситка Неля Зайцева.

Наступна творча зустріч запланована на листопад.


25 Вересня

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» від 01.08.1992 р. за №442 та з метою реалізації прав працівників архіву на здорові та безпечні умови праці, встановлення факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці у ЦДАМЛМ України провели атестацію двох робочих місць на посади:

  • Палітурник документів;
  • Реставратор архівних та бібліотечних матеріалів.

  • УкрІнформ

    В’ячеслав Брюховецький : «Не треба думати, що архів-музей це місце зберігання видатних речей. Це місце боротьби за націю, за ідентичність». 5 липня 2017 року Державна архівна служба України та Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України організував проведення «круглого столу» присвяченого проблемі розміщення Центрального державного архіву – музею літератури і мистецтва України після закінчення терміну дії договору оренди будівлі колишньої бурси Національного заповідника «Софія Київська».

    Детальніше

    Учасниками засідання були Тетяна Баранова – голова Державної архівної служби України, Олена Чижова – директор Центрального державного архіву – музею літератури і мистецтва України, Дмитро Павличко – Герой України, поет, державний і громадський діяч, В’ячеслав Брюховецький – літературознавець, педагог і громадський діяч, Герой України, почесний президент Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор філологічних наук, професор, член Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, Леонід Андрієвський - художник, народний художник України, професор, заступник голови Українського фонду культура, директор видавництва «Криниця», Олександр Федорук - мистецтвознавець, заслужений діяч культури Польщі, академік Академії мистецтв України, секретар відділення теорії та історії мистецтв НАМ України, завідувач кафедри Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. Марина Черкашина – Губаренко - музикознавець, музичний критик, педагог, доктор мистецтвознавства, професор, член-кореспондент Академії мистецтв України,Кирило Стеценко - скрипаль, композитор, культуролог, музичний і телевізійний продюсер, педагог і громадський діяч, Заслужений артист України, Ганна Веселовська – театрознавець, доктор мистецтвознавства, професор, керівник напряму експертно-аналітичної діяльності НСТД України, Михайло Сидоржевський –громадський діяч, публіцист, поет, голова Національної спілки письменників України, Сергій Гальченко – заступник директора інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України, Микола Щербак – голова Спілки архівістів України, доктор історичних наук, професор, Марина Палієнко – науковець, архівознавець, доктор історичних наук, професор, завідувачка кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Ярослав Калакура - історик, українознавець, історіограф, джерелознавець та архівознавець, академік АН ВШ України, Олександр Гаранін –директор Українського науково – дослідного інституту архівної справи та документознавства ,Юрій Ковтанюк – директор Центрального державного електронного архіву України,Ірина Мага – директор Центрального державного архіву зарубіжної україніки, Тамара Малярчук – заступник директора – головний зберігач фондів Центрального державного архіву – музею літератури і мистецтв України, Юлія Нечипоренко – заступник начальника управління охорони культурної спадщини - начальник відділу формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини Міністерства культури України,Вадим Кириленко - Перший заступник генерального директора Національного заповідника «Софія Київська».

    Діячі науки та культури занепокоєні та стурбовані категоричною позицією Міністерства культури України та НЗ «Софія Київська» щодо негайного «виселення» архіву-музею. Пропозиції щодо необхідності негайного втручання в ситуацію високо посадовців, створення міжвідомчих комісій, розгляду можливості реставрації будівлі без відселення архіву-музею, передбачення коштів в бюджеті країни на добудову комплексу архівних установ по вул. Солом»янська, 24, куди в майбутньому міг би переїхати архів-музей та ін. увійдуть до меморандуму, який буде направлений Президенту України.

    Саме про це повна відео трансляція заходу.



    Чому і куди “переселяють” архів-музей літератури і мистецтва?


    Один із найбільших архівів Європи може залишитися без даху над головою

    Новини

    26 Вересня

    Доброю традицією стало проведення музичних заходів у виставковій залі архівно-музейного комплексу “Літературно-мистецькі Плюти» ЦДАМЛМ України . На цей раз, сонячний суботній день 23 вересня прикрасили звуки роялю під час зустрічі, присвяченій пам’яті і творчості композитора Сергія Васильовича Рахманінова. Ця зустріч стала результатом чергової творчої співпраці працівників комплексу зі слухачами Інституту III віку з м. Українка.

    Детальніше

    В концерті приймали участь студент Національної музичної академії ім. П.І.Чайковського Роман Перевертун, а також Людмила Реп`єва, Ірина Бутакова, Сергій, Владислава і Лариса Удод, тріо “Елеганс” (ДШМ м.Україка), одеситка Неля Зайцева.

    Наступна творча зустріч запланована на листопад.


    25 Вересня

    Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» від 01.08.1992 р. за №442 та з метою реалізації прав працівників архіву на здорові та безпечні умови праці, встановлення факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці у ЦДАМЛМ України провели атестацію двох робочих місць на посади:

  • Палітурник документів;
  • Реставратор архівних та бібліотечних матеріалів.

  • 22 Вересня

    Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України прийняв на постійне зберігання документи фонду №581

    Підприємства «Центральний Будинок художника» Національної спілки художників України за 1985-2000 рр. у кількості 31 справа та документи фонду № 1189 Колективного підприємства «Редакція всеукраїнського дитячого журналу «Барвінок» за 1991-1995 рр. у кількості 35 справ, що висвітлюють основні напрямки діяльності цих організацій.


    22 вересня

    Шановні друзі та колеги!

    Сьогодні у рубриці Описи фондів ЦДАМЛМ України з’явилася нова інформація.

    Звертаємо вашу увагу на те,що на нашому сайті у розділі «Описи фондів» додалися оцифровані описи №480-487.,,№582-590.


    18 Вересня

    Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України прийняв на постійне зберігання документи фонду № 1009 Державного підприємства «Українська студія хронікально-документальних фільмів» за 1997 – 2002 рр. у кількості 50 справ, які висвітлюють основні напрямки діяльності студії.


    12 Вересня

    12 вересня 2017 року відбулось чергове засідання колегії ЦДАМЛМ України

    Були розглянуті наступні питання:

  • Про стан виконання структурними підрозділами ЦДАМЛМ України планових завдань за І півріччя 2017 року.
  • Про стан дотримання законодавства України у сфері кадрової політики.
  • Про дотримання Закону України «Про звернення громадян»
  • Про хід виконання Плану усунення недоліків, виявлених під час комплексної позапланової перевірки ЦДАМЛМ України
  • Про роботу зі ЗМІ.

  • 11 Вересня

    Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України взяв участь у новому видавничому проекті. Вийшла друком нова книга спогадів Тетяни Кардиналовської «Невідступне минуле» з продовженням, написаним доньками Тетяни Асею і Мірталою «Від темряви до світла», у якій було використано документи з архівного зібрання ЦДАМЛМ України. Зокрема, представлено фотографії з фондів архіву-музею, які друкуються вперше. Книга стане в нагоді усім, хто цікавиться історією нашої країни.

    Детальніше














    8 Вересня

    Шановні друзі та колеги!

    Сьогодні у рубриці Описи фондів ЦДАМЛМ України з’явилася нова інформація.

    Звертаємо вашу увагу на те,що на нашому сайті у розділі «Описи фондів» додалися оцифровані описи ,№464 - 581.


    Новини

    28 серпня

    Бібліотечна колекція Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України поповнилась новою книгою української поетеси Віри Вовк, яку авторка надіслала до Архіву-музею. Щиро дякуємо за нове надходження та бажаємо творчої наснаги!


    18 серпня

    Шановні друзі та колеги!

    Сьогодні у рубриці Описи фондів ЦДАМЛМ України з’явилася нова інформація.

    Звертаємо вашу увагу на те,що на нашому сайті у розділі «Описи фондів» додалися оцифровані описи №464 опис 1 том9. ,№569-572.


    11 серпня

    Шановні друзі та колеги!

    Сьогодні у рубриці Описи фондів ЦДАМЛМ України з’явилася нова інформація.

    Звертаємо вашу увагу на те,що на нашому сайті у розділі «Описи фондів» додалися оцифровані описи №316-399.,№464,467. ,№557-567.


    4 серпня

    Шановні друзі та колеги!

    Сьогодні у рубриці Описи фондів ЦДАМЛМ України з’явилася нова інформація.

    Звертаємо вашу увагу на те,що на нашому сайті у розділі «Описи фондів» додалися оцифровані описи №505-509, 514.


    SOS Архів

    Шановні друзі! Продовжуємо інформувати Вас про перебіг подій навколо гострого питання збереження цілісного архівно-музейного комплексу Центрального державного архіву-музею літератури імистецтва України . Ми отримали перші відповіді на численні звернення щодо проблеми подальшого розміщення ЦДАМЛМ України після закінчення дії договору оренди.

    Лист Державної архівної служби України від 27.07.2017 року

    Лист Фонду державного майна України від 31.07.2017 року

    Лист Департаменту культури Київської міської державної адміністрацї від 02.08.2017 року


    Три хвилини зізнання у коханні …АРХІВУ-МУЗЕЮ

    Знайдіть час і перегляньте наше відео-послання до ВСІХ хто слідкує за ситуацією навколо питання «виселення» архіву-музею.

    Детальніше

    Ми впевнені ,що Ваша підтримка у вигляді численних перепостів цього відео,висловленої ВАШОЇ позиції, добрих слів на адресу ЦДАМЛМ України нарешті приверне увагу посадовців до проблеми подальшого розміщення та збереження унікальних архівів української інтелігенції. МИ ВІДЧУВАЄМО ВАШУ ПІДТРИМКУ!!! З повагою,колектив ЦДАМЛМ України


    Шановне товариство, дорогі друзі!!! Центральний державний архів – музей літератури і мистецтва України звертає увагу на загрозу втрати культурного надбання України! Архів – музей на межі "виселення" із приміщень в яких знаходиться більше 50 років!

    Лист звернення до голови до Голови Верховної Ради України

    Лист підтримки діячів Української культури

    Лист підтримки діячів Української науки

    Лист підтримки Спілки архівістів України

    Для переміщення Центрального державного архіву - музею літератури і мистецтва були запропоновані такі приміщення:

    Фото будівлі за адресою: вул. Якутська 3.

    Фото будівлі за адресою: вул. Гарматна 2.




    АРХІВажлива СПРАВА

    21 Вересня

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» та з нагоди 85-річчя від дня народження всесвітньо відомого українського співака, Героя України Анатолія Солов`яненка (1932–2017) представляємо документи з особового фонду (Ф. 1409), що зберігається у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

    Детальніше

    Анатолій Борисович Солов'яненко народився 25 вересня 1932 р. у м. Сталіно (тепер – Донецьк) у родині шахтаря. У 1954 р. закінчив Донецький політехнічний інститут, після чого працював викладачем на кафедрі інженерної геометрії. Ще будучи студентом, він був активним учасником концертів художньої самодіяльності та брав приватні уроки вокалу у відомого співака-тенора Олександра Коробейченка. А. Солов'яненко навчався у нього з 1952 до 1964 р. У 1962 р. став солістом (лірико-драматичний тенор) Державного театру опери і балету УРСР ім. Т. Г. Шевченка (нині – Національна опера України), де з нетривалими перервами працював до 1993 р.

    У 1963–1965 рр. А. Солов'яненко проходив стажування у міланському театрі «Ла Скала», у 1977–1978 рр. працював за контрактом у нью-йоркському «Метрополітен-опера», а в 1978 р. закінчив Київську консерваторію. Впродовж 1970-80-х рр. співак активно гастролював у США, Канаді, Аргентині, Японії та Західній Європі. У 1967 р. Анатолій Борисович став Заслуженим артистом УРСР, у 1970 р. – Народним артистом УРСР, а в 1975 р. був удостоєний високого звання Народного артиста СРСР.

    Помер співак 29 липня 1999 р. у м. Києві. У 2008 р. йому посмертно було присуджено звання Героя України.

    Упродовж своєї тривалої кар’єри А. Солов'яненко виконував 17 оперних партій. Найвідомішими є партії Андрія (опера «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Петра («Наталка Полтавка» І. Котляревського), Володимира («Князь Ігор» О. Бородіна), Альфреда («Травіата» Дж. Верді), Надіра («Шукачі перлин» Ж. Бізе) та Фауста («Фауст» Ш. Гуно). Співак володів італійською мовою та успішно виконував арії і романси з опер Доніцетті, Дж. Верді і К. Глюка. Вершиною творчості А. Солов`яненка вважається партія Герцога в опері Дж. Верді «Риголетто».

    Народні пісні у виконанні А. Солов`яненка («Ніч яка місячна», «Місяць на небі», «Сонце низенько», «Чорнії брови, карії очі» та ін.) стали взірцем вокальної майстерності для співаків наступних поколінь. Дискографія його записів налічує 18 дисків, випущених упродовж 1965–1996 рр. українською, російською та італійською мовами.

    Документи фонду Анатолія Борисовича Солов’яненка були передані ЦДАМЛМ України у 2004 та 2013 рр. його дружиною Світланою Солов'яненко. Основний масив складають особисті документи та документи творчої і службової діяльності. Серед творчих документів співака варто виділити фотографії, музичні твори з його репертуару та рукописи. Архів-музей висловлює щиру вдячність

    Світлані Дмитрівні Солов’яненко за вагомий внесок у справу збереження історичної пам’яті та плідну співпрацю.

    Для оптимізації пошуку інформації про склад і зміст документів Архів-музей долучає відсканований опис особового фонду А. Б. Солов`яненка (№1409) до інформаційного повідомлення проекту «АРХІВажлива СПРАВА».

    Запрошуємо дослідників і шанувальників української культури ознайомитись з документами у читальному залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.



    __________________________

    Інформацію підготував науковий співробітник відділу використання інформації документів, канд. іст. наукІ. С. Резнік.



    __________________________

    Адреса ЦДАМЛМ України:

    Україна, 01001, м. Київ-01,

    вул. Володимирська, 22-a

    (територія Національного

    заповідника “Софія Київська”)

    тел./факс (044) 278-44-81

    E-mail: cdamlm@arch.gov.ua

    https://www.facebook.com/cdamlmu/



    Години роботи читального залу:

    пн-чт.: з 10:00 до 18:00

    пт.: з 10:00 до 16:45

    Читальний зал для користувачів відкритий щоденно, крім суботи і неділі

    Попереднє замовлення архівних документів користувачами з різних регіонів України здійснюється

    у телефонному режимі (044)2784481, (044)2784663

    Останній робочий день кожного місяця – санітарний

    Телефон для замовлення екскурсій

    (044) 278-44-81


    21 Вересня

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» та з нагоди 125- річчя від дня народження українського літературознавця Михайла Михайловича Новицького (1892 – 1964) представляємо документи з особового фонду (Ф. 1), що зберігається у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України.

    Детальніше

    Михайло Новицький народився 3 жовтня 1892 р. (н. с.) у м. Ніжин на Чернігівщині у родині канцеляриста міської управи. У 1913 р. закінчив Ніжинську гімназію і вступив на історико-філологічний факультет Санкт-Петербурзького державного університету, де навчався до 1919 р. Після закінчення університету працював викладачем російської мови і літератури в трудовій школі м. Ніжина.

    З 1921 р. М. Новицький працював у Інституті літератури ВУАН. За рекомендацією відомого мовознавця, академіка А. Шахматова був включений до складу Комісії для видань пам’яток новітнього українського письменства Історико-філологічного відділу, що діяла до 1926 р. Так розпочалась 40-річна праця М. Новицького в галузі шевченкознавства. У 1920-30-х рр. він активно друкував наукові статті про Т. Г. Шевченка. У 1937 р. був арештований органами НКВС. До 1941 р. відбував покарання у таборі позбавлення волі в Республіці Комі, де працював на будівництві Біломорсько-Балтійського каналу. Як військовозобов'язаний він після дострокового звільнення до кінця війни був шахтарем. З 1946 р. до 1952 р. працював у Будинку-музеї ім. Т. Г. Шевченка, згодом – у Державному музеї Т. Г. Шевченка (1954–1962 рр.; зараз Національний музей Тараса Шевченка).

    М. Новицький відомий передусім як шевченкознавець, адже за своє життя він взяв участь у виданні 30 зібрань творів Т. Шевченка. Разом із С. Єфремовим вони підготували такі видання як «Поезія: У 2 т.» (1927), «Щоденник» (1927; Т. 4) та ін. М. Новицький також є автором статей біографічного характеру: «Арешт Шевченка в 1847 р.» (1924), «До історії арешту Шевченка» (1925), «З листування Т. Г. Шевченка» (1926). Варто відзначити і його праці із текстології творів: «Поема Т. Шевченка «Мар'яна-Черниця» (1924), «До тексту Шевченкового «Кобзаря» (1924). Наприкінці життя він взяв участь у виданні ПЗТ у 10 томах (К., 1939–1964), «Біографії Т. Г. Шевченка за спогадами сучасників» (1958) та «Спогадів про Т. Г. Шевченка» (К.: 1958).

    Помер Михайло Новицький 29 березня 1964 р.

    Документи фонду Михайла Михайловича Новицького були передані до Архіву-музею у 1967–1968 рр. його дружиною Раїсою Павлівною Новицькою-Товстухою. Таким чином було сформовано перший фонд архівного зібрання ЦДАМЛМ України, який налічує 495 одиниць зберігання. Основну частину документів складають творчі матеріали літературознавця: рукописи статей, рецензій, виписок з шевченкознавства. Також у ЦДАМЛМ України зберігається колекція друкованих видань М. М. Новицького № VI, що складається з 1187 примірників.

    Для оптимізації пошуку інформації про склад і зміст документів Архів-музей долучає відсканований опис особового фонду М. М. Новицького (№1) до інформаційного повідомлення проекту «АРХІВажлива СПРАВА».

    Запрошуємо дослідників і шанувальників української культури ознайомитись з документами у читальному залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.

    Інформуємо, що у рамках відзначення 125-річчя від дня народження М. М. Новицького триває виставка «Діла добрих оновляться...».

    Виставка побудована на матеріалах Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Музею книги і друкарства України, Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України, Центрального державного архіву громадських об’єднань України, Музею-архіву ім. Дмитра Антоновича УВАН у США, Національного музею українського народного декоративного мистецтва, приватних колекцій. У експозиції представлено близько 100 експонатів. Презентація виставки відбудеться 21 вересня о 16.00 год. у Музеї книги і друкарства України (вул. Лаврська, корпус 9, територія Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника).



    __________________________

    Інформацію підготував науковий співробітник відділу використання інформації документів, канд. іст. наукІ. С. Резнік.



    __________________________

    Адреса ЦДАМЛМ України:

    Україна, 01001, м. Київ-01,

    вул. Володимирська, 22-a

    (територія Національного

    заповідника “Софія Київська”)

    тел./факс (044) 278-44-81

    E-mail: cdamlm@arch.gov.ua

    https://www.facebook.com/cdamlmu/



    Години роботи читального залу:

    пн-чт.: з 10:00 до 18:00

    пт.: з 10:00 до 16:45

    Читальний зал для користувачів відкритий щоденно, крім суботи і неділі

    Попереднє замовлення архівних документів користувачами з різних регіонів України здійснюється

    у телефонному режимі (044)2784481, (044)2784663

    Останній робочий день кожного місяця – санітарний

    Телефон для замовлення екскурсій

    (044) 278-44-81


    11 Вересня

    На прохання користувачів у рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» публікуємо повідомлення про українську письменницю Докію Гуменну (1904-1996).

    Детальніше

    Докія Кузьмівна Гуменна народилася 23 березня 1904 р. в м. Жашків, Таращанського повіту Київської губернії. Закінчила педагогічну школу в м. Ставищі. Згодом, навчаючись на літературно-лінгвістичному факультеті Київського Інституту Народної Освіти, вона починає друкувати в журналах свої перші невеличкі оповідання. Під час війни письменниця була змушена переїхати до Львова, пізніше — до Австрії, де упорядковувала свої літературні напрацювання, які не мала змоги друкувати в Україні. Згодом був виданий головний твір Докії Кузьмівни — «Діти чумацького шляху» (Мюнхен–Нью-Йорк — 1948-1951рр.) Переїхавши до США, Гуменна продовжує активну літературну діяльність.

    Померла письменниця 1996 р. у Нью-Йорку.

    Докія Кузьмівна написала більше 20 прозових книг, ставши однією з найплідніших українських письменниць в еміграції. Велику увагу вона приділяла студіям з археології, стародавньої історії України. Ці теми знайшли своє відображення в серії творів: «Епізод із життя Європи Критської» (1957), казки-есеї «Благослови, Мати», «Золотий плуг» (1957), розповідь про Трипілля — «Минуле пливе в прийдешнє» (1978).

