Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України

Історична довідка

4 травня 1966 р. постановою № 357, прийнятою Радою Мiнiстрiв Української РСР на пропозицію Архівного управління при Раді Мiнiстрiв УРСР та творчих спiлок республiки, було створено Центральний державний архiв-музей лiтератури i мистецтва УРСР. Для впровадження цiєї постанови в життя 13 травня 1966 р. на службовiй нарадi керiвництво Архiвного управлiння при Радi Мiнiстрiв УРСР прийняло рiшення про створення двох робочих груп. Першiй, у складi С.Д.Пiлькевича (керiвник), I.Л.Бутича, П.Д.Кириченко, М.Г.Савченка, I.Я.Косарєва і представникiв Мiнiстерства культури та творчих спiлок республiки, доручалося до 1 червня 1966 р. розглянути структуру, штати та iншi питання, пов’язанi зі створенням ЦДАМЛМ УРСР. Другiй групi, у складi М.I.Тесленка (керiвник), В.С.Коновалової, М.О.Мiсермана, Г.С.Рибалки та представникiв згаданого мiнiстерства i творчих спiлок, було доручено в той же термін розробити Положення про архiв-музей.

Активно сприяв створенню ЦДАМЛМ України О.Т.Гончар як голова правління Спілки Письменників України. У листі заступнику голови Ради Міністрів УРСР П.Т.Троньку від 5 березня 1965 р. він писав: «Необхідно збудувати в центральному районі Києва Державний республіканський літературний музей-сховище, передбачивши в ньому читальні зали, приміщення-сейфи для зберігання класичної рукописної спадщини, найсучасніші книгосховища». Ще один лист від 2 січня 1966 р. голові Ради Міністрів УРСР В.В.Щербицькому: «Найдоцільніше використати під музей старовинне приміщення на території Софійського заповідника, що його займає зараз Центральний історичний архів УРСР (Володимирська, 22-а). Правління Спілки письменників України просить Раду Міністрів Української РСР: 1) прийняти постанову про створення Державного музею української літератури й мистецтва; 2) затвердити структуру і штати Державного музею української літератури й мистецтва; 3) закріпити за Державним музеєм української літератури й мистецтва приміщення Центрального державного історичного архіву УРСР (Володимирська, 22-а), яке зараз звільняється».

27 липня 1967 р. наказом начальника Архівного управління при Раді Мiнiстрiв УРСР Центральний державний архiв-музей лiтератури i мистецтва УРСР вводився в дiю з 1 серпня 1967 р. i розмiщувався у примiщеннi Центрального державного iсторичного архiву УРСР у м. Києвi по вул. Володимирськiй, 22-а. Згаданим наказом директором архiву-музею було призначено Л.А.Проценко. В цьому ж наказi зазначалося, що дирекцiя архiву-музею свою роботу проводить у вiдповiдностi з Положенням про Центральний державний архiв-музей лiтератури i мистецтва УРСР, а комплектування кадрами рекомендувалося робити поступово в межах штатного розпису за погодженням з Архiвним управлiнням при Радi Мiнiстрiв УРСР.

Згiдно з штатним розписом, затвердженим 31 липня 1967 р., адмiнiстративно-управлiнський персонал архiву-музею становив 3 одиницi, вiддiл комплектування i обліку документальних матеріалів – 4, відділ фондів – 3 штатних одиницi. Для подальшої роботи установи Постановою Ради Мiнiстрiв Української РСР вiд 27 серпня 1968 р. № 451 Архiвному управлiнню при Радi Мiнiстрiв УРСР за погодженням з Мiнiстерством культури УРСР i творчими спiлками республiки доручалося затвердити Положення про Центральний державний архiв-музей лiтератури i мистецтва УРСР. В цiй постановi зазначалось: встановити, що надалi всi документальнi матерiали дiячiв української лiтератури і мистецтва зберiгатимуться у Центральному державному архiвi-музеї лiтератури i мистецтва Української РСР.

З метою доопрацювання Положення про архiв-музей 25 вересня 1968 р. С.Д.Пiлькевич доручив I.Л.Бутичу, М.Г.Савченку та Л.А.Проценко «остаточно вiдредагувати, врахувавши деякi зауваження, та до 1 листопада подати на затвердження цей документ». 28 листопада 1968 р. наказом начальника Архiвного управлiння при Радi Мiнiстрiв УРСР С.Д.Пiлькевича за погодженням з Мiнiстерством культури УРСР i творчими спiлками республiки – письменникiв, композиторiв, архiтекторiв, художникiв i кiнематографiстiв – Положення про Центральний державний архiв-музей лiтератури i мистецтва УРСР було затверджене.

Серед перших працiвникiв ЦДАМЛМ України у 1967 р. були: С.Д.Попель, М.I.Фiлоненко, К.I.Єрмоленко, С.I.Забужко, I.С.Акопова, М.П.Новиченко, Г.В.Панкiвська, Г.С.Мiхнушова. В процесi комплектування, що стало в архiвi-музеї основною роботою, у 1967 р. на державне зберiгання надiйшло 845 кілограмів архiвних документiв, 4236 примiрникiв книжкових видань.

Починаючи з 1991 р., року проголошення незалежності України, архів-музей почав активно комплектуватися документами діячів української діаспори. Географія літературно-мистецьких зв’язків ЦДАМЛМ України досягла не лише ближніх держав, як то Росія, Латвія, Білорусь, але й країн далекого зарубіжжя: Австралії, Бразилії, США, Канади, Німеччини, Франції, Великої Британії, Чехії, Болгарії та ін. За 15 років сформовано більше 60 особових фондів на основі документів, що надійшли з-за кордону.

Окремим структурним підрозділом ЦДАМЛМ України є відділ „Літературно-мистецькі Плюти”, який знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, село Плюти (колишній літературно-меморіальний музей драматурга О.Корнійчука і письменниці В.Василевської).

З 1992 р. архів має сучасну назву – Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України.