Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України

Новини

20 квітня

Шановні друзі та колеги!

Сьогодні у рубриці Описи фондів ЦДАМЛМ України з’явилася нова інформація.

Звертаємо вашу увагу на те, що на нашому сайті у розділі «Описи фондів» додалися оцифровані описи у розділах:
№526 Колекція, №527-№596.


20 квітня

Протягом 2018 року у відділі забезпечення збереженості документів ЦДАМЛМ України проведено роботи з перевіряння наявності і стану документів особових фондів – художника Миколи Глущенка, мистецтвознавця Михайла Цапенка, композитора Юлія Мейтуса, письменника Олексія Полторацького та фондів установ і організацій – видавництва художньої літератури «Дніпро», Державної чоловічої хорової капели України ім. Л. Ревуцького, Національного академічного духового оркестру України, Національного будинку органної та камерної музики України. Загалом перевірено 7366 справ та 650 примірників літератури. Видано до читального залу та співробітникам ЦДАМЛМ України 3480 од.зб. та 1728 примірників друкованих видань. Відреставровано 1237 аркушів документів, відремонтовано 5714 аркушів документів, оправлено 275 справ, 59 друкованих видань та 293 описи. Виготовлено 29 великоформатних папок, 464 папки та 35 коробок для зберігання архівних документів.


20 квітня

У рамках нового віртуального проекту «Архів-музей на допомогу вчителям» розміщуємо третє інформаційне повідомлення, присвячене представнику Розстріляного відродження, українському художнику, маляру-монументалісту, засновнику школи мистецтва «бойчукізм» Михайлу Львовичу Бойчуку (1882–1937).

Детальніше

Михайло Бойчук народився 30 жовтня 1881 р. у родині землероба. З 1898 р. навчався у Львові у малярській школі та в студії Ю.Я. Панькевича. Його талант помітив М. Грушевський. М. Бойчук на кошти Наукового товариства імені Шевченка та А. Шептицького був відправлений на навчання до Віденської і Краківської академій мистецтв. Закінчивши їх з відзнакою, він поїхав навчатися до Мюнхенської академії, а в 1908 р. – до столиці мистецького життя Європи – Парижа, де долучився до створення української громади. У Франції М. Бойчук вивчав твори Ренуара і Пікассо, а також народне примітивне мистецтво.

Художник вирішив наблизити мистецтво до народу, зробити його колективним надбанням шляхом розвитку монументального напрямку. Зібравши 1909 р. довкола себе групу митців-«бойчукістів» (його дружина С. Налепинська, М. Касперович та ін.), він почав відроджувати нове українське мистецтво, орієнтуючись на мистецькі традиції Київської Русі і Візантії. У 1910-1911 р. М. Бойчук навчався в Італії технічних прийомів у темпері та фресці. У 1911-1912 рр. жив у Львові, де виконував монументальні розписи храмів та реставрував ікони.

У роки Першої світової війни художник як австрійський підданий був депортований Росією в Арзамас. З 1917 р. він працював у Києві, був обраний професором новоствореної Української Академії мистецтв (у 1922 р. реорганізована в Інститут пластичних мистецтв, а в 1924 р., після злиття з Київським архітектурним інститутом – у Київський художній інститут (КХІ). М. Бойчук відновлював фрескові розписи Софійського собору (1919 р.) та Успенського собору в Чернігові (1924 р.), декорував Київський оперний театр (1919 р.), розписав з допомогою 200 митців Луцькі казарми у Києві (1919 р.).

Після утвердження радянської влади у КХІ довкола професора М. Бойчука згуртувалась обдарована молодь (І. Падалка, В. Седляр, О. Павленко, його брат Т. Бойчук та ін.). Митець разом зі своєю групою брав участь у монументальній пропаганді: розписував у 1920-30-х рр. пароплави, казарми, площі, театри, санаторії та створив 20 портретів державних діячів. Також у цей час він працював у жанрі графіки: створював обкладинки книжок, плакати, станкові твори, ескізи театральних декорацій для «Молодого театру» в Києві.