    Докія Кузьмівна — автор романів «Хрещатий яр» (1956), «Золотий плуг» (1969); повістей «Де недавно ведмеді ходили» (1930), «Мана» (1952); збірки нарисів «Багато неба» (1954); репортажів «Ех, Кубань, ти Кубань хліборобная» (1931), «Вічні вогні Альберти» (1959); збірок новел та оповідань «Серед хмаросягів» (1962), «Чотири сонця» (1969), мініатюри «Прогулянка алеями мільйоноліть» (1987) та ін. Загалом літературна спадщина Докії Гуменної налічує понад 30 томів.

    У архівному зібранні ЦДАМЛМ України представлені окремі документи письменниці, які відклалися в особових фондах Вікторії Віти, Ганни Черінь, Романа Лубківського та Любові Дражевської. Це епістолярії, машинопис повісті «Мана» з авторськими правками та ін.

    В бібліотечній колекції нашого архіву-музею зберігається низка творів Докії Кузьмівни, надрукованих у 1930-1960-х рр., видання з дарчими написами письменниці К. Кисілевському та Г. Черінь.

    Запрошуємо дослідників і шанувальників творчості Докії Кузьмівни Гуменної та української культури вцілому ознайомитись з документами та книжковими виданнями у читальній залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.



    __________________________

    Інформацію підготувала провідний архівіст відділу використання інформації документів Мойсик М.Н.



    __________________________

    Адреса ЦДАМЛМ України:

    Україна, 01001, м. Київ-01,

    вул. Володимирська, 22-a

    (територія Національного

    заповідника “Софія Київська”)

    тел./факс (044) 278-44-81

    E-mail: cdamlm@arch.gov.ua

    https://www.facebook.com/cdamlmu/



    Години роботи читального залу:

    пн-чт.: з 10:00 до 18:00

    пт.: з 10:00 до 16:45

    Читальний зал для користувачів відкритий щоденно, крім суботи і неділі

    Попереднє замовлення архівних документів користувачами з різних регіонів України здійснюється

    у телефонному режимі (044)2784481, (044)2784663

    Останній робочий день кожного місяця – санітарний

    Телефон для замовлення екскурсій

    (044) 278-44-81


    11 Вересня

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» та з нагоди 115-ї річниці від дня народження українського письменника, журналіста, автора творів для дітей Олеся Васильовича Донченка (1902-1954) представляємо документи із його особового фонду (№ 85) та фонду друкованих видань Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.

    Детальніше

    Народився у 1902 р. у с. Великі Сорочинці Миргородського уїзду Полтавської губернії в родині сільського вчителя. У 1911 р. вступив до чоловічої гімназії у м. Лубни. Після закінчення гімназії та курсів у 1919 р. працює вчителем, згодом, інспектором політосвіти Лубенського району. Ще під час навчання у гімназії у 1918 р. на сторінках лубенської газети «Рідний край» з’явився перший вірш Олеся Донченка «Журливая пісня, журливії звуки». Два роки працює відповідальним секретарем районної газети, на сторінках якої публікує свої вірші. У 1924 р. вступає до армії та служить у прикордонних військах. Незабаром Олеся Донченка призначають полковим учителем. У 1926 р. виходить перша збірка письменника «Червона писанка». У цьому ж році Олеся Донченка відкликають до Харкова на літературну роботу, де він працює секретарем юнацького сектору Державного видавництва України, проте, не полишає роботи у видавництві РАТАУ (Радіотелеграфне агентство України). У 1928 році виходить його другий збірник поезій «Околиці» та перший великий прозовий твір – роман «Золотий павучок», тираж якого у 1939 році було вилучено внаслідок критичних зауважень.

    В кінці 1920-х на початку 1930-х рр. виходить більше тридцяти книг казок, віршів, оповідань для дітей та юнацтва. Варто відзначити, що за сценарієм Олеся Донченка було відзнято перший в Україні мультиплікаційний фільм за методом целулоїдних перекладок. Автором було також написано сценарій продовження мультфільму – «Жук у зоопарку». Мультфільм «Тук-тук та його товариш Жук» (1935 р.) наразі є одним із найстаріших українських мультиплікаційних фільмів, які збереглися до нашого часу.

    У 1930-х рр. Олесь Донченко зосереджується на написанні прозових творів, світ побачили його твори «Зоряна фортеця», «Море відступає», «Школа над морем», «Підводний корабель», «Лукія», «Карафуто», «Серце беркута», «Повість про новий дім», «Лісничиха», «Сад», «Заповітне слово», «Юрко Васюта», «Шахта в степу», «Подорож до млина», «Хлопчик з дитбудинку», «Голубий гвинтик», «Золота медаль».

    Письменник помер 12 квітня 1954 р. у Лубнах.

    У особовому фонді О.В. Донченка, який зберігається у ЦДАМЛМ України містяться творчі документи письменника, його статті, документи біографії та службової діяльності, епістолярна спадщина, фотографії, видання.

    Для оптимізації пошуку інформації про склад і зміст документів, Архів-музей долучає відсканований опис особового фонду О. В. Донченка (№ 85) ,(ф. 85 опис 1) , ,(ф. 85 додаток 1) ,(ф. 85 опис 2) до інформаційного повідомлення проекту «АРХІВажлива СПРАВА».

    Запрошуємо дослідників і шанувальників української культури та історії ознайомитись з документами у читальному залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.



    __________________________

    Інформацію підготувала завідувач сектора просвітньої та виставкової роботи відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Наталія Климович.



    __________________________

    Адреса ЦДАМЛМ України:

    Україна, 01001, м. Київ-01,

    вул. Володимирська, 22-a

    (територія Національного

    заповідника “Софія Київська”)

    тел./факс (044) 278-44-81

    E-mail: cdamlm@arch.gov.ua

    https://www.facebook.com/cdamlmu/



    Години роботи читального залу:

    пн-чт.: з 10:00 до 18:00

    пт.: з 10:00 до 16:45

    Читальний зал для користувачів відкритий щоденно, крім суботи і неділі

    Попереднє замовлення архівних документів користувачами з різних регіонів України здійснюється

    у телефонному режимі (044)2784481, (044)2784663

    Останній робочий день кожного місяця – санітарний

    Телефон для замовлення екскурсій

    (044) 278-44-81


    22 серпня

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» та з нагоди 26-ї річниці Незалежності України представляємо документи з особового фонду видатної української поетеси та палкої патріотки Ганни Черінь (Галини Іванівни Грибінської (Паньків) ,(ф. 1301 опис 1) , ,(ф. 1301 опис 2) ,(ф. 1301 опис 3) , який зберігається у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

    Детальніше

    Ганна Черінь народилася 29 квітня 1924 року в Києві. Почала писати ще у шкільні роки, навчаючись на філологічному факультеті Київського університету. Друга світова війна стала на заваді її навчанню і письменниця опинилася в Німеччині. Перебуваючи у таборі для переміщених осіб у м. Гайденау, вона працювала в редакції часопису «Голос», який видавався для «остівців» (робітників зі Сходу) та продовжувала писати вірші. У 1950 р. Ганна Черінь емігрувала до США. Певний час працювала санітаркою в дитячому шпиталі, згодом – у книгарні університету Чикаго, де продовжила своє навчання на лінгвістичному факультеті. У 1966 р. у цьому ж університеті отримала фах бібліотекаря. З 1964 по 1988 рр. Ганна Черінь працювала у відділі міжнародного обміну з країнами Східної Європи в Регенштайн бібліотеці Чиказького університету, була членом численних українських товариств та організацій, зокрема, Об’єднання українських письменників «Слово», Об’єднання українських письменників літератури для дітей і молоді ім. Л. Глібова, Українського золотого хреста, Союзу українок Америки, тривалий час була секретарем Українського бібліотекарського товариства Америки. У 1993 р. Ганна Черінь стала членом Спілки письменників України. З 1988 р. письменниця проживала в м. Порт Шарлотт (Флорида, США), працювала в Українському релігійному і культурному осередку ім. св. Андрія в Норт Порті. Померла 22 липня 2016 року.

    Перша збірка поезій Ганни Черінь вийшла у 1949 р. у таборі для переміщених осіб. Усього за життя видала 50 книжок. Усі свої книги Ганна Черінь присвячувала Україні, видавала власним коштом та дарувала українським читачам. Знаковою вважала збірку «Держава», переважна більшість творів якої присвячена становленню української держави, її внутрішнім проблемам та утвердженню на загальнополітичній арені.

    Документи фонду (творчі матеріали, епістолярії, документи її службової і громадської діяльності, фотографії) надходили до ЦДАМЛМ України протягом 1996–2015 рр. від письменниці особисто. Частина документів була передана родичем Ганни Черінь, заслуженим артистом України Б. Лободою у 2016 р.

    В онлайн-режимі пропонуємо ознайомитись із окремими зразками поетичного доробку Ганни Черінь, тими творами, які вона присвятила нашій Батьківщині, світлинами письменниці.

    Для оптимізації пошуку інформації про склад і зміст документів, Архів-музей долучає відсканований опис особового фонду Ганни Черінь ,(ф. 1301 опис 1) ,(ф. 1301 опис 2) ,(ф. 1301 опис 3) до інформаційного повідомлення проекту «АРХІВажлива СПРАВА».

    Запрошуємо дослідників і шанувальників української культури та історії ознайомитись з документами у читальному залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.

    __________________________


    2 серпня

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» та з нагоди 100-річчя від дня народження українського поета, журналіста, заслуженого діяча мистецтв України Олекси Яковича Ющенка представляємо документи з особового фонду ,(Ф. 321 опис 1) , ,(ф. 321 опис 2) ,(ф. 321 опис 3) , що зберігається у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України). , який зберігається у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

    Детальніше

    Олекса Ющенко народився 2 серпня 1917 р. у с. Хоружівка Сумської обл. у селянській родині. Освіту здобував у місцевій школі. У 1939 р. О. Ющенко закінчив Ніжинський учительський інститут, після чого в пошуках роботи переїхав до Чернігова. Цього ж року він почав працювати у редакції чернігівської газети «Молодий комунар», вже у 1940 р. очолив літературне об’єднання Чернігівщини.

    У роки Другої світової війни О. Ющенко працював редактором на радіостанції ім. Т. Шевченка в Саратові, де проявив себе як талановитий журналіст і знавець української мови. У 1944 р. він став членом Спілки радянських письменників України. Після війни кілька років працював у редакції газети «Зірка». Наступні десятиліття О. Ющенко присвятив літературній творчості, регулярно брав участь у засіданнях Спілки письменників, відвідував літературні вечори і зустрічі.

    О. Ющенко є автором більше 20 збірок поезій, серед яких: «До рідної землі» (1945), «Моя весна» (1949), «Сонячна дорога» (1950), «Над широким Дніпром» (1951), «Люди і квіти» (1959), «Сповідь» (1971), «Слово до друзів» (1976) та ін. Крім того, він писав вірші для дітей (найбільш відомими стали збірки «Весна і літо» (1956), «Сонячний світ» (1976), «Побувайте на Десні» (1974), «Уклін красі» (1986).

    О. Ющенко також досліджував розвиток української пісні (книга «Пісня і праця» (1964), працював у жанрі гумору і сатири (збірка «Дружнім пером» (1973). Широку популярність отримали дві його книги нарисів та спогадів про видатних діячів мистецтва («Безсмертники» (1974-1982), «В пам’яті моїй» (1986)). Особливе місце в розмаїтій творчій спадщині автора займають збірки пісень «Україно, серце моє» (1967), «Ромен-цвіт» (1981) та «Серце матері» (1981).

    Помер О. Ющенко 27 грудня 2008 р.

    Документи фонду Олекси Яковича Ющенка були передані на державне зберігання в ЦДАМЛМ України поетом особисто впродовж 1970 – 1993 рр. Основний масив документів складають творчі матеріали митця (рукописні і машинописні варіанти окремих творів і збірок). Серед матеріалів до біографії поета є посвідчення, повідомлення в газетах про присудження премій і звань, афіші і програми літературних вечорів, індивідуальні та групові фотографії (з О. Вишнею, П. Майбородою, А. Малишко та ін.), екслібриси, листування митця.

    Для оптимізації пошуку інформації про склад і зміст документів Архів-музей долучає відсканований опис особового фонду О. Я. Ющенка ,(Ф. 321 опис 1) , ,(ф. 321 опис 2) ,(ф. 321 опис 3) до інформаційного повідомлення проекту «АРХІВажлива СПРАВА».

    Запрошуємо дослідників і шанувальників української культури та історії ознайомитись з документами у читальному залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.



    __________________________

    Інформацію підготував головний науковий співробітник відділу використання інформації документів, канд. іст. наук І.С. Резнік


    27 червня

    До 21-ї річниці Конституції України у рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо видання із фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

    Детальніше

    Конституція незалежної України, прийнята 28 червня 1996 р., визначила базові принципи організації вищих органів держави і місцевого самоврядування, їхні відносини та компетенцію, зазначила основні права, свободи та обов’язки громадян і увібрала увесь попередній досвід розвитку конституціоналізму в Україні. Зокрема, серед засновників сучасного українського конституціоналізму був відомий український громадсько. Отто Ейхельман у 1918–1920 рр. став товаришем (заступником) міністра закордонних справ УНР і підготував проект Конституції Української Народної Республіки, який містив тогочасні провідні ідеї української та світової правової думки.

    Робота над проектом Конституції УНР почалася на початку 1918 р. і стала логічним підсумком розвитку політичних процесів, які розпочалися у березні 1917 р. Таким чином відбулося юридичне оформлення відродження української державності, були подані політико-правові стимули до об’єднання усіх верств українського суспільства. Незважаючи на те, що у даному проекті не було врегульовано ряд важливих питань (зокрема, питання власності, кордонів, мови, державної символіки та ін.), а її положення так і не були втілені в життя, вона мала велике історико-правове значення, оскільки заклала основу майбутньої української законодавчої діяльності. Проект Конституції Української Народної Республіки, підготовлений О.О. Ейхельманом, фактично став першою Конституцією незалежної і суверенної України.

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо видання українського вченого-правознавця, політичного та громадського діяча О. О. Ейхельмана, які зберігаються у фонді друкованих видань ЦДАМЛМ України.

    Запрошуємо дослідників і шанувальників української культури та історії ознайомитись з документами у читальному залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.

    __________________________


    13 червня

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» та з нагоди 115-річчя від дня народження української оперної співачки, народної артистки СРСР Зої Михайлівни Гайдай, представляємо документи з особового фонду, (Ф. №147 оп.1) , (ф. №147 пр.1), що зберігається у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

    Детальніше

    Зоя Гайдай народилася 1 червня 1902 р в м. Тамбов у родині вчителя співів. Через 4 роки родина Гайдай переїхала до м. Житомира, в якому мешкала до 1923 р. У 1913 р. З. Гайдай вступила до Житомирської гімназії. Цього ж року вона вступає до Хору при Волинській наросвіті.

    1923 р. розпочався творчий шлях З.Гайдай і вона стає студенткою Київського музично-драматичного інституту ім. М. Лисенка, де навчалася в класі Заслуженого професора О.О. Муравйової.

    1928 р. за конкурсом Зоя Михайлівна була прийнята в Київський оперний театр і на 2 роки стала його солісткою. У 1930 р. за сімейними обставинами вона переїздить до Харкова і співає в столичній опері. 1934 р. Зою Михайлівну знову переводять в Київський оперний театр, у якому вона працює до 1955 р.

    В роки Другої світової війни співачка разом з Київським оперним театром знаходилися в евакуації в Уфі та Іркутську. У 1943 р. Зоя Михайлівна для підтримання бойового духу солдат на Далекому Сході СРСР влаштовувала концерти та творчі вечори.

    У 1946-1952 рр. у складі делегацій діячів культури співачка відвідувала фестивалі українського мистецтва, що проходили у Китаї, Канаді та США.

    Зоя Михайлівна вдало поєднувала роботу в Київському оперному театрі з концертно-камерною діяльністю. З 1933 р. відбулося близько тисячі концертів, з якими вона об’їздила більшу частину СРСР, Китай, Іран, Ірак, Пакистан.

    У репертуарі співачки понад 50 оперних партій. Під час виступів співачка виконувала твори українських та російських композиторів, а також твори класичного репертуару світових композиторів («Наталка Полтавка», «Запорожець за Дунаєм», «Євгеній Онєгін», «Продана наречена», «Турандот», «Чіо-Чіо-Сан»), народні пісні тощо. Своє сценічне життя співачка завершила у 1955 р. і наступні 10 років присвятила викладанню музичної майстерності в Київській консерваторії, де вела камерний клас та мала звання професора.

    Неповторний співочий та сценічний талант Зої Михайлівни був відзначений значною кількістю нагород, серед яких: Перші премії на Всесоюзному конкурсі виконавців (1933, 1937 рр.); звання Заслуженої артистки УРСР (1937р.), Лауреата Державної премії (1941 р.), Народної артистки СРСР (1944р.) і т.д.

    Померла співачка 21 квітня 1965 р.

    Документи, що зібрані у фонді Зої Михайлівни Гайдай були передані на зберігання в ЦДАМЛМ України сестрою артистки Оленою Михайлівною Гайдай. Основний масив документів складають записні книжки, щоденники, листи від рідних, друзів, шанувальників, композиторів. Серед особистих документів є чимало довідок з місць роботи, довідки про навчання, службові посвідчення, атестати на вчені звання тощо. Велику цінність мають рукописи статей, автобіографії, вирізки з газет, а також фотографії в побуті та в ролях різних періодів. Значний інтерес для дослідників становлять ноти з помітками співачки – клавіри опер, романси. Окрему групу документів складають афіші і програми сольних концертів, програми театрів, де в спектаклях співачка приймала участь. Низка документів висвітлює педагогічну, громадсько-театральну та літературну діяльність, а саме учбові плани, звіти, відзнаки та грамоти, листи від установ та організацій тощо.

    Для оптимізації пошуку інформації про склад і зміст документів, Архів-музей долучає відсканований опис особового фонду З. М. Гайдай (№147) до інформаційного повідомлення проекту «АРХІВажлива СПРАВА».

    Запрошуємо дослідників і шанувальників української культури та історії ознайомитись з документами у читальному залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.

    __________________________

    Інформацію підготувала провідний архівіст відділу використання інформації документів, М.Н. Мойсик


    Травень
    15 травня

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива справа» та з нагоди 150-річчя від дня народження відомого композитора, хорового диригента, фольклориста, художника, громадського діяча Сергія Прокоповича Дрімцова (1867-1937) Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України представляє документи з особового фонду митця (ф. 1155).

    Детальніше

    Сергій Дрімцов народився 3 (15 н.с.) травня 1867 р. у Харкові, отримав всебічну освіту – Харківське реальне училище, Красноуфімський технікум, уроки гри на фортепіано та скрипці, малювання; співочої майстерності набував у С.Я.Лапинського. Під час заслання до В’ятської губернії за участь у народовольському русі займався журналістською діяльністю – секретарював у редакції «Вятской газеты». Після повернення в Україну, деякий час працював агрономом, завідував відділом позашкільної освіти, займався організацією хорових гуртків, редагував журнал «Хлібороб». Не оминав своєю увагою й музичну діяльність: Харківське відділення музичного товариства ім. М.Леонтовича, Харківська філармонія, засновник та диригент Українського державного хору, хорової капели Губполітосвіти та ін. З 1925 р. ректор Харківського музично-драматичного інституту, завідувач Музичними класами при Інституті тощо. Пік музичної діяльності С.П.Дрімцова припадав на 14-20-і рр. ХХ ст.: опера «Іван Морозенко» (лібрето за поемою П.Куліша), оперета «Сорочинський ярмарок», гуморески, сюїти, аранжування, інструментальні твори та музики для вистав та ін.

    С.П.Дрімцов помер у 1937 р., похований у Харкові.

    До ЦДАМЛМ України документи були передані донькою композитора Галиною Дрімцовою у 1990 р. Основу колекції складають творчі матеріали – нотні рукописи до музично-театральних творів, драматичних вистав, симфонічних, камерних, хорових творів; аранжування та ін. Значну увагу дослідників привертає рукописи курсу лекцій С.П.Дрімцова «Про художній образ в музиці», збірки (хрестоматія) музичних прикладів до курсу теорії музики з творів західноєвропейських та ін. композиторів тощо. Особовий фонд зберігає численні документи, пов’язані з особистістю С.Дрімцова – статті про життя та творчість композитора, світлини, документи про вшанування його пам’яті. Окремо заслуговує на увагу колекція друкованих прижиттєвих видань, які зберігаються у фонді друкованих видань ЦДАМЛМ України.

    Для оптимізації пошуку інформації про склад і зміст документів, Архів-музей долучає відсканований опис особового фонду С.П.Дрімцова (ф. 1155) до інформаційного повідомлення проекту «АРХІВажлива СПРАВА».

    Запрошуємо дослідників і шанувальників української культури та історії ознайомитись з документами у читальному залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.

    __________________________

    Інформація підготовлена головним науковим співробітником сектору просвітньої та виставкової роботи відділу використання інформації документів, канд. істор. наук А.М.Сукало.


    5 травня

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» до Дня пам’яті та примирення і 72-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні представляємо окремі твори видатних українських митців із фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України, що виразно ілюструють трагізм воєнних літ та незламний дух українського народу.

    Детальніше

    В онлайн режимі пропонуємо ознайомитись із творами українських художників Ю. Балановського, Й. Дайца, М. Дерегуса, Г. Малакова, А. Петрицького, М. Сліпченка. Запрошуємо дослідників і шанувальників української культури та історії ознайомитись з документами у читальному залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України та відвідати цікаві і пізнавальні екскурсії.

    __________________________

    Інформацію підготувала завідувач сектора просвітньої та виставкової роботи відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Наталія Климович.



    __________________________

    Адреса ЦДАМЛМ України:

    Україна, 01001, м. Київ-01,

    вул. Володимирська, 22-a

    (територія Національного

    заповідника “Софія Київська”)

    тел./факс (044) 278-44-81

    E-mail: cdamlm@arch.gov.ua

    https://www.facebook.com/cdamlmu/



    Години роботи читального залу:

    пн-чт.: з 10:00 до 18:00

    пт.: з 10:00 до 16:45

    Читальний зал для користувачів відкритий щоденно, крім суботи і неділі

    Попереднє замовлення архівних документів користувачами з різних регіонів України здійснюється у телефонному режимі (044)2784481, (044)2784663

    Останній робочий день кожного місяця – санітарний

    Телефон для замовлення екскурсій

    (044) 278-44-81


    Квітень
    28 квітня

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» та з нагоди 120-річчя від дня народження відомого актора театру та кіно, одного з фундаторів українського театру, режисера, викладача Мар’яна Михайловича Крушельницького (1897–1963) представляємо документи з особового фонду митця (ф. 1132), який зберігається у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

    Детальніше

    Мар’ян Крушельницький народився 18 квітня 1897 р. на Тернопільщині. Після закінчення початкової школи та Львівської і Тернопільської гімназій, навчався на філософському факультеті Карлового університету м. Праги.

    Сценічна діяльність розпочалась у 1916 р. в колективі «Тернопільські театральні вечори». Протягом наступних років працював в Тернопільському «Українському театрі», «Новому Львівському театрі» (м. Вінниця), театрі «Руська бесіда» (м. Львів). В 1924 р. вступає до театру-студії «Березіль» (з 1935 р. – Харківській українській драматичний театр ім. Т.Г.Шевченка), в якому успішно працює наступні роки як актор, художній керівник та головний режисер. Саме в цей період М.Крушельницький досягає вершини своєї майстерності, створюючи яскраві незабутні образи як трагічного, так й комедійного характеру, що увійшли в золотий фонд здобутків української сцени. У 1952 р. переходить на роботу до Київського українського драматичного театру ім. І.Франка, в якому з 1954 р. працював на посаді головного режисеру та здійснив ряд постановок п’єс вітчизняного та світового репертуару: «Арсенал» В.О.Суходольського, «Персональна справа» О.П.Штейна, «Доктор філософії» Б.Нучиш, «Король Лір» В.Шекспіра.

    М.Крушельницький залишив яскравий слід у вітчизняному кінематографі, ним створено ряд оригінальних кінообразів у фільмах «Ягідка кохання», «Коліївщина», «Кривавий світанок», «Мартин Боруля» та ін.

    Не оминав увагою М.Крушельницький й педагогічну діяльність, якою займався з 1936 р. З 1946 р. викладав у Харківському театральному інституті, а з 1952 р. і майже до останніх днів працював у Київському інституті театрального мистецтва ім. І.К.Карпенка-Карого, де вів курс майстерності актора та режисури.

    Заслужений і народний артист УРСР, СРСР. Нагороджений численними орденами та медалями. Лауреат Державної премії СРСР.

    5 квітня 1963 р. М.М.Крушельницький відійшов у вічність. Документальні матеріали М.М.Крушельницького були передані Архіву-музею у 1989 р. письменником, сценаристом Ю.Г.Костюком.

    Хронологічно документи охоплюють період за 1907-1987 рр.. Це творчі, біографічні матеріали, листування – тексти ролей, зіграних фондоутворювачем; фотографії в ролях; статті, рецензії, виступи та ін. Біографічні матеріали представлені особистими документами, програмами та афішами вистав, листуванням із установами та ін.. Розділ образотворчих матеріалів представлений численними фотографіями фондоутворювача, його дружини, родичів, колег тощо.

    Для оптимізації пошуку інформації про склад і зміст документів, Архів-музей долучає відсканований опис особового фонду М. М. Крушельницького (ф. 1132) до інформаційного повідомлення проекту «АРХІВажлива СПРАВА».

    Пропонуємо переглянути описи особового фонду М. М. Крушельницького (Ф. №1132 ).

    Запрошуємо дослідників і шанувальників української культури та історії ознайомитись з документами у читальному залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.

    __________________________

    Інформацію підготувала головний науковий співробітник сектору просвітньої та виставкової роботи відділу використання інформації документів, канд. істор. наукА.М.Сукало.


    25 квітня

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» та з нагоди 130-ї річниці від дня народження видатного скульптора, кінорежисера, драматурга Івана Петровича Кавалерідзе представляємо документи із його особового фонду (ф. 442), які зберігаються у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України та висвітлюють діяльність українського митця у сфері кіно.

    Детальніше

    Іван Петрович Кавалердзе народився 13 квітня 1887 р. на Полтавщині. Закінчивши початкову земську школу в с. Талалаївка, у 1899 році він вступає до приватної прогімназії Г. Валькера у Києві, а згодом, до художнього училища на відділення скульптури. Своє навчання Іван Кавалерідзе продовжує у Академії мистецтв у Петербурзі, згодом вчиться у скульптора Н. Аронсона у Парижі. У 1912 р. Іван Кавалерідзе переїздить до Москви, де працює художником-оформлювачем кінофірми «Тіман і Рейнгарт». За його участю були створені такі знакові фільми як «Анна Кареніна», «Гнів Діоніса», «Крейцерова соната», «Відхід великого старця» та інші. З 1928 р. він починає працювати на Одеській кінофабриці ВУКФУ. Його перший фільм за власним сценарієм «Злива» був створений під враженням від відомої постановки Леся Курбаса «Гайдамаки». На жаль, стрічка була затаврована як формалістична та знищена. Протягом наступних років виходять фільми «Перекоп», «Штурмові ночі», звуковий фільм «Коліївщина», який отримав критичні відгуки і звинувачення у націоналістичних ухилах.

    Із 1934 р. Іван Кавалерідзе працює режисером на Київській кіностудії «Українфільм». У 1936 р. відбувається прем’єра його нового фільму «Прометей», проте, ця картина також отримала розгромні рецензії і митець отримав заборону знімати фільми на історичні теми та висвітлювати сучасні події. Натомість Іван Кавалерідзе починає роботу над створенням музичних фільмів і у цьому ж році було відзнято чотири випуски «Українських пісень на екрані», створено першу українську кінооперу «Наталка Полтавка». Вже у 1938 р. на екрані з’явилась друга кіноопера – «Запорожець за Дунаєм».

    Під час зйомок художнього фільму «Пісня про Довбуша» у червні 1941 р. І. Кавалерідзе перебував у західних областях України і лише у вересні зміг дістатись до Києва, де і перебував усі роки окупації. Після війни Іван Кавалерідзе продовжує роботу на Київській кіностудії, проте до знімального процесу він повертається лише у 1957 р. і на екрані з’являються такі кінострічки як «Григорій Сковорода», «Повія». У цей же час він продовжує плідно працювати як скульптор, проявляє себе як талановитий драматург і сценарист та створює низку творів («Перекоп», «Вотанів меч», «Перша борозна», «Григорій Сковорода», «Сіль», «Миша в пустому кошику» та ін.).

    Земне життя видатного скульптора, одного із корифеїв вітчизняного кінематографа Івана Петровича Кавалерідзе скінчилося 3 грудня 1978 р., проте його творчі здобутки і надалі продовжують впливати на розвиток сучасного українського мистецтва, а документальна спадщина привертає увагу дослідників та поціновувачів.

    У особовому фонді І. П. Кавалерідзе (ф. 442), що зберігається у ЦДАМЛМ України, міститься 116 справ за 1896-1981 рр. Значну частину документів Іван Петрович Кавалерідзе передав на зберігання до Архіву-музею особисто, протягом 1968-1969 рр. Згодом, у 1981 р. надійшли документи від Харківського відділення Спілки письменників України. Ряд документів у 1987-1988 рр. передав скульптор та кінорежисер Ростислав Синько.

    Переважну більшість документального зібрання складають творчі матеріали митця: фотографії скульптурних робіт, ескізів пам’ятників, кадри з кіноробіт («Перекоп», «Коліївщина», «Штурмові ночі», «Наталка Полтавка», «Прометей», «Григорій Сковорода»), рукописи творів. Документи до біографії І. П. Кавалерідзе представлені афішами, фотокопіями афіш до фільмів і спектаклів І. П. Кавалерідзе (1933-1968), вирізками з періодичних видань про творчість, індивідуальними та груповими фотографіями, епістоляріями, рецензіями на творчість у пресі та ін.

    В онлайн режимі пропонуємо ознайомитись із окремними документами із особового фонду І. П. Кавалерідзе (ф. 442). Інтерес для дослідників становить фотографія шаржу на І. П. Кавалерідзе під час зйомок кінофільму «Коліївщина» (автор невстановлений), фотографії кадрів із знакових кінокартин: «Коліївщина», «Наталка-Полтавка», «Григорій Сковорода».

    Для оптимізації пошуку інформації про склад і зміст документів, Архів-музей долучає відсканований опис особового фонду І. П. Кавалерідзе (ф. 442) до інформаційного повідомлення проекту «АРХІВажлива СПРАВА».

    Пропонуємо переглянути описи особового фонду І. П. Кавалерідзе (Ф. №442 оп.1),(Ф. №442 оп.2).

    Запрошуємо дослідників і шанувальників української культури та історії ознайомитись з документами у читальному залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.

    __________________________

    Інформацію підготувала завідувач сектора просвітньої та виставкової роботи відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Наталія Климович.


    3 квітня

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» та з нагоди 135-річчя від дня народження та 45-х роковин смерті історика і письменника, мовознавця, педагога, видавця, громадського та церковного діяча, професора, доктора філософії Івана Івановича Огієнка (митрополита Іларіона) (1882 – 1972) представляємо архівні документи із особового фонду та фонду друкованих видань, які зберігаються у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

    Детальніше

    Іван Огієнко народився в містечку Брусилів Радомишльського повіту Київської губернії. По закінченні Брусилівської чотирирічної школи та Київської військово-фельдшерської школи працював фельдшером у військовому шпиталі. У 1903 році І.Огієнко вступив на медичний факультет Київського університету святого Володимира, проте згодом перевівся на історико-філологічний. У ці роки розпочалась його активна наукова та громадська робота – він працював у виданнях «Громадська думка», «Рада», товаристві «Просвіта», Науковому товаристві імені Шевченка. Згодом, працюючи у Київському університеті, І.Огієнко одним із перших починає викладати українською мовою. За часів Центральної Ради він стає членом Ради Міністерства освіти, виступає одним із ініціаторів створення Українського народного університету. Вже у 1918 році І.Огієнко очолює новостворений Кам’янець-Подільський університет. В уряді УНР Іван Огієнко очолив Міністерство освіти (1919 р.), згодом – Міністерство віросповідань (1919-1920 рр.). З 1920 року знаходився у еміграції та проживав у Польщі, займався викладанням, видавничою справою. Після смерті дружини, Іван Огієнко прийняв чернечий постриг під ім’ям Іларіон. У 1940 – 1944 рр. він очолював українську церкві на Холмщині і Підляшші, а з 1947 р. став предстоятелем Української греко-православної церкви в Канаді. Помер митрополит Іларіон у 1972 р. і був похований у православній секції Меморіального парку «Глен Іден» (Канада).

    Найбільшим надбанням І.І.Огієнка став переклад Біблії та низки богослужбових книг на українську мову. Крім того, він є автором творів релігійного змісту, численних праць з історії, культури, мовознавства, релігієзнавства, канонічного права та багатьох інших дисциплін.

    В онлайн режимі пропонуємо ознайомитись із окремними документами із особового фонду І. І. Огієнка (ф. 1294), який налічує 82 одиниці зберігання за [1926]–1997 рр. і містить творчі матеріали (тексти виступів), матеріали до біографії, документи про фондоутворювача, листування з приватними особами і організаціями, світлини тощо. Велике зацікавлення дослідників викликають друковані видання, які зберігаються у ЦДАМЛМ України, зокрема: Українська культура. Академічна промова на відкритті Українського народного університету в Києві. – К., 1917; Українська культура. – К., 1918; Краткій курсь украинского языка. Изь лекцій по исторіи украинскаго язика. – К., 1918; Українська мова була вже мовою церкви. – 1921; Нариси з історії української мови: система українського правопису. – Варшава, 1927; Повстання азбуки й літературної мови з слов’ян. – Жовква: 1938; Живемо Правдою! – Холм, 1944; та ін.

    Для оптимізації пошуку інформації про склад і зміст документів фондів ЦДАМЛМ України, Архів-музей запроваджує практику долучення відсканованих описів до інформаційних повідомлень проекту «АРХІВажлива СПРАВА». Пропонуємо переглянути опис особового фонду І. І. Огієнка (Ф. №1294).

    Запрошуємо дослідників і шанувальників української культури та історії ознайомитися з документами у читальному залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.

    __________________________

    Інформацію підготувала завідувач сектора просвітньої та виставкової роботи відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Наталія Климович.



    __________________________

    Адреса ЦДАМЛМ України:

    Україна, 01001, м. Київ-01,

    вул. Володимирська, 22-a

    (територія Національного

    заповідника “Софія Київська”)

    тел./факс (044) 278-44-81

    E-mail: cdamlm@arch.gov.ua

    https://www.facebook.com/cdamlmu/



    Години роботи читального залу:

    пн-чт.: з 10:00 до 18:00

    пт.: з 10:00 до 16:45

    Читальний зал для користувачів відкритий щоденно, крім суботи і неділі

    Попереднє замовлення архівних документів користувачами з різних регіонів України здійснюється у телефонному режимі (044)2784481, (044)2784663

    Останній робочий день кожного місяця – санітарний

    Телефон для замовлення екскурсій

    (044) 278-44-81


    Березень
    9 березня

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» та з нагоди 203-річчя від дня народження Кобзаря

    Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України долучається до відзначення шевченківських днів та пропонує добірку документів із архівних фондів до 203-річчя від дня народження Кобзаря.

    Детальніше

    У Архіві-музеї зберігається особовий фонд Т. Г. Шевченка (ф. 506), який налічує 82 одиниці зберігання за 1816, 1838–1984 рр. Крім того, документи про Кобзаря відклалися в особових фондах інших діячів літератури і мистецтва ХІХ – ХХІ ст. Це, зокрема, автографи його творів (вірша «Бандуристе! Орле сизий...» (1840), поеми «Сон» (1859) та ін.), рукописні списки «Кобзаря», щоденників; численні епістолярії, світлини. Збереглися в Архіві-музеї і копії матеріалів про слідство та смерть поета, документи про цензурні заборони і утиски щодо видання та розповсюдження його творів, матеріали про збір коштів на спорудження пам’ятника Кобзарю в Києві за 1907–1917 рр. Мистецька Шевченкіана налічує сотні документів, що були створені безпосередньо під впливом особистості та творчого надбання Т.Г.Шевченка та охоплює усі види мистецтва. Вона включає у себе присвяти Кобзарю, художні та музичні твори, шевченкознавчі студії тощо. Запрошуємо усіх дослідників і шанувальників української культури ознайомитися із архівними документами у читальному залі ЦДАМЛМ України.

    __________________________

    Інформацію підготувала завідувач сектора просвітньої та виставкової роботи відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Наталія Климович.



    __________________________

    Адреса ЦДАМЛМ України:

    Україна, 01001, м. Київ-01,

    вул. Володимирська, 22-a

    (територія Національного

    заповідника “Софія Київська”)

    тел./факс (044) 278-44-81

    E-mail: cdamlm@arch.gov.ua

    https://www.facebook.com/cdamlmu/



    Години роботи читального залу:

    пн-чт.: з 10:00 до 18:00

    пт.: з 10:00 до 16:45

    Читальний зал для користувачів відкритий щоденно, крім суботи і неділі

    Попереднє замовлення архівних документів користувачами з різних регіонів України здійснюється у телефонному режимі (044)2784481, (044)2784663

    Останній робочий день кожного місяця – санітарний

    Телефон для замовлення екскурсій

    (044) 278-44-81


    Лютий
    22 лютого

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива справа» продовжуємо розповідати про особові фонди Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України і представляємо документи українського письменника Олеся Досвітнього (справж. – Олександр Федорович Скрипаль-Міщенко) (1891–1934). Український письменник прожив нетривале, проте насичене життя, був учасником революційних подій, членом Спілки пролетарських письменників «Гарт», ВАПЛІТЕ, ВУСПП тощо. Олесь Досвітній є автором низки літературних творів, зокрема, оповідань, новел, повістей та романів, як то: «Алай», «Гюлле», «Жебрачка», «Кварцит», «На плавнях», «Нас було троє», «Сірко», «Фріц і Йоган», «Тюнгуй», «Американці», «Хто?», «Кварцит», які неодноразово видавалися російською, англійською, німецькою та іншими мовами.

    Детальніше

    19 грудня 1933 р. письменник був заарештований і засуджений за приналежність до української контрреволюційної організації. Під тиском слідства Олесь Досвітній визнав свою провину, 9 червня 1934 р. він був страчений. У 1955 р., внаслідок перегляду кримінальної справи письменника, постанова Колегії ОДПУ про засудження від 1934 р. була скасована, а справа припинена за відсутністю складу злочину. У 1956 р. Олесь Досвітній був реабілітований посмертно.

    У ЦДАМЛМ України зберігається особовий фонд (Ф. № 815), документи якого були передані у 1980 р. дочкою фондоутворювача Косенко Волею Олександрівною та у 1990 р. бібліографом, літературознавцем Сараною Федір Кузьмович. Фонд складається із 43 одиниць зберігання за 1914-1976 рр. та містить творчі документи (літературні, публіцистичні, музично-сценарні твори, спогади), епістолярії, документи до біографії Олеся Досвітнього, світлини та документи про членів родини та інших осіб.

    В онлайн режимі пропонуємо ознайомитись із окремними документами із фонду Олеся Досвітнього: світлинами, документами про посмертну реабілітацію, обкладинками творів письменника. Запрошуємо дослідників і шанувальників української культури ознайомитися з документами у читальному залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.

    __________________________

    Інформацію підготувала завідувач сектора просвітньої та виставкової роботи відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Наталія Климович.



    __________________________

    Адреса ЦДАМЛМ України:

    Україна, 01001, м. Київ-01,

    вул. Володимирська, 22-a

    (територія Національного

    заповідника “Софія Київська”)

    тел./факс (044) 278-44-81

    E-mail: cdamlm@arch.gov.ua

    https://www.facebook.com/cdamlmu/



    Години роботи читального залу:

    пн-чт.: з 10:00 до 18:00

    пт.: з 10:00 до 16:45

    Читальний зал для користувачів відкритий щоденно, крім суботи і неділі

    Попереднє замовлення архівних документів користувачами з різних регіонів України здійснюється у телефонному режимі (044)2784481, (044)2784663

    Останній робочий день кожного місяця – санітарний

    Телефон для замовлення екскурсій

    (044) 278-44-81


    19 лютого

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» та з нагоди 170-річчя від дня народження українського композитора, піаніста-віртуоза, педагога і музичного діяча Миколи Аполлоновича Тутковського (1857 – 1931) представляємо документи з особового фонду митця, який зберігається у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

    Детальніше

    Микола Тутковський народився 17 лютого 1857 р. в містечку Липовці (нині районний центр Вінницької обасті). У 1880 р. закінчив музичне училище Київського відділення Російського музичного товариства по класу фортепіано, згодом понад 10 років займався у цьому навчальному закладі викладацькою діяльністю, брав участь у симфонічних і камерних концертах товариства. У 1893 р. М.А.Тутковський відкриває власну приватну музичну школу, яка існувала до 1931 р. і за рівнем викладання наближалась до вимог консерваторії. Блискучий викладацький склад і високий рівень підготовки випускників зробив музичну школу М.А.Тутковського одним із найкращих навчальних закладів мистецького профілю. Широку відомість Миколі Аполлоновичу принесла не лише педагогічна діяльність та авторство підручника «Керівництво до вивчення гармонії» (1905), а й низка музичних творів: опера «Буйний вітер», твори для симфонічного оркестру, фортепіано, скрипки, віолончелі й хору.