У 1925 р. у Києві виникла Асоціація революційного мистецтва України (АРМУ, 1925–1932 рр.), до складу якої з 1927 р. входили і «бойчукісти». «Бойчукісти» відстоювали перевагу монументального мистецтва над станковим та пропагували впровадження мистецтва в побут. Він також проголосив національну своєрідність нового українського мистецтва, що суперечило соціалістичній теорії «єдиного радянського мистецтва». Зацькований критиками, митець у 1931 р. переїхав з Києва до Ленінградської академії мистецтв, а в 1932 р. – до Харкова.

У 1926-1927 рр. М. Бойчук з дружиною та учнями І. Падалкою та В. Седляром подорожували ФРН, Францією, Італією, пропагуючи свої ідеї. Саме ця поїздка стала підставою для звинувачення митців у «шпигунстві та участі в контрреволюційній організації». 25 листопада 1936 р. НКВС арештував М. Бойчука, а 13 липня 1937 р. він та його учні були розстріляні в Києві. Всі монументальні твори «бойчукістів» було знищено, фрески заштукатурені.














19 квітня

19 квітня відбулось чергове засідання колегії ЦДАМЛМ України.

Були розглянуті наступні питання:

1. Про підсумки фінансово-економічної діяльності та стан фінансово – бюджетної дисципліни у ЦДАМЛМ України.

2. Про стан дотримання законів України у сфері кадрової політики. Заходи по запобіганню корупції.

3. Про актуальні питання забезпечення збереженості архівних документів та друкованих видань у ЦДАМЛМ України.

4. Про основні етапи розвитку літератури і мистецтва. Про нові підходи у комплектуванні архівної колекції ЦДАМЛМ України.

5. Про проведення літературно – мистецького заходу«Весна в Плютах» в травні 2018 року.


19 квітня

На постійне зберігання до Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України надійшли документи фонду № 1431 Державного підприємства «Національне газетно-журнальне видавництво» 1990-2001 рр. у кількості 72 од. зб, що висвітлюють основні напрямки діяльності видавництва.


19 квітня

Протягом 2017 – першого кварталу 2018 року в ЦДАМЛМ України продовжувалися роботи з каталогізації документів фондів особового походження діячів літератури і мистецтва. Закаталогізовано документи фондів художників Олександра Пащенка, Олексія Шовкуненка, письменника Олеся Гончара.

Детальніше

Продовжувалися роботи з відбору та введення інформації до бази даних «Архівні фонди ЦДАМЛМ України». Протягом 2017 року внесено до бази даних 2400 записів. Внесено інформацію із фондів видавництва «Український письменник», Української студії хронікально-документальних фільмів, художника Олексія Шовкуненка, літературного критика і літературознавця Михайла Острика, літературного критика і перекладача Володимира Пьянова, письменника і художника Володимира Дарди, дизайнерів Геннадія Дзюби та Володимира Сьомкіна, скульптора, графіка, мистецтвознавця і поета Андрія Німенка, віолончеліста і музичного педагога Станіслава-Стефана Вільконського, композитора Володимира Загорцева, філософа Ісайя Табачнікова, кінорежисера, сценариста, письменника і публіциста Олександра Муратова, літературознавця, театрознавця і перекладача Єлизавети Старинкевич, співака Анатолія Солов'яненка. Станом на 01.01.2018 база даних «Архівні фонди ЦДАМЛМ України» містить інформацію про наявність документів 57764 особи.


13 квітня

Шановні друзі та колеги!

Сьогодні у рубриці Описи фондів ЦДАМЛМ України з’явилася нова інформація.

Звертаємо вашу увагу на те, що на нашому сайті у розділі «Описи фондів» додалися оцифровані описи у розділах:
№526 Колекція,
№951-974,
№1010-1063,
№1401-1424.


13 квітня

Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України прийняв на постійне зберігання нове надходження документів Лабінського Миколи Гнатовича – театрознавця, члена Національної спілки письменників України та Національної спілки театральних діячів, лауреата премій імені Івана Котляревського та імені Леся Курбаса.

Серед переданих матеріалів – документи зібрані Лабінським М.Г. для укладання енциклопедичних довідників, а саме: біографічні дані, характеристики, листування відомих композиторів, режисерів театру, артистів: Людкевича С.Ф., Неллі В.О., Мар’яненка І.О., Баглей-Смереки А.М., Ужвій Н.М., Юри-Юрського О.П. та ін.