    В онлайн режимі пропонуємо ознайомитись із окремними документами із фонду М. А. Тутковського (ф. 129), який налічує 31 одиниць зберігання за 1881–1975 рр. і містить творчі матеріали, матеріали до біографії, документи про фондоутворювача, світлини тощо. Велике зацікавлення дослідників викликають матеріали, що стосуються музичної школи, очолюваної М. А. Тутковським.

    Запрошуємо дослідників і шанувальників української культури ознайомитися з документами М. А. Тутковського у читальному залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.

    __________________________

    Інформацію підготувала завідувач сектора просвітньої та виставкової роботи відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Наталія Климович.



    __________________________

    Адреса ЦДАМЛМ України:

    Україна, 01001, м. Київ-01,

    вул. Володимирська, 22-a

    (територія Національного

    заповідника “Софія Київська”)

    тел./факс (044) 278-44-81

    E-mail: cdamlm@arch.gov.ua

    https://www.facebook.com/cdamlmu/



    Години роботи читального залу:

    пн-чт.: з 10:00 до 18:00

    пт.: з 10:00 до 16:45

    Читальний зал для користувачів відкритий щоденно, крім суботи і неділі

    Попереднє замовлення архівних документів користувачами з різних регіонів України здійснюється у телефонному режимі (044)2784481, (044)2784663

    Останній робочий день кожного місяця – санітарний

    Телефон для замовлення екскурсій

    (044) 278-44-81


    15 лютого

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива справа» та до 115 річниці від дня народження української письменниці, художниці, учасниці національно-визвольних змагань 1917–1920 рр. Галини Мазуренко (1901 – 2000) представляємо документи із фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

    Детальніше

    Народжена у 1901 році у Петербурзі, Галина Сергіївна Мазуренко закінчила своє земне життя у 2000 році у Лондоні, проте, залишилась у пам’яті як одна із відомих українських поетес XX століття. З дитинства Галина Мазуренко проявляла хист до живопису та художнього слова, рано визначилась зі своєю національною ідентичністю і у період національно-визвольних змагань перебувала в якості зв’язкового у лавах армії Української Народної Республіки (3-я Залізна стрілецька дивізія армії УНР). За бойові заслуги отримала хрест «Залізного стрільця». З 1920 року Галина Мазуренко перебуває в еміграції (Варшава, Берлін, Прага, Лондон), де продовжила своє навчання в Українському Високому Педагогічному Інституті ім. М. Драгоманова та захистила перший докторат. Другий докторат захистила в Українському Вільному Університеті у 1944 році, у якому працювала лектором на кафедрі професора Д. Антоновича. Крім того, Галина Мазуренко навчалася в Українській академії пластичного мистецтва у Празі, активно займалась творчістю. Саме там вийшла її перша збірка «Акарелі» (1927 р.), збірки поезій «Стежка» (1939 р.), «Вогні» «Снігоцвіти» (1941 р.). Наприкінці Другої світової війни вона переїздить до Лондона і займається викладацькою діяльністю: викладає російську мову Ґолдсмітс-коледжі Лондонського університету, працює в суботній Школі українознавства при Відділі Союзу Українців у Великій Британії, дає приватні уроки малювання. У Лондоні вийшли збірки її поезій «Пороги» (1960), «Ключі» (1969), «Зелена ящірка» (1971), «Скит поетів» (1971), поема «Золота корона» (1972), «Північ на вулиці» (1980). Художні твори Галини Мазуренко з’являються на численних виставках. Мисткиня займала активну громадську позицію – була членом Союзу Українських Ветеранів у Великій Британії, Об’єднання українських письменників в еміграції «Слово», а у 1992 році була прийнята до Національної спілки письменників України.

    Після довгих років забуття ім’я та творчі здобутки Галини Мазуренко поступово повертаються до скарбниці української культури. Знаково, що саме у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України зберігається її фонд (№1372), який налічує більше 422 одиниці зберігання за [1905] – 1997 роки і містить творчі матеріали (поетичні твори, малюнки, альбоми, ліричні щоденники з ілюстраціями), документи до біографії, епістолярії, зображувальні документи тощо.

    В онлайн режимі представлені архівні документи з фонду Г.С.Мазуренко: фотографія поетеси (1978 р.), лист Союзу українських ветеранів у Великій Британії з питань нагороди Г.С. Мазуренко хрестом «Залізного стрільця» (31 липня 1964 р.), копія свідоцтва до відзнаку хрест «Залізного стрільця» (1 серпня 1964 р.), ліричний щоденник Галини Мазуренко «Не спиться… » з ілюстраціями (1979 – 1982 рр.), збірка поезій Г.Мазуренко «Пороги» з рукописними замітками і поетичними начерками автора (1960 р.), автобіографічна повість «Не той козак, хто поборов, а той, хто „вивернеться”» (1974 р.).

    Запрошуємо дослідників і шанувальників української культури ознайомитися з документами Г. Мазуренко у читальному залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.

    __________________________

    Інформацію підготувала завідувач сектора просвітньої та виставкової роботи відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Наталія Климович.



    __________________________

    Адреса ЦДАМЛМ України:

    Україна, 01001, м. Київ-01,

    вул. Володимирська, 22-a

    (територія Національного

    заповідника “Софія Київська”)

    тел./факс (044) 278-44-81

    E-mail: cdamlm@arch.gov.ua

    https://www.facebook.com/cdamlmu/



    Години роботи читального залу:

    пн-чт.: з 10:00 до 18:00

    пт.: з 10:00 до 16:45

    Читальний зал для користувачів відкритий щоденно, крім суботи і неділі

    Попереднє замовлення архівних документів користувачами з різних регіонів України здійснюється у телефонному режимі (044)2784481, (044)2784663

    Останній робочий день кожного місяця – санітарний

    Телефон для замовлення екскурсій

    (044) 278-44-81


    7 лютого

    У рамках віртуального проекту "АРХІВажлива СПРАВА" представляємо документи відомої української художниці Алли Олександрівни Горської (1929 - 1970) з фондів Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України.

    Детальніше

    Алла Горська, талановита українська художниця, випускниця Київського художнього інституту, працювала в галузі станкового і монументального мистецтва, займалася викладацькою діяльністю для слухачів Київської художньої середньої школи; разом з чоловіком, Віктором Зарецьким, були активними учасниками руху шістдесятників. Життя художниці трагічно обірвалося при нез’ясованих обставинах.

    В ЦДАМЛМ України зберігається особовий фонд художниці № 1165 (153 одиниці зберігання, 1925-1995 рр.), документи до якого передав син мисткині Олексій Зарецький. Колекція Архіву-музею поповнилася художніми творами „Прип’ять. Паром”, „Хліб”, „Жнива”, шахтарським циклом, мозаїчними панно „Прапор Перемоги”, „Шахтарський край”, „Шевченко. Мати”, галереєю портретів Б. Антоненка-Давидовича, О.Довженка, А. Петрицького, Є. Сверстюка, В. Симоненка, І.Світличного, Л.Танюка та ін. Неабиякий інтерес привертають увагу її щоденники з нотатками, чернетками листів, замальовками, зробленими як під час роботи, так і поїздок до Західної України, Прибалтики тощо. Окремо представлений епістолярій, серед кореспондентів та адресатів батьки Алли Горської та Віктора Зарецького, Іван Дзюба, Опанас Заливаха, Віра Вовк, Любослав Гуцалюк, Надія Світлична, Леонід Танюк та ін.

    На сьогодні її творчий доробок нараховує біля 100 книжок та перекладів багатьма мовами – португальської, англійської, німецької, польської, італійської, іспанської, французької тощо. Особливістю творчості Віри Вовк є популяризація української культури, у тому числі й літератури. Завдяки саме її перекладам світ ознайомився з творами Т.Шевченка, Лесі Українки, В.Стуса, Г.Сковороди, І.Франка, В.Стефаника, Д.Павличка та багатьох ін. Але, треба зауважити, що цей „рух” був двостороннім, завдяки її перекладам українці мали змогу ознайомитись із класикою світової літератури - Ф.Г.Лорка, А.Данте, А.Гріфіюс, А.П.Буше, Б.Брехт та ін.

    Запрошуємо дослідників ознайомитися з документами української художниці Алли Олександрівни Горської у читальному залі Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України.

    _____________

    Інформацію підготувала головний науковий співробітник сектору просвітньої та виставкової роботи відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України, кандидат історичних наук Alevtina Sukalo


    2 лютого

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» та з нагоди дня народження української письменниці, перекладачки, мисткині, почесної громадянки Ріо-де-Жанейро, лауреата Літературних премій ім. І.Франка та Національної премії України імені Тараса Шевченка Віри Вовк (Віри Остапівни Селянської) представляємо документи з фондів Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України.

    Детальніше

    Народившись в Україні у 1926 р. в інтелігентній родині (батько – лікар, мати - вчителька), на початку Другої світової війни вимушена була емігрувати разом з батьками закордон. Деякий час мешкали у Німеччині, наприкінці 1940-х рр. за ініціативою матері переїхали на постійне проживання до Бразилії. Віра Вовк отримала фундаментальну освіту – 4 роки польської школи, 2 роки Львівської гімназії «Рідної Школи» Українського Педагогічного Товариства, 4 роки німецької дівочої гімназії ім. Клари Шуманн, потім навчання в Тюбінгемському університеті (Німеччина), де вона студіювала германістику та славістику; 5 років Університету Санта Урсулі (Ріо-де-Жанейро) (англійська, старогрецька мови та література); університети Німеччини та США. У 1952 р. захистила наукову роботу на здобуття звання доктора німецької літератури. Працювала на професорських посадах в Університетах Санта Урсулі (Бразилія) та святого Климентія (Італія).

    На сьогодні її творчий доробок нараховує біля 100 книжок та перекладів багатьма мовами – португальської, англійської, німецької, польської, італійської, іспанської, французької тощо. Особливістю творчості Віри Вовк є популяризація української культури, у тому числі й літератури. Завдяки саме її перекладам світ ознайомився з творами Т.Шевченка, Лесі Українки, В.Стуса, Г.Сковороди, І.Франка, В.Стефаника, Д.Павличка та багатьох ін. Але, треба зауважити, що цей „рух” був двостороннім, завдяки її перекладам українці мали змогу ознайомитись із класикою світової літератури - Ф.Г.Лорка, А.Данте, А.Гріфіюс, А.П.Буше, Б.Брехт та ін.

    На основі документів, які Віра Вовк особисто починаючи з 1994 р. передавала на державне зберігання до ЦДАМЛМ України, був сформований особовий фонд № 1212 (описи 1, 2; загальна кількість одиниць зберігання 1045, 14874 документи на 37906 аркушах). Серед переданих документів творчі матеріали, епістолярій, численні світлини тощо.

    Як зазначала у спогадах Віра Вовк, “ … Моє життя так склалося, що завжди я жила осторонь від української громади, спілкуючися з нею листовно, …, що можна вважати благословенням і прокляттям. Прокляттям, бо природно було б стояти близько біля свого кореня, …; благословенням, бо живши в чужому середовищі я мала ширше коло бачення і не могла впасти під вплив якоїсь насуненої ідеології”.

    Запрошуємо дослідників та шанувальників української культури ознайомитися з документами у читальному залі Архіву-музею.

    _____________

    Інформацію підготувала головний науковий співробітник сектору просвітньої та виставкової роботи відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України, кандидат історичних наук Alevtina Sukalo


    2016
    Листопад
    7 листопада

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» та з нагоди 80–річчя від дня народження українського письменника-шістдесятника, режисера, актора, сценариста та поета, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, премії Володимира Вернадського і премії Фундації Антоновичів (США) Миколи Степановича Вінграновського представляємо документи з фондів ЦДАМЛМ України.

    Детальніше

    Народився 7 листопада 1936 в м. Первомайську Миколаївської області. У 1955 році вступив до Київського інституту театрального мистецтва на акторське відділення, продовжив навчання у ВДІКу під керівництвом Олександра Довженка. Ще студентом зіграв головну роль у художньому фільмі «Повість полум’яних літ» (автор фільму – О.Довженко, режисер – Ю.Солнцева). Дебютував віршами у журналі «Дніпро» (1957). Але справжній розголос принесла Вінграновському добірка поезій у «Літературній газеті» у квітні 1961 року. Перша авторська збірка «Атомні прелюди» з’явилася 1962 року. Після закінчення навчання повернувся в Київ, працював на кіностудії ім. О. Довженка. Автор збірок: «Київ», «Сто поезій», «На срібнім березі» та ін.; фільмів – «Берег надії», «Тихі береги», «Слово про Андрія Малишка», «Довженко. Щоденник. 1941-1945», «Гетьман Сагайдачний». Писав він і для дітей. Як режисер поставив на Київській кіностудії художні фільми «Ескадра повертає на захід», «Берег надії», «Дума про Британку» (за трагедією Юрія Яновського), «Климко» (за повістями Григора Тютюнника), документальні фільми. Автор кіносценаріїв; написав спогади про Олександра Довженка («Рік з Довженком»).

    Невелика документальна спадщина, що відображає життєвий та творчий шлях Миколи Вінграновського, зібрана у архіві-музеї: рукописи «Блакитно на душі», «Не руш мене», «Я сам сумую…»; індивідуальні фото митця та в групі із В.С.Земляком, Б.А.Нечердою, М.В.Стеблинкою, Г.М.Тютюнником, К.П.Степанковим та ін. членами знімальної групи під час роботи над фільмом «Климко» за мотивами творів Г.М.Тютюнника. Особовий фонд за № 1024 був започаткований в 1983 році самим митцем та складає 4 од. зб. за 1962 – 1983 рр.

    ВМикола Вінграновський творив поза часом. Документи, пов’язані з його життям і діяльністю, зберігаються у особових фондах письменниці Віри Вовк, кінорежисера Олександра Довженко, літературознавця Олега Бабишкіна, письменника Миколи Шаповала та ін., а також у фондах Української студії хронікально–документальних фільмів «Укркінохроніка».

    Запрошуємо дослідників ознайомитися з документами визначного діяча української культури Миколи Степановича Вінграновського у читальному залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.

    _____________

    Інформацію підготувала заступник директора – головний зберігач фондів ЦДАМЛМ України Тамара Малярчук.


    Вересень
    27 вересня

    У рамках віртуального проекту "АРХІВажлива СПРАВА" та з нагоди знаменних дат 2016 року, 150-ї річниці від дня народження і 100-річчя від дня смерті, представляємо документи про видатного українського письменника, вченого, громадського і політичного діяча Івана Яковича Франка (1856-1916) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

    Детальніше

    До цінних документів Франка належить рукопис частини статті «Земельная собственность в Галиции. Проекты реформ» 1915 року з особового фонду письменника №507, який надійшов у ЦДАМЛМ України з ЦДІА УРСР у 1974 році.

    Документи пов’язані з дослідженням життя і творчості Івана Франка, вшанування його пам’яті зберігаються у особових фондах українських поетів Миколи Зерова, Павла Тичини, Максима Рильського, Андрія Малишка, Володимира Сосюри; композиторів Миколи Лятошинського, Станіслава Людкевича; численні ілюстрації до творів письменника роботи Івана Їжакевича, Анатолія Базилевича, Олександра Довгаля, Валентина Литвиненка, Леопольда Левицького, Георгія Якутовича зберігаються у фонді творів образотворчого мистецтва з художніх виставок України. У фонді друкованих видань ЦДАМЛМ України зберігаються прижиттєві видання творів Івана Франка, наукові дослідження, присвячені видатному письменнику.

    В онлайн режимі пропонуємо ознайомитися із рукописом вірша «І.Я.Франкові» В.Сосюри, листом від Тараса Франка до Павла Тичини, рукописом статті літературознавця Олександра Білецького, ескізом пам’ятника Каменяреві роботи С.Гебус-Баранецької; запрошенням на урочисту 100-у прем’єру драми «Перехресні стежки» в Українському народному театрі, копією малюнку «Арешт Франка» Г.Смольського та обкладинкою до видання казок 1924 року роботи Павла Ковжуна.

    Запрошуємо дослідників ознайомитися з документами про видатного українського письменника Івана Франка у читальному залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.

    _____________

    Інформацію підготувала провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Олійник Оксана.

    Преса

    1 вересня

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» та з нагоди 135-річчя від дня народження відомого українського композитора та музикознавця Миколи Антоновича Шиповича (1881–1944) представляємо документи з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

    Детальніше

    Микола Шипович – людина надзвичайно широкого та оригінального світогляду, різнобічної освіти та інтересів, композитор, музичний критик, філософ, мистецтвознавець, математик. Завідував бібліотекою Київського Художнього Інституту (КХІ), Кабінетом Образотворчого Мистецтва Академії Наук – саме так характеризував композитора у 1942 році Сергій Гіляров, професор КХІ, директор Київського музею західного та східного мистецтва (нині Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків).

    У родинному фонді Шиповичів (ф. 6) є 75 од.зб. за 1883–1991 роки. Документи були передані до ЦДАМЛМ України Оленою Шипович, дочкою композитора та Володимиром Кубишкіним у 1967-1991 рр.

    В онлайн режимі пропонуємо ознайомитись із дослідженням та додатком (колірним експонатом) до роботи Миколи Шиповича «Цвет и его роль в разрешении основных проблем живописного искусства. Попытка анализа элементов живописи путем эксперимента» [1924], рекомендацією Миколі Шиповичу до правління Будинку Вчених від професора Консерваторії, віолончеліста Стефана Вільконського, автографом вальсу «Среди нас», фотографіями композитора.

    Запрошуємо дослідників і шанувальників української культури ознайомитися з документами у читальному залі архіву-музею.

    _____________

    Інформацію підготувала головний спеціаліст відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Марія Косторних.

    Преса

    Серпень
    16 серпня

    У рамках віртуального проекту "АРХІВажлива СПРАВА" та з нагоди 130-ї річниці від дня народження представляємо документи видатного українського художника-графіка Георгія Івановича Нарбута (1886-1920) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

    Детальніше

    Документи про життя і творчість Георгія Нарбута, дослідження про нього представлені у особових фондах актора, режисера Василя Василька; історика-архівіста Миколи Візира; письменника-перекладача Григорія Кочура, мистецтвознавців Дмитра Горбачова, Віталія Ханка, Дмитра Степовика; окремі екслібриси зберігаються у колекції Ростислава Олексіїва.

    У фонді друкованих видань архіву-музею зберігаються прижиттєві видання, часописи з ілюстраціями майстра; художні альбоми і мистецтвознавчі нариси, спогади про Георгія Нарбута.

    В онлайн режимі пропонуємо ознайомитися із копією світлини засновників Української Академії Мистецтв [1918]; ілюстрацією до казки Г-Х. Андерсена «Вуличний ліхтар» (1913); репродукцією малюнку «Лупа Грабуздов» [1919]; запрошенням на вечір спогадів 1965 року у Київському Художньому Інституті; газетною статтею Ігоря Диченка «Що треба знати про Грабуздова» (1969) з дарчим написом автора Миколі Візирю; екслібрисами історика Сергія Білоконя, роботи Данила Георгійовича Нарбута.

    Дослідників і шанувальників українського мистецтва запрошуємо ознайомитися з документами про життя і творчість Георгія Нарбута у читальному залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.

    _____________

    Інформацію підготувала провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Олійник Оксана.

    Преса

    10 серпня

    З нагоди святкування 25-річниці Дня незалежності України та 75-річчя від дня народження відомого українського поета, перекладача, дипломата, громадсько-політичного діяча Романа Мар’яновича Лубківського (1941–2015) у рамках віртуального проекту "АРХІВажлива СПРАВА" представляємо документи з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

    Детальніше

    За ініціативи Романа Лубківського над Верховною Радою підняли національний прапор України та започаткували традицію складання присяги Президентами України на Пересопницькому Євангелії. За перекладацьку діяльність і популяризацію в Україні польської літератури йому присвоєно звання заслуженого діяча культури Польщі (1977). Роман Лубківський працював Надзвичайним і Повноважним Послом України в Словаччині (1992-1993), в Чехії (1992-1995), був відзначений преміями: Вітезслава Незвала Чеського літературного фонду за популяризацію чеської літератури (1984), Павола Гвєздослава за оригінальну та перекладацьку творчість, відданість культурі словацького народу (1988), Тараса Шевченка за збірку поезій «Погляд вічності» (1992), Максима Рильського (2008), Art Translationis за переклад з чеської мови драми Вацлава Фріча «Іван Мазепа» (2008). В 2006 році йому присвоєно звання заслуженого діяча культури України.

    Впродовж 1979-1996 рр. Роман Лубківський особисто передавав документи на державне зберігання до ЦДАМЛМ України. Станом на 10.08.2016 р. особовий фонд поета (ф. 739) налічує 71 од. зб. за 1910-1981 рр. У фонді друкованих видань архіву-музею зберігаються збірки його поезій «Зачудовані олені» (1916), «Громове дерево» (1967), «Рамена» (1969), «Смолоскипи» (1975), «Звіздар» (1977), «Карбівня» (1987) та літературно-критичні нариси «Многосвіточ» (1978) і «Львів: Місто очима письменника» (1985).

    В онлайн режимі пропонуємо ознайомитись із фотографіями Романа Лубківського у колі друзів та колег, листами поета до Андрія Малишка, Дмитра Степовика, віршем «Скумбрія в томаті» переклад з польської присвячений Станіславові П’ясецькому та листом-проханням Дмитра Степовика до поета про спорудження пам’ятника Шевченку у Львові.

    Запрошуємо дослідників і шанувальників української культури ознайомитися з документами у читальному залі архіву-музею.

    _____________

    Інформацію підготувала головний спеціаліст відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Марія Косторних.

    Преса

    Липень
    26 липня

    У рамках віртуального проекту "АРХІВажлива СПРАВА" та з нагоди 85-річчя від дня народження відомого українського літературознавця, критика, громадського та державного діяча Івана Михайловича Дзюби (1931) представляємо документи з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

    Детальніше

    Іван Дзюба належить до плеяди «шестидесятників», є героєм України, одним із ініціаторів створення Народного руху України та Університету українознавства, першим президентом Республіканської асоціації україністів (1989), другим міністром культури незалежної України (1992-1994), академіком НАН України (1996). Його праці присвячені творчості українських письменників минулого, сучасному стану і розвитку української мови та літературному процесу в Україні.

    Документи літературознавця передано до архіву-музею у 1994-1996 рр. особисто фондоутворювачем та через його помічників Вадима Дунаєвського та Олексія Зарецького. Спочатку документи зберігалися в колекції «Документи українських письменників, літературознавців та літературних критиків» (ф. 526), з 1995 року – виділені в окремий особовий фонд (ф. 1242), який налічує 179 од.зб. за 1961–1995 роки.

    В онлайн режимі пропонуємо ознайомитись із екслібрисом Івана Дзюби з колекції Ростислава Олексіїва, листом Романа Лубківського, посла України в Чеській Республіці (1993), фотографіями літературознавця у колі колег та друзів, міжнародною програмою літньої школи українознавства та книгою «Інтернаціоналізм чи русифікація» (1968).

    Запрошуємо дослідників і шанувальників української культури ознайомитися з документами у читальному залі архіву-музею.

    _____________

    Інформацію підготувала головний спеціаліст відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Марія Косторних.

    Преса

    20 липня

    У рамках віртуального проекту "АРХІВажлива СПРАВА" та з нагоди 130-ї річниці від дня народження представляємо документи видатного українського історика, педагога, громадського і освітнього діяча Івана Петровича Крип’якевича (1886-1967) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

    Детальніше

    Документи пов’язані з життям і діяльністю Івана Крип’якевича зберігаються у особових фондах архітектора Володимира Заболотного, бібліографа Юрія Меженка, краєзнавця Надії Суровцової, історика Миколи Ткаченка. Основний склад документів становлять листи Крип’якевича до цих діячів української культури, написані у 1950-1960-ті роки. У фондах ЦДАМЛМ України, серед творчих матеріалів художників Стефанії Гебус-Баранецької та Григорія Смольського, представлені екслібриси з бібліотеки вченого.

    У фонді друкованих видань ЦДАМЛМ України зберігаються прижиттєві книжкові видання Івана Крип’якевича з історії України, зокрема розвідка 1910 року про Львів та нарис про українське військо, виданий у 1916 році Союзом Визволення України у Відні.

    В онлайн режимі пропонуємо ознайомитися із документами Івана Петровича Крип’якевича, які відклалися у особових фондах діячів культури: рукописом листа 1959 року до історика Миколи Ткаченка; фотографією історика 1960-х років під час засідання; екслібрисами та зображенням обкладинок унікальних видань з фондів ЦДАМЛМ України.

    Запрошуємо дослідників ознайомитися з документами видатного історика Івана Крип’якевича, у читальному залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.

    _____________

    Інформацію підготувала провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Олійник Оксана.

    Преса

    Червень
    24 червня

    28 червня 1996 р. Верховною Радою України прийнято та затверджено основний закон держави – Конституцію України, яка стала першою Конституцією незалежної України та визначила базові принципи організації вищих органів держави і місцевого самоврядування, їхні відносини та компетенцію, а також права, свободи й обов'язки громадян.

    З нагоди святкування 20-річниці Конституції України та 150-річчя від дня народження відомого українського історика, громадського та політичного діяча Миколи Прокоповича Василенка (1866-1935) у рамках віртуального проекту "АРХІВажлива СПРАВА" представляємо документи з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

    Детальніше

    Микола Василенко неординарна та багатогранна особистість: педагог, професор, історик, академік, міністр Народної освіти, суддя, редактор газети «Киевское Слово», голова історичного товариства «Нестора літописця», громадський та політичний діяч, автор науково-популярних, публіцистичних, критичних статей з історії України та права, бібліографічних оглядів в різних київських та петербурзьких газетах, словниках Брокгауза і Ефрона, Граната. Так, наприклад, більше 400 його праць присвячено саме питанням історії права в Україні.

    У 1918 році Микола Василенко очолює Міністерство народної освіти, яке починає активно розвивати видавничу справу в Києві. В результаті – в рази збільшується кількість видань та тиражі приватних і кооперативних видавництв. За його ініціативи, зокрема, засновано Національну бібліотеку Української держави (НБУВ). Вражає й науково-педагогічна діяльність професора Василенка, який читає лекції з історії України та історії українського права в Народному університеті, в Університеті Святого Володимира, на Вищих жіночих курсах, у Комерційному та Правничому інститутах. Також Микола Василенко є одним із засновників Української академії наук (з 1920 р. – дійсний член академії, в 1921 р. – одноголосно обраний президентом, проте радянський уряд не дав своєї згоди на це) та ініціатором відкриття українських університетів в Києві й Кам'янці-Подільському.

    Микола Василенко товаришував та співпрацював з істориками Михайлом Грушевським, Євгеном Ківлицьким, Орестом Левицьким, Панасом Матюшенком, Венедиктом Мякотином, Дмитром Петрушевським, археологом Вадимом Модзалевським, правознавцем Богданом Кістяковським, перекладачкою Марією Требинською.

    В онлайн режимі пропонуємо ознайомитись із письмовою відповіддю Миколи Василенка його високості Олександру Миколайовичу про позбавлення свого звання приват-доцента університету Святого Володимира (1913 р.); посвідченням про роботу в редакції газети «Киевская мысль» (1914 р.); книгою історика «Очерки по истории Заподной Руси и Украины» (1916), яка зберігається в колекції Юрія Яновського; особистими фотографіями вченого разом з випускниками першого випуску Юридичного інституту (1920 р.) та дружиною; свідоцтвом про шлюб з Наталею Полонською-Василенко (1923 р.).

    Документи Миколи Василенка зберігаються в його особовому фонді (ф. 542). Матеріали фонду передав Борис Матушевський у 1970 році першому директору ЦДАМЛМ України Людмилі Проценко. У фонді друкованих видань архіву-музею зберігаються його праці «Очерки по истории Заподной Руси и Украины» 1916 року та «Пам’ятник української правничої літератури XVIII століття» 1925 року (Ювілейний збірник Наукового товариства імені Шевченка у Львові).

    Запрошуємо дослідників і шанувальників української культури ознайомитися з документами у читальному залі архіву-музею.

    _____________

    Інформацію підготувала головний спеціаліст відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Марія Косторних.


    13 червня

    У рамках віртуального проекту "АРХІВажлива СПРАВА" та з нагоди 75-річчя від дня народження відомого українського актора, сценариста й кінорежисера Івана Васильовича Миколайчука (1941–1987) представляємо документи з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

    Детальніше

    Станом на 13.06.2016 року особовий фонд Івана Миколайчука (ф. 1154) налічує 34 од.зб. за 1950-і–1983 роки. Серед них – фотографії актора в ролях, його кінопроби та робочі моменти під час зйомок, фотокопії сценаріїв фільмів «Білий птах з чорною ознакою» та «Вавилон–ХХ». Документи актора передано до архіву-музею вдовою Марією Євгенівною Миколайчук і фотографом, їхнім другом, Еммою Михайлівною Саржинською в 1990 та 1991 роках.

    В ЦДАМЛМ України крім особового фонду актора, зберігаються документи про «історію життя» кінофільмів «Небелиці про Івана», «Мечтать и жить», «Вавилон ХХ», «Білий птах з чорною ознакою», «Такая поздняя, такая теплая осень», «И память отзовется», «Бирюк» (авторські заявки, акти, листування та договори з авторами сценаріїв та режисерами, літературні та режисерські сценарії, творчо-виробничі розробки кіносценаріїв, висновки на сценарії та фільми) – фонд Київської кіностудії художніх фільмів імені О.П. Довженка (ф. 670); спогади про актора «Фестиваль з погляду Фабіана» та стаття «Іван Миколайчук поза іконостасом» – фонд Романа Корогодського (ф. 1297); документи про присвоєння звання лауреата Державної премії УРСР імені Т.Г.Шевченка кіноактору, режисеру-постановнику, кінодраматургу Івану Васильовичу Миколайчуку (посмертно) за створення різнопланових національних образів у фільмах «Сон», «Тіні забутих предків», «Бур’ян», «Комісари», «Білий птах з чорною ознакою», «Вавилон-ХХ», «Така пізня, така тепла осінь» (подання, витяги з протоколів, рецензія та ін.) – фонд Комітету по Державних преміях УРСР імені Т.Г. Шевченко в галузі літератури, журналістики, мистецтва та архітектури при Раді Міністрів УРСР (ф. 979); книги «Білий птах з чорною ознакою. Іван Миколайчук: спогади, інтерв’ю, сценарії» (1991) та «Миколайчук: магія любові» (упорядник Марія Миколайчук, 2011) – фонд друкованих видань ЦДАМЛМ України.

    В онлайн режимі пропонуємо ознайомитись із індивідуальними фотографіями Івана Миколайчука та у групі з рідними, Михайлом Ткачем, Василем Сичевським, Костем Степанковим, Леонідом Осикою та ін.; статтею Романа Корогодського «Іван Миколайчук поза іконостасом»; заявою Івана Миколайчука та Юрія Іллєнка до директора кіностудії імені О.П. Довженка Василя Цвіркунова про збільшення авторського гонорару.

    Запрошуємо дослідників і шанувальників української культури ознайомитися з документами у читальному залі ЦДАМЛМ України.

    _____________

    Інформацію підготувала головний спеціаліст відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Марія Косторних.


    Квітень
    20 квітня

    У рамках віртуального проекту "АРХІВажлива СПРАВА" та з нагоди 120-ї річниці від дня народження представляємо документи видатного українського художника-графіка Василя Ілліча Касіяна (1896-1976) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

    Детальніше

    Василь Касіян особисто передав документи, творчі матеріали до архіву-музею протягом 1969-1971 років. Окремі графічні твори були придбані у майстра за 300 карбованців у 1971 році. Особовий фонд художника № 196, опис 1, 2 містить 504 од.зб. за 1925-1976 роки. Серед документів - художні твори, рукописи теоретичних праць, листи, матеріали громадської, наукової, педагогічної, службової діяльності Касіяна. У фонді друкованих видань ЦДАМЛМ України зберігаються художні альбоми, які представляють творчість Василя Касіяна; книжкові видання з дарчими написами художника, його мистецтвознавчі дослідження, спогади про митця. Велика кількість документів Василя Касіяна представлена у фондах державних установ, творчих спілок та інших фондоутворювачів ЦДАМЛМ України.

    В онлайн режимі пропонуємо ознайомитися із автопортретом Василя Касіяна 1947 року з дарчим написом художнику Олександру Довгалю; рукописом запису про художника-бойчукіста Івана Липківського; фотографією з поетом Михайлом Ткачем 1958 року; творами 1960-х років – авторський естампи лінориту «Дерева», портрету американського митця Роквелла Кента; дарчим написом Касіяна на власній праці «Мистецтво Тараса Шевченка» видатному майстру пензля Миколі Глущенку 1964 року.

    Дослідників і шанувальників українського мистецтва запрошуємо ознайомитися з документами про життя і творчість Василя Касіяна у читальному залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.

    _____________

    Інформацію підготувала провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Олійник Оксана.

    Преса

    Березень
    29 березня

    У рамках віртуального проекту "АРХІВажлива СПРАВА" та з нагоди 115-ї річниці від дня народження представляємо документи видатного українського письменника, перекладача Валер’яна Петровича Підмогильного (1901-1937) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

    Детальніше

    Документи Валер’яна Підмогильного надійшли на державне зберігання до архіву-музею від Таїсії Автономівни Коваленко, сестри дружини поета Євгена Плужника, у 1968 році. Особовий фонд письменника №107 містить 34 од.зб. за 1917-1967 роки, серед яких рукописи творів Підмогильного, біографічні документи, листи, матеріали дружини письменника Катерини Червінської. У фонді друкованих видань ЦДАМЛМ України зберігаються прижиттєві видання творів письменника, переклади французьких письменників, книги про його життя і творчість, спогади.

    В онлайновому режимі пропонуємо ознайомитися із атестатом письменника про закінчення Катеринославського Першого реального училища 1917 року; закордонним виданням книги оповідань 1923 року; фотографією письменника 1932-го року; листом Валер’яна Підмогильного до сина Романа, написаним у дні арешту; рукописом нарису «Аскольдова могила»; дарчим написом Підмогильного на власному романі «Місто» 1928 року; листом про повну реабілітацію письменника 1956 року.

    З описом особового фонду №107 пропонуємо ознайомитися на офіційному сайті ЦДАМЛМ України у рубриці «Про архів», розділ «Описи фондів ЦДАМЛМ України».

    Дослідників української літератури запрошуємо до вивчення документів про життя і творчість Валер’яна Підмогильного, одного з яскравих представників «Розстріляного Відродження», у читальному залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.

    _____________

    Інформацію підготувала провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Оксана Олійник.


    12 березня

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» та з нагоди 120-річчя від дня народження відомого українського оперного співака та педагога Івана Сергійовича Паторжинського (1896-1960) представляємо документи з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

    Детальніше

    Іван Паторжинський створив багато яскравих сценічних образів. Крім оперних партій виконував чимало українських народних пісень, займався педагогічною та суспільно-громадською діяльністю, очолював Українське театральне товариство (1948-1954).

    Перші документи, серед яких ноти та фотографії І.С.Паторжинського, на державне зберігання надійшли у 1970 році від Марфи Хомівни Снаги-Паторжинської, дружини співака; у 1985 році творчі матеріали, листування, фотографії, біографічні матеріали, ноти передала його дочка Галина Іванівна Паторжинська.

    Сьогодні особовий фонд І.С.Паторжинського (№1106) налічує 483 од.зб, 2772 док. за 1907-1986 рр.

    У фонді друкованих видань ЦДАМЛМ України зберігаються арії, романси та пісні з репертуару Івана Паторжинського та книги про життя і творчість відомого оперного співака.

    Особисті речі Івана Паторжинського: концертний фрак, жилетки, сорочки, краватки, вишитий рушник, дорожній набір, хрест – елемент костюму 1950-х рр., ордени, медалі, нагрудні значки; унікальний емблемний прапорець фестивалю «Української пісні в Канаді» 1946 р. зберігаються в музейній колекції ЦДАМЛМ України.

    В онлайн режимі пропонуємо ознайомитися з фотографіями І. Паторжинського, З. Гайдай, М. Гришка, І. Шведова; альбомом малюнків та епіграм «Дружні жарти» (1942 р.), листом Івана Паторжинського до дружини, М.Ф.Снаги-Паторжинської та програмкою оперної вистави (Канада, 1946 р.).

    Запрошуємо дослідників і шанувальників української культури ознайомитися з документами у читальному залі архіву-музею.

    _____________

    Інформацію підготувала головний спеціаліст відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Марія Косторних.


    Лютий
    4 лютого

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» та з нагоди 125-річчя від дня народження українського поета, державного і громадського діяча Павла Григоровича Тичини (1891-1967) представляємо документи з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

    Детальніше

    Лідія Петрівна Тичина, дружина поета, передала більшу частину документів на державне зберігання до ЦДАМЛМ України у 1976-1977 рр., серед яких один із варіантів білового автографа поеми «Похорон друга», вірша «Океан повен» та невелику кількість фотодокументів. До особового фонду П.Г.Тичини в 1980-х – 1990-х рр. надходили документи від А.К.Павлюка (службовця банку, колишнього співака робітничого хору, яким поет керував на початку 1920-х рр.), І.Д.Блюдо (директора квартири-музею П.Г.Тичини), С.І.Кота, Л.В.Череватенка та ін.

    Сьогодні особовий фонд П.Г.Тичини налічує 17186 од.зб., 148 тис. док. та є найбільшим особовим фондом в ЦДАМЛМ України.

    Цікавим фактом життя Павла Тичини є те, що в молоді роки він грав у симфонічному оркестрі на гобої і кларнеті, співав у хорі Чернігівської духовної семінарії, збирав український музичний фольклор, працював диригентом семінарського хору, а пізніше виступив одним із засновників хору-студії Музичного товариства імені М.Д.Леонтовича.

    В онлайн режимі пропонуємо ознайомитися із фотографією поета ([поч. 1940-х рр.]); матрикулом (заліковою книжкою) Павла Тичини – студента Київського комерційного інституту (1917 р.); автобіографією поета (1938 р.); нотатками Тичини до історії хору-студії імені М.Д.Леонтовича (1940-ві – 1960-ті рр.); обкладинкою до збірки поезій «Золотий Гомін» (1922 р.); графічним портретом П.Г.Тичини роботи В.І.Касіяна (1944 р.).

    Запрошуємо дослідників і шанувальників української культури ознайомитися з документами у читальному залі архіву-музею.

    _____________

    Інформацію підготувала головний спеціаліст відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Марія Косторних.


    Січень
    21 січня

    22 січня 1919 р. у Києві на Софійській площі відбулися головні урочисті збори, на яких був проголошений Акт Злуки (об'єднання) українських земель, засвідчений Універсалом про об'єднання УНР і ЗУНР в єдину Велику Україну.

    Детальніше

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» та з нагоди святкування Дня Соборності України представляємо документи з Колекції українських колекціонерів-збирачів творів літератури і мистецтва, особових фондів українського письменника Антоненко-Давидовича Бориса Дмитровича (1899-1984) та державного і політичного діяча Винниченка Володимира Кириловича (1880-1951) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

    В он-лайн режимі пропонуємо ознайомитися із фотографією Першого українського революційного уряду; розмінною монетою УНР номіналом 50 шагів, Знаком Державної скарбниці Української Держави номіналом 1000 крб. (перші українські паперові гроші, 1918 р.) та обкладинкою книги Михайла Грушевського.

    Документи пов’язані з життям та творчістю Володимира Винниченка зберігаються в особовому фонді українського письменника; цікаві матеріали знаходяться у фонді Бориса Антоненко-Давидовича ([Збірка] статей, досліджень, нарисів з історії України та українського народу, [1920-ті] рр.). У фонді друкованих видань ЦДАМЛМ України представлені видання 1920-1990-х років, присвячені історичним подіям в Україні 1917-1920 рр.

    Запрошуємо дослідників і шанувальників української культури ознайомитися з документами у читальному залі архіву-музею.

    _____________

    Інформацію підготувала головний спеціаліст відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Косторних Марія.


    20 січня

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо документи з особових фондів Григорія Гаєвського, Анатоля Петрицького, Олександра Хвостенка-Хвостова.

    Детальніше

    Роботи цих художників, а також Вадима Меллера, Наталії Горбунової, Василя Греченка, Олександра Сальмана, Леоніда Братченка, більшість з яких експонується вперше, нині представлені на художньо-документальній виставці «УКРАЇНСЬКА СЦЕНОГРАФІЯ ХХ ст.» (з архівної та музейної колекцій ЦДАМЛМ України).