Висловлюємо щиру вдячність Миколі Гнатовичу за цікаві та змістовні архівні документи, що надійшли на державне зберігання ЦДАМЛМ України.


12 квітня

12 квітня 2018 р. директор Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України Олена Чижова відвідала прем’єру документального фільму, присвяченому 100-річному ювілею видатного українського письменника Олеся Гончара «Стежками Олеся Гончара».

Автором ідеї та режисером-постановником фільму став Валерій Степанян-Григоренко. Показ проходив у приміщенні Київського міського Палацу ветеранів.


11 квітня

Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України щиро вдячний Петрові Кононенку за подарований примірник книги, написаної у співавторстві з Миколою Славинським «Наш Олесь Гончар (До 100-річчя видатного письменника)». Сподіваємось на подальшу співпрацю у майбутньому.


10 квітня

У атмосфері злагоди та взаєморозуміння пройшла зустріч директора Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтв України Олени Чижової та генерального директора – художнього керівника Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка Михайла Захаревича. Театр є одним із вагомих джерел комплектування ЦДАМЛМ України у архіві-музеї існує фонд театру (№ 570), що містить архівні документи від початку 1930-х років і продовжує поповнюватись. На початку 2018 року стартував спільний проект під назвою «Франківці у фондах архіву-музею», який передбачає періодичне розміщення на віртуальних інформаційних ресурсах Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка інформаційних повідомлень про знакові постаті українського театрального мистецтва, чиї документи зберігаються у ЦДАМЛМ України. Питання комплектування та майбутні партнерські виставкові проекти стали основними темами творчої зустрічі керівників установ. Архів-музей висловлює щиру надію на подальшу спільну співпрацю.


10 квітня

На постійне зберігання до Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України надійшли документи фонду № 643 Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України ім. Павла Вірського за 1994-2004 рр. у кількості 84 од. зб. та документи Студії по підготовці акторських кадрів при ансамблі танцю у кількості 26 од. зб., що висвітлюють основні напрямки діяльності цих установ.


6 квітня

Шановні друзі та колеги!

Сьогодні у рубриці Описи фондів ЦДАМЛМ України з’явилася нова інформація.

Звертаємо вашу увагу на те, що на нашому сайті у розділі «Описи фондів» додалися оцифровані описи у розділах:
№500-600,
№700-800,
№900-1000,
№1000-1100,
№1300-1400.


5 квітня

5 квітня 2018 року до Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України завітали директор Вишгородського історико-культурного заповідника Влада Литовченко та науковий співробітник заповідника Василь Михальчук. Гості оглянули експозицію меморіальних кабінетів та виставку «Книжкові раритети ЦДАМЛМ України». У рамках дружньої зустрічі відбулося обговорення спільної співпраці, майбутніх творчих проектів та було підписано Угоду про співробітництво між Центральним державним архівом-музеєм літератури і мистецтв України й Вишгородським історико-культурним заповідником. Висловлюємо щирі надії, що ця зустріч започаткує низку цікавих та корисних проектів!


4 квітня

Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України щиро вдячний своїй фондоутворювачці, українській письменниці, літературознавцю та перекладачці Вірі Вовк за надісланий примірник своєї нової збірки віршів «Професор Талалай» з дарчим написом архіву-музею.


3 квітня

3 квітня 2018 року директор Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України Олена Чижова взяла участь у нараді під головуванням заступника Міністра юстиції України Дениса Чернишова щодо врегулювання питання розміщення ЦДАМЛМ України, яка відбулася в Міністерстві юстиції України. У нараді взяли участь відповідальні працівники Міністерства юстиції України, Державної архівної служби України, Міністерства культури України, Фонду державного майна України, Національного заповідника «Софія Київська». Проблема розміщення ЦДАМЛМ України є надзвичайно важливою та гострою і набуває загальнодержавного значення, оскільки Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України зберігає пам’ять нації, унікальні архівні документи та музейні предмети мистецького профілю. Одним із основних завдань, яке стоїть перед усіма учасниками заходу – є юридична підстава перебування архіву на території Національного заповідника «Софія Київська». За результатами наради було прийнято рішення протягом місяця підготувати необхідні інформаційні матеріали та провести чергове засідання для вирішення питання розміщення ЦДАМЛМ України та збереження цілісності його фондів.

Державна архівна служба України