    Значна частина документів була передана до архіву-музею художниками особисто або їх близькими родичами. Зокрема, у 1969 і 1970 роки документи українського актора, режисера, художника, педагога Григорія Гаєвського (1872-1933) передали діти митця – донька Інна та син Анатолій.

    Ім'я Григорія Гаєвського сьогодні майже забуте, але думаю, що це лише питання часу. У його особовому фонді (ф.216), наприклад, є ескізи декорацій, світлини з вистав у театрах Києва, Харкова, Одеси (1900-1917). Роботу у театрі Григорій Гаєвський поєднував із педагогічною діяльністю. Григорій Гаєвський – автор першого в Україні навчального посібника з питань режисури та сценографії. В архіві-музеї зберігаються і ці рукописи митця, а на виставці можна побачити київське видання першої частини посібника – «Завдання режисера» (з приватної колекції доктора мистецтвознавства, професора Ганни Іванівни Веселовської).

    На виставці презентовано також театральний реквізит української акторки Наталії Ужвій, гримувальну скриньку, сопілку, ляльки з різних вистав актора і режисера Василя Василька (з музейної колекції ЦДАМЛМ).

    Запрошуємо всіх шанувальників українського мистецтва відвідати Зелену залу ЦДАМЛМ: понеділок-четвер – 10.00-17.00, п’ятниця – 10.00-16.00 (до 1 березня 2016 року).

    Замовлення екскурсій за телефоном 097-232-97-84 (Ілона Таміліна).


    _____________

    Інформацію підготувала – завідувач сектора просвітньої та виставкової роботи відділу використання інформації документів Ілона Таміліна.


    2015
    Грудень
    25 грудня

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо документи видатного українського живописця, архітектора Василя Григоровича Кричевського (1873-1952) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

    Детальніше

    Документи пов’язані з життям і творчістю Василя Кричевського зберігаються у особовому фонді художника; цікаві матеріали зберігаються у фонді учня художника, архітектора Петра Костирка; у фонді товариша майстра, письменника Юрія Яновського та у фонді українських колекціонерів. У музейному фонді зберігається мольберт Василя Кричевського, який передав на державне зберігання художник Олександр Іванович Вовк у 1988 році; в меморіальному кабінеті Івана Микитенка є картина Кричевського «Кримський пейзаж», яка свого часу належала родині Косачів. У книжкових колекціях науково-довідкової бібліотеки ЦДАМЛМ України представлені видання 1920-1940-х років, оформлених Василем Кричевським.

    В он-лайн режимі пропонуємо ознайомитися із фото Василя Кричевського, аквареллю 1928 року, фотоілюстрацією проекту будинку «Роліт» у Києві; листом художника 1940 року; каталогом виставки творів митця 1941 року; обкладинкою творів Яновського.

    Запрошуємо дослідників української культури ознайомитися з документами про життя і творчість Василя Кричевського у читальному залі архіву-музею.

    _____________

    Інформацію підготувала провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Оксана Олійник.

    Преса

    24 грудня

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо документи українського письменника Валер’яна Львовича Поліщука (1897-1937) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

    Детальніше

    Особовий фонд письменника №72 був утворений у 1977 році. Документи Валер’яна Поліщука були передані на державне зберігання дружиною митця Конухес Оленою Іллівною і донькою Людмилою протягом 1968-1971 років. Прижиттєві видання письменника 1920-1930-х років, художньо оформлені Василем Єрміловим та іншими художниками, були передані в 1987 році. До 1989 року окремі документи фонду мали гриф «секретно», і тільки з 1990-х документи стали доступними для ознайомлення.

    В он-лайн режимі пропонуємо ознайомитися із фотографією письменника із Миколою Хвильовим 1925-го року, репродукцією портрету митця, написаного Олександром Довженком у 1920-ті роки; рукописною чернеткою телеграми з творчих питань; візитною карткою письменника; дарчим написом Поліщука на власному творі 1930 року; екслібрисом до його творів відомої художниці Марії Котляревської.

    З описом особового фонду №72 можна ознайомитися на офіційному сайті ЦДАМЛМ України у розділі «Про архів»: Описи фондів ЦДАМЛМ України.

    Дослідників літературного процесу в Україні 1920-х – 1930-х років запрошуємо до вивчення документів про життя і творчість Валер’яна Львовича Поліщука, одного з яскравих представників «Розстріляного Відродження», у читальному залі ЦДАМЛМ України.

    _____________

    Інформацію підготувала провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Оксана Олійник.


    22 грудня

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо документи видатного українського письменника, громадського діяча Марка Черемшини (1874-1927) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

    Детальніше

    Листи Марка Черемшини (справжнє ім’я: Іван Юрійович Семанюк) до матері 1925-1926 років надійшли на державне зберігання від племінника письменника Івана Олексійовича Боднарука у 1980 році. За автографи він попросив співробітників архіву-музею надіслати йому двотомник творів Марка Черемшини та роман Павла Загребельного «Роксолана».

    Документи пов’язані з дослідженням творчості Марка Черемшини зберігаються у фондах літературознавців Миколи Зерова, Федора Погребенника та в інших особових фондах українських діячів культури; матеріали про вшанування його пам’яті у фонді Спілки письменників.

    В он-лайн режимі пропонуємо ознайомитися із автографом листа до матері 1926 року; записами Миколи Зерова про Марка Черемшину; листом Наталі Семанюк, дружини письменника, директора літературно-меморіального музею М.Черемшини у Снятині, до Софії Зерової, дружини літературознавця; обкладинкою видання «Село вигибає» 1925 року та фотографією Марка Черемшини з цього видання.

    Запрошуємо дослідників і шанувальників української культури ознайомитися з документами про життя і творчість Марка Черемшини у читальному залі архіву-музею.

    _____________

    Інформацію підготувала провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Оксана Олійник.

    Преса

    21 грудня

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо документи славетного українського письменника Всеволода Зіновійовича Нестайка (1930-2014) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

    Детальніше

    Особовий фонд №892 містить творчі матеріали письменника, які він передав на державне зберігання у 1979 році. У фондах видавництв «Веселка», «Молодь», журналу «Барвінок» зберігаються рукописи творів письменника; чимало книжкових видань, українських і зарубіжних, представлено у фондах науково-довідкової бібліотеки.

    В он-лайн режимі пропонуємо ознайомитися із цікавими документами: фотографією Всеволода Нестайка 1982 року, малюнком-обкладинкою Василя Євдокименка до першої книжки письменника «Шурка і Шурко», дарчим написом співробітникам архіву-музею на власній книжці «Загадка старого клоуна» 1982 року, обкладинками популярних творів письменника.

    Запрошуємо дослідників і шанувальників українського слова ознайомитися з документами про життя і творчість Всеволода Нестайка у читальному залі архіву-музею.

    _____________

    Інформацію підготувала провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Оксана Олійник.

    Преса

    14 грудня

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо документи видатної української художниці, народної майстрині Ганни Феодосіївни Собачко-Шостак (1883-1965) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

    Детальніше

    Документи пов’язані з життям і творчістю Ганни Собачко-Шостак зберігаються у особових фондах художників Алли Горської та Віктора Зарецького, письменника Михайла Стельмаха та у фонді Спілки художників України.

    В он-лайн режимі пропонуємо ознайомитися із малюнком «Півні» з художньої збірки Віктора Зарецького, яку передав на державне зберігання у 1991 році його син, літературознавець Олександр Зарецький, разом з іншими подарованими батьку творами. Нотатки Алли Горської про творчість Ганни Собачко свідчать про великий інтерес до самобутнього мистецтва народної художниці серед української інтелігенції у 1960-ті роки; художниця листувалася з Михайлом Стельмахом, шанувальником народного мистецтва, у фонді письменника зберігається мальована листівка з квітами і павичем та новорічними вітаннями письменнику і його дружині. Про присвоєння звання народної художниці України (посмертно) свідчать документи з особової справи Ганни Собачко-Шостак з фонду Спілки художників УРСР, зокрема творча характеристика за підписом Василя Касіяна.

    Запрошуємо дослідників і шанувальників української культури ознайомитися з документами про життя і творчість Ганни Собачко-Шостак у читальному залі архіву-музею.

    _____________

    Інформацію підготувала провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Оксана Олійник.

    Преса

    Листопад
    30 листопада

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо документи видатного українського письменника, педагога, громадсько-культурного діяча Бориса Дмитровича Грінченка (1863-1910) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

    Детальніше

    Документи пов’язані з життям і творчістю Бориса Грінченка, членів його родини надійшли від Галини Ткаченко, дружини письменника Юрія Дольд-Михайлика, у 1967 році, частина надійшла із спецфонду ЦДІА УРСР у 1974 році. У фондах ЦДАМЛМ зберігаються прижиттєві видання творів Грінченка з автографами визначним українським діячам культури.

    В он-лайн режимі пропонуємо ознайомитися із фотографіями Бориса Грінченка та його доньки Анастасії, яка брала участь у революційних подіях 1905 року, про що свідчать матеріали судової справи 1906 року; дарчим написом Миколі Могилянському на виданні 1895 року; листом 1910 року від Марії та Бориса Грінченків до Дмитра Грінченка (батька вченого) з м.Оспадалетті (Італії).

    З описом особового фонду №15 можна ознайомитися на сайті ЦДАМЛМ України у розділі «Про архів».

    Запрошуємо дослідників і шанувальників української культури ознайомитися з документами про життя і творчість Бориса Грінченка у читальному залі архіву-музею.

    _____________

    Інформацію підготувала провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Оксана Олійник.

    Преса

    20 листопада

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо документи української поетеси, учасниці літературного шістдесятництва Ірини Володимирівни Жиленко (1941-2013) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

    Детальніше

    Особовий фонд №1032 містить творчі матеріали поетеси, які вона передала на державне зберігання у 1982 році. Документи пов’язані з життям і творчістю Ірини Жиленко також зберігаються в особових фондах письменниці Віри Вовк, літературного критика Анатолія Макарова, літературознавця Івана Світличного, художника Віктора Зарецького та у фондах дитячого видавництва «Веселка», журналу «Вітчизна».

    В он-лайн режимі пропонуємо ознайомитися із автографом вірша Ірини Жиленко 1964 року,з якого довідуємося про її псевдонім; роздумами про місію поета із записів поетеси та із уривком з вірша «Освічення в коханні», який присвячено художниці Катерині Білокур; фотографією поетки; дарчим написом на власній збірці «Вечірка у старій винарні» 1996 року з фонду письменника Дмитра Луценка.

    Запрошуємо дослідників і шанувальників українського слова ознайомитися з документами про життя і творчість Ірини Жиленко у читальному залі архіву-музею.

    _____________

    Інформацію підготувала провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Оксана Олійник.

    Преса

    13 листопада

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо документи видатного українського архітектора і художника-аквареліста Валентина Августовича Фельдмана (1864-1928) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

    Детальніше

    Життя і творчість митця були пов’язані з Україною, зокрема із Кримом, Харковом і Києвом. Він автор символу Севастополя - пам’ятника затопленим кораблям 1905 року.

    Документи митця на державне зберігання надійшли у 1968 році від Георгія Вікторовича Калити, колишнього працівника Академії архітектури. Шість авторських фотоальбомів зроблених Валентином Фельдманом протягом 1903-1924 років були придбані за п’ятдесят карбованців у Калити Г.В. у 1969 році.

    В он-лайн режимі пропонуємо ознайомитися із кількома цікавими фотографіями з альбому майстра: Графської пристані міста Севастополя та мешканцями Бахчисарая початку століття, індивідуальною фотографією Валентина Фельдмана 1903 року; малюнком «Стара мечеть у Бахчисараї» 1910 року, що зберігається у фонді архітектора Олександра Вербицького.

    Запрошуємо дослідників і шанувальників мистецтва ознайомитися з документами про життя і творчість яскравого майстра кінця ХІХ - початку ХХ століття Валентина Фельдмана у читальному залі архіву-музею.

    _____________

    Інформацію підготувала провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Оксана Олійник.

    Преса

    Жовтень
    2 жовтня

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» та з нагоди 140-ї річниці від дня народження представляємо документи видатного українського архітектора Олександра Матвійовича Вербицького (1875-1958) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

    Детальніше

    Перші документи на державне зберігання надійшли у 1967 році від "Українського науково-дослідного інституту науково-технічної інформації" (УкрНДІНТІ); творчі документи, листи архітектора передала його сестра Єлизавета Матвіївна Бісті з Сімферополя. Серед цінних документів особового фонду №11 - пейзажні замальовки Криму та Києво-Печерської Лаври, створені митцем протягом 1918-1940 років, були придбані за п’ятдесят карбованців у сестри у 1971 році.

    В он-лайн режимі пропонуємо ознайомитися із фотографією Олександра Вербицького у родинному колі 1904 року; малюнком «Вхід до церкви» 1918 року; посвідченням Київського політехнічного інституту 1921 року; замальовками дерев’яної сакральної архітектури Галичини, які будівничий виконав на звороті бланку; сторінкою з листа до сестри Софії від 1944 року про життя в Києві під час окупації та після звільнення міста.

    Запрошуємо дослідників і шанувальників української культури ознайомитися з документами про життя і творчість Олександра Вербицького у читальному залі архіву-музею.

    _____________

    Інформацію підготувала провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Оксана Олійник.

    Преса

    Вересень
    11 вересня

    До Дня українського кіно у рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» пропонуємо Вашій увазі копії окремих аркушів партитур Леоніда Грабовського, його музики до кінофільмів «Карти» (режисера О.П.Сергієнка за оповіданням А.П.Чехова «Вінт») та «Туманність Андромеди» (режисера Є.Ф.Шерстобитова за однойменним науково-фантастичним романом І.А.Єфремова).

    Детальніше

    Цього року видатний український композитор Леонід Олександрович Грабовський святкує свій ювілей, а у травні 2013 року він завітав вперше до архіву-музею і «знайшов» свої автографи (!!!) музики до кінофільмів. Так почалося наше спілкування!

    5 грудня 2013 року в архіві-музеї відбулися презентація особового фонду Леоніда Олександровича та його авторський концерт за участю сопрано Тамари Ходакової, мецо-сопрано Інни Галатенко, гобоїста Максима Коломійця, піаніста Євгена Громова, а також артистів Національного ансамблю солістів «Київська камерата» (художній керівник і головний диригент – Валерій Матюхін).

    Щиро вітаємо пана Леоніда з його ювілеєм і маємо надію, що зустрічі з Маестро будуть частішими!

    З нотними автографами Леоніда Грабовського, його музикою до кінофільмів, що зберігаються у фонді Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка (ф.670, оп.4), Ви можете за попереднім замовленням ознайомитися у читальному залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.

    _____________

    Інформацію підготувала завідувач сектору просвітницької та виставкової роботи відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Ілона Таміліна.


    Серпень
    3 серпня

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» та з нагоди 115-ї річниці від дня народження представляємо документи видатного українського письменника Юрія Корнійовича (Корнелійовича) Смолича (1900-1976) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

    Детальніше

    Перші документи на державне зберігання письменник особисто передав у 1968 році. Олена Григорівна Смолич, дружина письменника, поповнювала особовий фонд №169 творчими документами, книгами, листами,особистими речами Юрія Смолича протягом 1980-х років. За її участі в архіві-музеї було відкрито меморіальну кімнату талановитого майстра пера.

    В он-лайн режимі пропонуємо ознайомитися із фотографіями Юрія Смолича 1920-х років, які засвідчують захоплення митця театром і футболом; дарчим написом на власній збірці творів творчому побратиму Юрію Яновському; обкладинці художника Дмитра Шавикіна до роману «По той бік серця», видання 1930 року; посвідченням №422 делегата з’їзду українського товариства охорони пам’ятників історії та культури 1971 року.

    Запрошуємо дослідників і шанувальників української літератури ознайомитися з документами у читальному залі та оглянути меморіальний кабінет Юрія Смолича під час екскурсій у архіві-музеї.

    _____________

    Інформацію підготувала провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Оксана Олійник.


    Липень
    22 липня

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо документи з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України), які були презентовані на документальній виставці «Іспанія в українському мистецтві» в рамках літературно-музичного проекту «Мистецькі зустрічі в архіві-музеї».

    Детальніше

    В он-лайн режимі пропонуємо ознайомитися з художніми творами, присвяченими Іспанії, сторінками перекладів з іспанської на українську з фондів вітчизняних митців.

    У фонді українського художника і мистецтвознавця Антона Хомича Середи зберігаються ескізи 1920-х років зроблені для обкладинки книги Мігеля де Сервантеса «Вигадливий ідальго Дон Кіхот Ламанчський» у перекладі Миколи Іванова. Документи надійшли на державне зберігання від сестри художника Лідії Хомівни Березанської у 1971 році.

    Графічний малюнок Миколи Петровича Глущенка з краєвидом Коста-Брави з альбому 1930-х років «Пейзажі Іспанії» архів-музей придбав у художника за 100 карбованців у 1975 році. Зошит з перекладом роману Мігеля де Сервантеса Сааведри «Завзятий ідальго Дон Кіхот Ламанчський» перекладач Микола Лукаш особисто подарував архіву-музею у 1970 році. З 1994 року українська письменниця Віра Вовк почала передавати свої документи з Бразилії, серед яких представлений переклад драми Федеріко Гарсія Лорки.

    Запрошуємо дослідників і шанувальників літератури і мистецтва ознайомитися з архівними документами у читальному залі.

    Години роботи читального залу:

    пн.-чт.: 09:00 – 18:00

    пт.: 09:00 – 16.45

    Останній робочий день кожного місяця – санітарний.

    _____________

    Добірка архівних документів - головний науковий співробітник сектору виставково-просвітньої роботи відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Алевтина Сукало,

    Текст-провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Оксана Олійник.


    Травень
    22 травня

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» та з нагоди 103-ї річниці від дня народження представляємо документи видатного українського письменника Михайла Панасовича Стельмаха (1912-1983) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

    Детальніше

    Перші документи на державне зберігання письменник особисто передав у 1968 році. Протягом 1985-1990-х років рідні письменника, дружина і діти, поповнювали фонд №66 творчими документами, книгами, листами,особистими речами Михайла Стельмаха. У 1990 році у архіві-музеї відкрито меморіальну кімнату талановитого майстра пера.

    В он-лайн режимі пропонуємо ознайомитися із фото Михайла Стельмаха 1914 року із матір’ю; довідкою про роки вчителювання у рідному селі на Вінниччині; дарчим написом на власній збірці поезій 1942 року творчому побратиму Юрію Яновському; портретом, який виконав Карпо Трохименко; листом американського письменника Джона Стейнбека до Михайла Панасовича, написаним після відвідин Києва у 1964 році.

    Запрошуємо дослідників і шанувальників української літератури ознайомитися з документами у читальному залі та оглянути меморіальний кабінет Михайла Стельмаха під час екскурсій у архіві-музеї.

    _____________

    Інформацію підготувала провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Олійник Оксана.


    8 травня

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» до 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі представляємо чергову добірку документів з особових фондів митців, що зберігаються у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

    Детальніше

    В он-лайн режимі пропонуємо ознайомитися із окремими документами з фонду українського письменника Леоніда Первомайського (1908-1973), який у роки війни разом з іншими письменниками та художниками працював військовим кореспондентом Південно-Західного фронту. У фонді №211 зберігається вірш 1944 року невідомого поета, який розкриває душевні переживання бійця на війні.

    У фондах художників Гаврила Пустовойта (1900-1947) та Романа Мельничука (1905-1960) зберігаються документи про творчу діяльність митців у складі фронтових бригад. Прикметно, що у звільненому Києві у 1944 році відбулась виставка художніх робіт у Будинку письменників. Про її учасників свідчить запрошення на відкриття.

    Особливу цінність для нас становлять щоденники воєнних років, що відтворюють персональні історії людей, які пережили страшні лихоліття. Гортаючи сторінки щоденника Гаврила Пустовойта, серед інших замальовок бачимо малюнок, датований 8-м травням 1945 року.

    У архіві-музеї зберігається щоденник 1943 року ученого-арабіста Тауфіка Гавриловича Кезми (1882-1958), який він вів у окупованому Києві. Представляємо останній запис зі словами вдячності і пошанування загиблих воїнів, зроблений у день звільнення міста від нацистських загарбників.

    Ознайомитись з іншими документами, творами про Другу світову війну, що зберігаються у фондах митців, запрошуємо до читального залу ЦДАМЛМ України.

    _____________

    Інформацію підготувала провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Оксана Олійник.


    Квітень
    24 квітня

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» та до 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі представляємо добірку документів з особових фондів митців, що зберігаються у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

    Детальніше

    В он-лайн режимі пропонуємо ознайомитися із ескізами, начерками малюнків на тему війни українських художників - Сергія Шишка (1911-1997), Романа Мельничука (1905-1960) та Оксани Павленко (1895-1991), виконаними у роки війни, особистими документами музеєзнавця Марії Кулішової (1906-?) та оперного співака Олександра Гродзинського (1891-1973), які свідчать про долю людей на окупованій території.

    Пам’ять про страшну трагедію Другої світової війни зберігається у архівах. Всебічне і об’єктивне висвітлення подій сприяє переосмисленню та розумінню складного минулого, допомагає триматися мужньо у сучасних реаліях.

    Дослідників запрошуємо до вивчення документів про Другу світову війну,що зберігаються у фондах письменників та митців, до читального залу ЦДАМЛМ України.

    _____________

    Інформацію підготувала провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Оксана Олійник.

    Преса

    Березень
    27 березня

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» та з нагоди Міжнародного дня театру представляємо документи видатного українського театрального художника Вадима Георгійовича Меллера (1884-1962) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

    Детальніше

    Особовий фонд художника №1077 був утворений у 1984 році. Документи, начерки, ескізи Вадима Меллера передала в дар архіву-музею донька митця Бригітта Вадимівна Вєтрова. У цьому фонді особливу цінність становлять особисті документи художника початку ХХ століття: матеріали про перебування у Франції, роботу у мистецьких закладах Києва.

    В он-лайн режимі пропонуємо ознайомитися із фото художника, дипломом Вадима Меллера, виданим Мюнхенською Академію красних мистецтв, посвідченням професора Київського художнього інституту 1926 року, уривком із статті про роль театрального художника та ескізом декорації до вистави «Вишнёвый сад» для Київського театру ім.І.Франка.

    Документи Вадима Меллера з особового фонду та з фонду Спілки художників України були використані куратором Тетяною Руденко у статті «Вадим Меллер – місіонер сценографічного авангарду», вміщеній у двомовному каталозі виставки «Інсценізація українського авангарду 1910–1920-х років» (видавництво Родовід), яка триває в Українському Музеї в Нью-Йорку з 14 лютого 2015 року.

    У фондах ЦДАМЛМ України також зберігаються особисті документи та листи дружини митця, художниці Ніни Генріхівни Генке-Меллер (1893-1954).

    Дослідників і шанувальників українського мистецтва запрошуємо до вивчення документів про життя і творчість Вадима Георгійовича Меллера у читальному залі ЦДАМЛМ України.

    _____________

    Інформацію підготувала провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Олійник Оксана.

    Преса

    13 березня

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» та з нагоди 120-ліття з дня народження представляємо документи українського письменника Івана Даниловича Дніпровського (справжнє прізвище - Шевченко) (1895-1934) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

    Детальніше

    Особовий фонд письменника №144 був утворений у 1976 році. Документи Івана Дніпровського передала в дар архіву-музею дружина митця Марія Михайлівна Пилинська. Вона зберегла рукописи творів, щоденники, листування Івана Дніпровського – унікальні свідчення про літературне життя України 1920-х – початку 1930-х років. До 1989 року цей фонд мав гриф «секретно», і тільки з 1990-х документи стали доступними для ознайомлення.

    В он-лайн режимі пропонуємо ознайомитися із фотографією письменника 1930-го року, рукописом біографії 1923 року, надісланим українському бібліографу Миколі Плевако; посвідченням члена художньої ради театру «Березіль», ескізом обкладинки до книги «Березень» 1931 року, виконаним Василем Кричевським; уривком листа Марії Пилинської до перекладача Феофана Скляра про особистий архів Івана Дніпровського.

    У фондах ЦДАМЛМ України зберігаються прижиттєві видання творів Івана Дніпровського з дарчими написами письменників, художньо оформлені Анатолем Петрицьким та іншими художниками.

    Дослідників літературного процесу в Україні 1920-х – 1930-х років запрошуємо до вивчення документів про життя і творчість Івана Даниловича Дніпровського у читальному залі ЦДАМЛМ України.

    _____________

    Інформацію підготувала провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Олійник Оксана.

    Передрук матеріалів дозволяється з обов’язковим посиланням на джерело і автора.

    Преса

    Лютий
    27 лютого

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо документи з колекції екслібрисів Ростислава Івановича Олексіїва (1909–1984) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

    Детальніше

    Ростислав Іванович Олексіїв - вчений-хімік, колекціонер, сонетист аматор, все життя збирав книжки, рідкісні видання з україністики. Колекція екслібрисів Олексієва була передана в дар архіву-музею вдовою Євгенією Миколаївною Чорбою у 1989 році.

    У ЦДАМЛМ України було утворено фонд колекції №1138, де окрім екслібрисів знаходяться бібліотечні штемпелі та ярлики власників книг, різних установ та закладів - загалом 6800 документів за 1868-1985 рр.

    Цінним свідченням для розуміння кола зацікавлень колекціонера є лист Ростислава Олексієва до літературознавця Бориса Антоненка-Давидовича 1971 року. Про зовнішні риси книголюба можна скласти уявлення з екслібрису художника Куріса Л.М., який зберігається у фонді.

    В он-лайн режимі пропонуємо ознайомитися із унікальними екслібрисами 1930-х років, виконаними українськими художниками Павлом Ковжуном для бібліографа Володимира Дорошенка, Робертом Лісовським для мовознавця Василя Сімовича.

    Про спільні літературні інтереси Ростислава Олексієва та видатного українського поета Миколи Зерова (1890-1937) довідуємося з листування 1930-х років, представленого у особовому фонді поета (ЦДАМЛМ України, ф.28, оп.1, од.зб.165). Завдяки Ростиславу Івановичу збережені автографи поезій, літературознавчі роздуми Миколи Зерова.

    У фонді зберігаються оригінальні екслібриси українських та зарубіжних художників, виписки про власників та авторів книжкових знаків, листування з відомими екслібрисистами.

    У 2003 році 37 робіт з фонду Р.Олексіїва експонувалися на міжнародній виставці "Історія та культура України в дзеркалі мистецтва українського екслібрису XX сторіччя" у Лейпцигу. Екслібриси ЦДАМЛМ України включено до каталогу Міжнародної виставки.

    Запрошуємо дослідників і шанувальників української культури до ознайомлення із всесвітом книжкових знаків, зібраних Ростиславом Олексіївим, у читальному залі ЦДАМЛМ України.

    Гортай листки, де я також шукав

    Ознаки душ, подібних до своєї

    Люби рядків окреслені алеї

    Екслібрис мій поміть на тлі оправ.

    Ростислав Олексіїв

    _____________

    Інформацію підготувала провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Олійник Оксана.

    Передрук матеріалів дозволяється з обов’язковим посиланням на джерело і автора.

    Преса

    18 лютого

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» та з нагоди 120-ліття з дня народження представляємо документи видатного українського художника-авангардиста Анатолія Галактіоновича Петрицького (1895-1964) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

    Детальніше

    Особовий фонд художника №237 був утворений у 1969 році. Документи Анатолія Петрицького передала в дар архіву-музею дружина митця Лариса Миколаївна Петрицька. Особливо цінні ескізи театральних костюмів були придбані за 680 карбованців у вдови художника, окремі художні твори були придбані у вдови художника Василя Єрмилова та у художника Костянтина Єлеви.

    Впродовж 1970-х – 1990-х років фонд поповнювався документами від рідних художника: сина Анатолія Анатолійовича Петрицького, двоюрідної сестри Франкель Ольги Георгіївни, мистецтвознавця Дмитра Омеляновича Горбачова.

    В он-лайн режимі пропонуємо ознайомитися із вибраними сторінками з рукопису спогадів про дитинство та юність художника, цікавим артистичним фото 1916 року, ескізом декоративного розпису 1917 року для вистави, документом про направлення на навчання 1922 року, замальовкою казахського національного одягу з альбому 1943 року, зробленого Петрицьким в евакуації в краєзнавчих музеях.

    У фонді зберігаються цінні живописні та графічні роботи майстра, листування з видатними митцями, макети театральних декорацій.

    Дослідників і шанувальників українського мистецтва запрошуємо до вивчення документів про життя і творчість Анатолія Галактіоновича Петрицького у читальному залі ЦДАМЛМ України.

    _____________

    Інформацію підготувала провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Олійник Оксана.

    Передрук матеріалів дозволяється з обов’язковим посиланням на джерело і автора.

    Преса

    Січень
    30 січня

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо документи визначної української художниці Оксани Трохимівни Павленко (1895-1991) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

    Детальніше

    Особовий фонд №356 берегині спадщини школи монументального живопису Михайла Бойчука був утворений у 1972 році. Частину документів Оксана Павленко передавала в дар архіву-музею особисто. Особливо цінні роботи, альбоми зарисовок, листи були придбані за 2100 карбованців. Впродовж 1970-х – 1990-х років фонд поповнювався документами від мистецтвознавця Бориса Борисовича Лобановського, племінниці художниці Олени Іванівни Алексєєвої, журналіста Володимира Григоровича Гури.

    В он-лайн режимі пропонуємо ознайомитися із начерками автопортрету та портрету Івана Падалки, фото Оксани Трохимівни 1920 року, посвідченням про відрядження від Межигірського керамічного технікуму з автографом Василя Седляра, листом від Івана Падалки з Харкова.

    Документи і художні твори з особового фонду Оксани Павленко експонуються на художньо-документальній виставці «Плеяда бойчукістів», яка триває у ЦДАМЛМ України до 6 лютого 2015 року. У рамках виставки у виставковому залі «Хлібня» 4 лютого о 17:00 відбудеться лекція-презентація документів з фондів ЦДАМЛМ України, присвячена творчості славетних художників-бойчукістів.

    Дослідників і шанувальників українського мистецтва запрошуємо до вивчення документів про життя і творчість Оксани Трохимівни Павленко у читальному залі ЦДАМЛМ України.

    _____________

    Інформацію підготувала провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Олійник Оксана.

    Передрук матеріалів дозволяється з обов’язковим посиланням на джерело і автора.

    Преса

    16 січня

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо документи видатного українського письменника Юрія Івановича Яновського (1902-1954) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

    Детальніше

    Особисті документи, книги, меморіальні речі з квартири Юрія Яновського були передані на зберігання до архіву-музею Микитою Михайловичем Шумило, секретарем комісії по літературній спадщині письменника, протягом 1967-1973 років.

    Частину документів передали в дар рідні письменника та його дружини, актриси Тамари Жевченко-Яновської. Листування з дружиною, щоденник 1930-1950-х років були придбані архівом-музеєм у Ольги Георгіївни Горської, матері актриси, за 500 карбованців.

    Книжкова колекція майстра слова містить понад 2000 унікальних видань, які протягом життя збирав Юрій Іванович. Серед них чимало книг з дарчими написами від колег по перу. Автором екслібрису до книг бібліотеки письменника був український художник Василь Кричевський.

    Пропонуємо до уваги фотографію Юрія Яновського 1926 року, коли він працював літературним редактором на Одеській кінофабриці.

    Представляємо цікаві документи 1940-х років з особового фонду письменника №17: шарж на Юрія Яновського та художника Олексія Шовкуненка Тамари Жевченко з альбому малюнків 1943 року, посвідчення-візу військового кореспондента на Нюрнберзькому процесі 1945 року.

    У фонді зберігається роман «Вершники», пробитий кулями на фронті Другої Світової війни у 1944 році.

    У меморіальному кабінеті Юрія Яновського, який укомплектовано для основної експозиції архіву-музею наприкінці 1970-х років, все як за життя письменника, яке обірвалося у 1954 році: фотографії рідних, макет вітрильника «Товариш», на якому Яновський мандрував Україною у 1933 році, картини Олексія Шовкуненка, Миколи Глущенка та Володимира Литвиненка, сувенірна кераміка і раритетні видання, трофейна шафа-секретер епохи бароко.

    Запрошуємо ознайомитися з документами у читальному залі та оглянути меморіальний кабінет Юрія Яновського під час екскурсій у архіві-музеї за адресою: вул. Володимирська, 22А.

    _____________

    Інформацію підготувала провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Олійник Оксана.

    Передрук матеріалів дозволяється з обов’язковим посиланням на джерело і автора.

    Преса

    2014
    Грудень
    26 грудня

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо документи видатного російського письменника, автора повісті «В окопах Сталинграда» Віктора Платоновича Некрасова (1911-1987) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

    Детальніше

    У фонді Спілки письменників України зберігається особова справа члена Спілки письменників СРСР Некрасова Віктора Платоновича, пропонуємо ознайомитись з автобіографією письменника та документом про виключення зі Спілки за правозахисну діяльність.

    У 1990-х роках друзі Віктора Некрасова передали до ЦДАМЛМ України листи, родинні та особисті фотоальбоми.

    У фонді російської поетеси, літературознавця Євдокії Миронівни Ольшанської (1929-2003), яка входила до дружнього кола митця, зберігаються листи 1960-х роках.

    Повість «В родном городе» з дарчим написом українському поету Володимиру Сосюрі зберігається у науково-довідковій бібліотеці архіву-музею.

    Запрошуємо дослідників ознайомитися з документами про життя і творчість Віктора Некрасова у читальному залі архіву-музею за адресою: вул.Володимирська, 22А.

    _____________

    Інформацію підготувала провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Олійник Оксана Григорівна.

    Передрук матеріалів дозволяється з обов’язковим посиланням на джерело і автора.

    Преса

    12 грудня

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо документи видатного українського поета, прозаїка, перекладача 1920-1930-х років Майка (Михайла) Гервасійовича Йогансена (1895-1937) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

    Детальніше

    До цінних документів про Майка Йогансена належить фотографія членів Спілки пролетарських письменників «Гарт» у Харкові 1924 року, фоторепродукція портрету митця, написаного Олександром Довженком наприкінці 1920-х років. Ці документи зберігаються в особовому фонді №144 українського письменника Івана Даниловича Дніпровського (1895-1934). Впродовж 1969-1974 років дружина письменника, український мовознавець Пилинська Марія Михайлівна передавала на державне зберігання до ЦДАМЛМ УРСР листи, фотографії діячів літературного Харкова доби революційного Відродження.

    Листи поета 1920-х років знаходимо у фонді №195 українського літературознавця, упорядника «Біографічного словника українських діячів» Михайла Михайловича Могилянського (1873-1942).

    У книжковій колекції видатного українського письменника Юрія Яновського, що зберігається у ЦДАМЛМ України, є прижиттєві видання творів 1930-х років з дарчими написами Майка Йогансена.

    Архів-музей пропонує шанувальникам і дослідникам українського культури долучатися до вивчення життя і творчості «найграйливішого і найменш дослідженого поета доби українського Відродження» Майка Йогансена (прикметне означення літературознавця Соломії Павличко) через архівні документи.

    _____________

    Інформацію підготувала провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України, куратор віртуального проекту "АРХІВажлива СПРАВА"(АВС) Олійник Оксана Григорівна.

    Передрук матеріалів дозволяється з обов’язковим посиланням на джерело і автора.

    Преса

    5 грудня

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» та до 110 річниці з дня народження представляємо документи видатного українського художника Михайла Гордійовича Дерегуса (1904-1997) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

    Детальніше

    У 1968 році Михайло Гордійович особисто передав документи на державне зберігання в ЦДАМЛМ України. Серед особистих документів художника у фонді №119 знаходимо посвідчення студента за 1926 рік Харківського художнього технікуму, згодом перетвореного на інститут, з автографом українського пейзажиста Миколи Бурачека, на той час управляючого закладом. Побачити майстра за мольбертом на пленері у Кончі-Заспі можна на маловідомому фото 1959 року.

    Автобіографія Михайла Гордійовича 1950 року зберігається у фонді Національної спілки художників України (ЦДАМЛМ України, ф.796, оп.2, од.зб.70, арк.5-6.)

    Ознайомлення з начерком портрета Михайла Дерегуса, що зберігається у особовому фонді Тетяни Нилівни Яблонської (1917-2005), дозволяють прослідкувати підготовчий етап реалізації творчого задуму художника.(ЦДАМЛМ України, ф.731, оп.1, од.зб.2, арк.20).

    З архівними документами М. Дерегуса можна ознайомитися у читальному залі ЦДАМЛМ України, який працює з 10 до 17 год., крім суботи і неділі та останнього робочого дня місяця.

    _____________

    Інформацію підготувала провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України, куратор віртуального проекту "АРХІВажлива СПРАВА"(АВС) Олійник Оксана Григорівна.

    Преса

    Листопад
    28 листопада

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо документи видатного українського художника Олексія Олексійовича Шовкуненка (1884–1974) – до 130-річчя від дня його народження.

    Детальніше

    Особовий фонд митця зберігається у ЦДАМЛМ України під номером 658. 200 справ за 1913–1977 роки увійшли до опису 1. З іншими 462 документами, що увійдуть до опису 2, також невдовзі можна буде ознайомитися у читальному залі Архіву-музею. Крім того, документи О. Шовкуненка можна знайти у фонді Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (ф. 979), лауреатом якої художник став у 1970 році за серію портретів та цикл нових пейзажів, а також інших особових фондах, фондах установ та організацій. Це, зокрема, своєрідний «творчий діалог» поміж сучасниками – О. Шовкуненком та поетом Павлом Тичиною: вірш П. Тичини з присвятою О. Шовкуненку та портрет П. Тичини роботи О. Шовкуненка. Серед інших маловідомих документів – фотографія студентських років; фотопортрет початку 1930-х років, часу викладання в Одеському художньому інституті; дружній шарж Тамари Яновської, дружини письменника Юрія Яновського; фотографія із студентами під час заняття у майстерні.

    Преса

    21 листопада

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо документи видатної української письменниці Ольги Юліанівни Кобилянської (1863-1942) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.

    Детальніше

    У Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України зберігається фонд №308 українського філолога, першого завідувача Чернівецького літературного музею Ольги Кобилянської – Ельпідефора Варталомійовича (Матвійовича) Панчука, чоловіка названої доньки письменниці Олени-Галини.

    У 1970 році архів-музей придбав за 500 карбованців у Олени та Ельпідефора Панчуків фотографії рідних і друзів Ольги Кобилянської, роботи подруги, першої жінки-художниці Буковини Августи Кохановської (1866-1927). У 1972 році вони передали в дар архіву-музею щоденники, ескізи, листи Августи Кохановської( ЦДАМЛМ України, ф.309).

    Цінні документи Ольги Кобилянської зберігаються у різних фондах ЦДАМЛМ України: особисте фото 1908 року з дарчим написом у фонді фольклориста Федора Івановича Лаврова (ф.1039, оп.1, од.зб.361, арк.1, 1 зв.), візитівка із словами співчуття до Наталії Юліанівни Гладилович, товаришки по Союзу українок Галичини у фонді її чоловіка, письменника Андрія Яковича Чайковського (ф.419, оп.1, од.зб., арк.10).

    Цікава історія зберігання монографії «О.Кобилянська і Ф.Ніцше» 1928 року видання у бібліотеках різних установ: є штампи Українського Вільного Університету у Празі, ЦДІАК УРСР та спецфонду ЦДАМЛМ УРСР. З 1990-х років видання доступне для ознайомлення у архіві-музеї.

    Запрошуємо дослідників українського мистецтва ознайомитися з документами життя і творчості Ольги Кобилянської у читальному залі архіву-музею за адресою: вул.Володимирська, 22А.

    Преса

    14 листопада

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» та з нагоди 125-річчя з дня народження представляємо документи видатного українського письменника - класика сатиричної прози ХХ століття Остапа Вишні (Павла Михайловича Губенка) (1899-1956) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.

    Детальніше

    Документи особового фонду Остапа Вишні №188 (спогади, листи, рукописи) були передані в дар ЦДАМЛМ УРСР дружиною письменника Варварою Олексіївною Губенко – Маслюченко у 1982-1984 роках.

    З самобутніми фейлетонами, літературними шаржами Остапа Вишні 1920-х- початку 1930-х років можна ознайомитися у журналах «Червоний шлях», «Всесвіт», «Червоний перець», які зберігаються у ЦДАМЛМ України.

    Спочатку письменник друкувався під псевдонімом Павло Грунський, згодом став підписувати твори - О.В. та Остап Вишня.

    Дружній шарж на Остапа Вишню роботи Олександра Довженка (псевдонім Сашко) якраз переносить нас до часу спільної роботи митців у пресі Харкова в середині 1920-х років. (ЦДАМЛМ України, ф.464, оп.1. од.зб.16188. арк.3.).

    В архіві є унікальне фото 1929 року, де Остап Вишня серед українських та російських письменників (ф.1035, оп.1,од.зб.5, арк.1.).

    Особова справа Остапа Вишні, члена Спілки письменників СРСР, зберігається у фонді Спілки письменників України (ЦДАМЛМ України, ф.590, оп.5, од.зб.120).

    Цікавий маловідомий портрет Остапа Вишні виконаний Зіновієм Шендеровичем Толкачовим (1903-1977) зберігається у фонді художника (ЦДАМЛМ України, ф.778, оп.1, од.зб.31.).

    У віртуальному проекті «АВС» представлено невелику частку документів Остапа Вишні, які зберігаються у фондах Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України, з іншими документами талановитого майстра дотепного слова запрошуємо ознайомитися у читальній залі архіву-музею.

    Преса

    7 листопада

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо документи видатного українського поета Василя Стуса (1938-1985) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України, ф.1148).

    Детальніше

    У фонді №1148 зберігається особова справа Василя Семеновича Стуса про його роботу з січня по травень 1966 року в Центральному державному історичному архіві у м. Києві (ЦДІА УРСР). На той час історичний архів розміщувався у приміщенні бурси на території Софійського заповідника, де зараз знаходиться архів-музей. Документи надійшли на зберігання до ЦДАМЛМ України від історичного архіву впродовж 1990-х років.

    Надзвичайну цінність для вивчення життєвого і творчого шляху поета, формування його світогляду становлять листи Василя Стуса до Андрія Малишка, які зберігаються у фонді поета ( ЦДАМЛМ України, ф.22).

    Саме Андрій Самійлович Малишко (1912-1970) став для молодого поета літературним «хрещеним батьком», підтримавши першу публікацію віршів Василя Стуса у «Літературній газеті» у 1959 році.

    Листи Василя Стуса до Андрія Малишка передала на зберігання до ЦДАМЛМ УРСР у 1968 році його дружина, поетеса Любов Василівна Забашта (1918-1990).

    Лист 1959 року, адресований Андрію Малишку і Любові Забашті, передав у 1990-х роках до фонду Андрія Малишка син поетеси, Ігор Валентинович Забашта.

    Запрошуємо до читальної зали архіву-музею ознайомитися з листами Василя Стуса до Віри Вовк, Любові Забашти, Михайлини Коцюбинської та Андрія Малишка.

    Преса

    Жовтень
    31 жовтня

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо документи видатного українського художника Миколи Петровича Глущенка (1901-1977) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України: родинні фото, листівки з-за кордону та пейзажі Донбасу, Києва, графічний портрет Миколи Глущенка, роботи невідомого автора ( ЦДАМЛМ України, ф.49, оп.1, 2).

    Детальніше

    Саме в останній день жовтня тридцять сім років тому художник відійшов у вічність. Перші надходження до фонду зробив особисто Микола Петрович у 1968 році, подарувавши архіву-музею свої листи, афіші, каталоги виставок. Друге надходження відбулося також за життя митця : у 1974 році були придбані за 11195 карбованців художні роботи 1920-1930-х років. Книжки, статті, проспекти, запрошення з виставок Микола Глущенко передав у дар.

    У листопаді 1978 року було відкрито меморіальну майстерню народного художника Миколи Глущенка у ЦДАМЛМ УРСР.

    В останні десятиліття особливий інтерес до Миколи Глущенка викликаний не тільки до його художньої творчості, але й через розвідницьку діяльність у роки перебування за кордоном.

    У 2014 році окремі роботи «паризького» періоду експонувалися на документальних виставках у рамках літературно-музичного проекту «Мистецькі зустрічі в архіві-музеї», які презентували зв’язок української та французької культур.

    Максим Рильський, палкий прихильник творчості Глущенка, у присвяченій йому поезії з циклу «Київська осінь» писав:

    Можна часом висловить пейзажем

    Те, для чого слів людських нема.

    Преса

    24 жовтня

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо документи-свідчення про Першу світову війну: лист Олексія Почтенного до Дмитра Гордєєва, відправлений з Києва у жовтні 1917 року (ЦДАМЛМ України, ф.208, оп.2, од.зб.169, арк.5). Обидва належали до мистецької групи харківських художників «Блакитна лілія» (1908-1911).

    Детальніше

    Гордєєв Дмитро Петрович (1889-1968) – український мистецтвознавець, працював у Харкові та Тбілісі. Документи з першого надходження до особового фонду Д. П. Гордєєва (ф. 208) були придбані за 400 карбованців у його дружини Ніни Миколаївни Васильєвої у 1969 році. Друга частина документів, що увійшли до опису 2, передавалася родичами і друзями митця протягом 1994–2012 років.

    Почтенний Олексій Петрович (1895-1942) – український і російський художник. З початком Першої світової війни пішов на фронт добровольцем. Воював у Карпатах артилеристом-наводчиком. Був нагороджений Георгіївськими хрестами усіх чотирьох ступенів.

    Цікавий документ зберігається у фонді історика, архівіста Івана Михайловича Каманіна – завірена копія свідоцтва доньки вченого, Анни Іванівни Каманіної, про нагороду срібною медаллю «За усердие» за сумлінну працю сестрою милосердя у лазареті Києво-Печерської лаври під час військових дій на Південно-Західному фронті у 1916 році (ЦДАМЛМ України, ф.1303, оп.1, од.зб.280, арк.1).

    Сто років тому так само як зараз бійці на фронті та у шпиталях потребували теплих речей, милосердя і віри в перемогу. Пам’ятаймо героїв!

    Преса

    17 жовтня

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо документи видатного українського художника-конструктивіста, яскравого представника українського авангарду Єрмилова Василя Дмитровича (1894-1968).

    Детальніше

    У Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України зберігається особовий фонд Василя Єрмилова під № 337.

    Документи передавалися в дар ЦДАМЛМ України вдовою художника Єрмиловою Іриною Яківною протягом 1971-1972 років. Розпис агітпоїзда «Червона Україна» (1921) та ескізи костюмів до постановки п’єси «Лісова пісня» Лесі Українки (1920-ті) були придбані за 300 карбованців.

    Окремі документи у 1973 році передали мистецтвознавці Зиновій Фогель та Ігор Диченко. У 1990-ті фонд поповнився листами Василя Єрмилова із зібрання художника Віктора Платонова та документами від мистецтвознавця Дмитра Горбачова.

    У 2011 році архівні матеріали з фонду В.Єрмилова експонувалися на міжнародній виставці «Василь Єрмилов» у НКММК «Мистецький Арсенал».

    У 2012 році за матеріалами фонду художника були видані дослідження «Василий Ермилов ожидает весну» Тетяни Павлової та «Василий Ермилов: Материалы к творческой биографии художника» Олександра Парніса.

    Окремі архівні документи з фонду ЦДАМЛМ України демонструються у документальному фільмі-есе «Конструктор Василь Єрмілов» (2014), присвяченому 120-річчю від дня народження художника.

    Ласкаво запрошуємо до читальної зали архіву-музею ознайомитися з матеріалами архівного фонду «харківського генія дизайну», як називає Василя Єрмилова натхненний популяризатор його творчості Дмитро Омелянович Горбачов.

    Преса

    10 жовтня

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо документи визначного вірменського і українського кінорежисера Сергія Йосиповича Параджанова (1924-1990) з фондів ЦДАМЛМ України.

    Детальніше

    Впродовж двох десятиліть творчість митця була пов’язана з Україною, він став гордістю українського поетичного кіно.

    Представлено документи з фондів митців, які спілкувалися з режисером: письменниці Віри Вовк – фото з дарчим написом, лист Сергія Параджанова до художника-шістдесятника Опанаса Заливахи з ув’язнення та дружній шарж на Сергія Параджанова українського скульптора Еммануїла Петровича Миська. Іван Дзюба писав: “Тим, хто знав Сергія Параджанова, фантастично пощастило. Вони бачили живого генія”.

    Преса

    3 жовтня

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» («АВС») представляємо автограф вірша «Зустріч» Ліни Василівни Костенко і малюнок до нього з фонду видатного українського поета і громадського діяча Павла Григоровича Тичини (ф. 464, оп. 1, спр. 8503).

    Детальніше

    Цікава історія цих документів, до яких дотичні імені видатних поетів XX століття.

    Особовий фонд Павла Тичини (1891- 1967) в Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України був започаткований у 1968 році.

    Майбутня поетеса подарувала Павлу Тичині свої твори під час відвідування ним, на той час народним комісаром освіти України, середньої школи № 123 м.Києва, в якій вона навчалась у 1945 році. Зошити з поезіями та малюнками були передані на зберігання до ЦДАМЛМ України після смерті поета і зберігалися в архіві Павла Тичини у розділі «Листування з авторами-початківцями».

    У 2010 році до 80-річчя Ліни Костенко співробітники ЦДАМЛМ України опублікували інформацію про унікальний документ у журналі «Архіви України».




    Зустріч
    (Серед доріг Німеччини)
    Тебе зустрів я в куряві доріг.
    Хиталась ти, немов серед туману.
    Спинився я – повірити не міг,
    Тай хто б пізнав в тобі Оксану ?
    Тебе я бачив в золоті полів,
    Сміялись сині очі…
    Я слухав твій чудовий спів
    В садочку серед ночі.
    Згадав я також, як в імлі
    Ранковій, в поле жати
    По вільній ти ішла землі.
    Хотілось жить, співати.
    В вечірній час, у тихому садку.
    Десь соловей над річкою дзвенів.
    Верталась ти в зеленому вінку,
    В собі несучи подихи полів.
    Дивлюсь на тебе, і в моїй уяві
    Встають щасливії ті дні,
    Коли в очей твоїх темряві
    Іскрились зіроньки ясні.
    Тепер… о що це? Чорная коса,
    Сріблястим блиском чом вона повита ?
    Оксано ! Де ж твоя краса,
    Де постать сміла, гордовита ?
    Так сумно очі чом звела,
    А в них печалі море ?
    Чому не сходить із чола
    Тяжкая дума, горе ?
    Я знаю, серце, - ти радієш,
    Що бачиш знов своїх бійців,
    Та щастя виказать не вмієш –
    Багато довгих місяців
    Тебе, коханая, гнобили…
    Стоїш без волі ти, без сили.
    Ти в поле дивишся кудись…
    Оксано, серце, усміхнись !
    Ти знов між рідними братами,
    Тебе чекає мати.
    І знов, обвіяна полями
    Ти скоро будеш жати
    Не горе й сльози на чужині –
    Пшеницю, жито на Вкраїні.
    Вже скоро, скоро засміються
    Твої глибокі очі.
    Пісні чарівнії зіллються
    Із подихами ночі…
    Березень 1945 р.

    Вересень
    26 вересня

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо документи видатного українського композитора, диригента, музично-громадського діяча Кирила Григоровича Стеценка (1882–1922) – автора численних хорових, вокально-інструментальних творів, духовної музики, музики до драматичних вистав тощо.

    Детальніше

    Особовий фонд Кирила Стеценка (ЦДАМЛМ України, ф. 175, оп. 1, од.зб. 72), що містить автографи композитора та авторські коректури, листування, біографічні документи, фотографії тощо, має вкрай цікаву історію формування.

    Перші відомості про створення фонду знаходимо у протоколі засідання експертно-оціночної комісії ЦДАМЛМ УРСР від 03.07.68 р., у якому зафіксоване повідомлення співробітника архіву-музею Л. К. Забарило: «Син композитора Стеценка К.Г. Вадим Кирилович Стеценко запропонував купити матеріали батька: рукописи нот (друкованих і недрукованих) – 106 аркушів; 19 давніх дуже цікавих фотографій, записку Стеценка, 3 листи Козицького, друковані ноти». Документи були оцінені у 450 крб. та передані до ЦДАМЛМ дітьми композитора – Вадимом та Анастасією. До 1973 р. родина К. Г. Стеценка подарувала архіву-музею декілька інших документів та видань, які доповнили зібрання.

    У 1977 р. «Шкільний співанник» (1918 р.) разом з доповіддю «Українська пісня в народній школі» (1917 р.) були вилучені з основного фонду та передані на таємне зберігання; у 1990 р. ці визначні роботи композитора були повернені на загальне зберігання.

    ЦДАМЛМ України пишається тим, що має у своєму зібранні документи видатного композитора-класика початку ХХ ст., та запрошує дослідників вітчизняного мистецтва ознайомитися з ними у читальному залі архіву-музею.

    Преса

    19 вересня

    В рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо ранні твори народної художниці Марії Оксентіївни Примаченко (1909-1997) з фондів ЦДАМЛМ України.

    У 1970 році були придбані три акварельні малюнки 1930-х років з казковими звірами (Ф.465,оп.1,спр.1) у Рудякової Елли Пименівни.

    Детальніше

    У 1973 році Марія Примаченко особисто подарувала архіву свою роботу «Дика овечка» і світлину з сином Федором з дарчим написом на згадку.

    У 1973 році до архіву надійшла на зберігання велика колекція портретних фотографій художниці від кінооператора Олександра Івановича Антипенка.(Ф.465, оп.3, Спр.1-7).

    У фондах українських письменників Михайла Стельмаха та Олександра Корнійчука зберігаються вітальні листівки-малюнки від Марії Примаченко. А також твори 1980-х років з дарчими написами митцям, які захоплювались талантом художниці.

    За висловом Павла Тичини: «Марія Примаченко – великий майстер. Енергія її невичерпна. Це велика художня сила.»

    Запрошуємо до архіву ознайомитись з художньою спадщиною Марії Примаченко, дивовижним світом кольорів і образів, рідним джерелом творчості.

    МУЗЕЙНИЙ ПРОСТІР

    Сайт Комітету з національної премії ім.Т.Шевченка

    Жінка-Українка


    12 вересня

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо скульптуру (бюст), прижиттєві видання творів та світлину видатного українського історика, Володимира Боніфатійовича Антоновича (1834-1908). Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України міститься в колишньому приміщенні Центрального історичного архіву України м. Києва (Софійська бурса, територія Національного заповідника „Софія Київська”), який у 1920-х рр. носив ім’я Володимира Антоновича.

    Детальніше

    Бюст В. Антоновича, виконаний італійським скульптором Луїджі Йоріні з нагоди 30-річчя діяльності вченого в Київському університеті (1890 р.) на кошти українського колекціонера, збирача старожитностей, В.Тарновського (молодшого), був переданий до історичного архіву дружиною вченого Мельник Катериною Миколаївною у 1920-ті роки. На початку 1930-х рр. ім’я вченого було віднесено до списку „буржуазно-націоналістичних істориків”, тривалий час бюст знаходився у сховищах архіву. З 1998 року відреставрована скульптурна пам’ятка кін. ХІХ ст. представлена у виставковій галереї ЦДАМЛМ України.

    У фонді історика І. Каманіна, одного з учнів В. Антоновича, зберігається світлина В. Антоновича з дарчим написом на звороті (ф. 1303, оп. 1, од. зб. 24), яку передала до ЦДАМЛМ України донька історика – Каманіна Катерина Іванівна у 1969 році.

    У книгосховищі Науково-довідкової бібліотеки архіву-музею зберігаються прижиттєві видання В.Антоновича: „Последние времена казачества на правой стороне Днепра. По актам с 1679 по 1716 г.” К. 1868, „Археологическая карта Киевской губернии” К., 1895, „Монеты древнего мира” К., 1896, які були придбані у спадкоємця колекції книг українського літературознавця, бібліографа Плевако Миколи Антоновича у 1969 році.

    Книгу “Хмельниччина в повісті Г.Сенкевича” (переклад В.Гнатюка), видання Союзу Визволення України, Відень, 1917, подарував літературознавець Ф.Погребенник у 1970 році. Це видання знаходилось у спецфонді ЦДАМЛМ України, стало доступним для роботи у 1990-ті роки.

    Культура і життя №38 від 19-25.09.2014 р.


    5 вересня

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» та з нагоди 120-річчя з дня народження представляємо унікальні зразки малярської спадщини видатного українського кінорежисера Олександра Петровича Довженка (1894-1956) з фондів ЦДАМЛМ України.

    Автопортрет 1924 року (олія) був переданий до архіву-музею з Москви Національною комісією з питань повернення в Україну культурних цінностей у 1994 році.

    Детальніше

    В особовому фонді №332 українського живописця Льва Крамаренка зберігається перший номер журналу «Всесвіт» за 1925 рік, в якому Олександр Петрович працював художником під псевдонімом Сашко.

    За влучним висловом Володимира Сосюри, у ілюстраціях і малюнках Олександра Довженка середини 1920-х років «віртуозними лініями і скупими штрихами відбита сама наша історія».

    PROSTIR.MUSEUM


    Серпень
    29 серпня

    У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо членський квиток Спілки письменників СРСР за № 6605 видатного українського поета Василя Андрійовича Симоненка (1935–1963), виданий 1 жовтня 1963 року. У 1983 році документ був переданий на зберігання до ЦДАМЛМ УРСР матір’ю поета Ганною Федорівною Симоненко-Щербань.

    Детальніше

    Крім нього у фонді 1214 зберігаються автографи двох віршів Василя Симоненка 1955 року – «На честь свого двадцятиріччя», «Не докорю ніколи і нікому...», листи до друга, відомого поета Миколи Сома. Ще один цікавий документ можна знайти у фонді літературознавця Леоніда Коваленка (ф. 878, оп. 1, од.зб. 328) – це звернення Симоненка до Спілки письменників про опіку та матеріальну підтримку матері та родини після його смерті, написане за день до смерті.

    ...Моє життя – розтрощене корито
    І світ для мене – каторга і кліть!
    Так краще в тридцять повністю згоріти,
    Ніж до півсотні помаленьку тліть.

    1955 р.

    Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка

    ВКонтакте


    24 серпня

    У День Незалежності в рамках віртуального проекту "АРХІВажлива СПРАВА" представляємо одну з перлин музейного фонду архіву-музею.

    Олександр Саєнко. «Козак Мамай». Інкрустація соломою. 1928 р. (фото)

    Детальніше

    Виконано для оформлення приміщення історичної секції ВУАН у Києві під керівництвом Василя Кричевського (нині будівля СБУ на вул. Володимирській, 35). Панно надійшло до музейного фонду ЦДАМЛМ УРСР від драматурга і громадського діяча Олександра Корнійчука, який придбав роботу безпосередньо у Олександра Саєнка.

    Наш лицар співає баладу, пильно на світ поглядає, а його баский кінь спочиває...

    У фонді О.Корнійчука зберігається довідка О.Ф. Саєнка про історію створення панно - авторизований машинопис, 1981 р.(скан)


    20 серпня

    АРХІВажлива СПРАВА

    До 23-ї річниці Незалежності України Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України започатковує довготривалий віртуальний проект «АРХІВажлива СПРАВА», покликаний познайомити широке коло дослідників та шанувальників вітчизняної культури з унікальними документами, книжковими виданнями та музейними предметами, що зберігаються у нашій установі. Ви зможете не лише побачити їх електронні копії на нашому офіційному сайті та на сторінці у мережі Facebook, а й прочитати, коли і яким чином ці документи потрапили до ЦДАМЛМ України, які особисті й історичні колізії супроводжували їх появу на світ.

    Детальніше

    Щотижня ми знайомитимемо Вас із:

    – автографами найвідоміших чи несправедливо забутих творів письменників, поетів, драматургів, мистецтвознавців, критиків;

    – нотними автографами опер, балетів, симфоній, ораторій, кантат, пісень, інструментальних композицій, без яких неможливо уявити історію української музичної культури;

    – видатними творами живопису та графіки, а також підготовчими ескізами та начерками до них, що дозволяють прослідкувати усі етапи реалізації творчого задуму;

    – приватним та офіційним листуванням відомих особистостей, що проливає світло на чимало драматичних моментів історії України;

    – не розтиражованими фотографіями, які знайомлять із «неофіційними обличчями» класиків;

    – першодруками та прижиттєвими виданнями творів видатних українців, у тому числі тими, що були видані зусиллями української діаспори та довгий час складали т. зв. «спецфонд»;

    – предметами побуту та одягу наших фондоутворювачів, створеними їх власними руками вишивкою, писанками, керамікою, а також театральними декораціями, скульптурами малих форм та ін. музейними експонатами.

    Сьогодні в архіві-музеї зберігаються 1403 фонди (з них 1281 – особового походження), які налічують понад 300 тис. справ, а також близько 200 тис. друкованих видань та понад 17 тис. музейних предметів. Сподіваємося, що «АВС» стане для багатьох з Вас архівною «абеткою», першим кроком на шляху до народження ґрунтовних мистецтвознавчих досліджень, яскравих наукових відкриттів та потужного входження українського мистецтва у світовий контекст!

    Преса