Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України

Новини

21 лютого

Відсьогодні документи особових фондів естрадної співачки Аренс Ельги Еріхівни (ф. 343), художника Богомазова Олександра Костянтиновича (ф. 360), композитора Буєвського Бориса Миколайовича (ф. 692), художника Єржиковського Сергія Миколайовича (ф. 1267), диригента і музичного педагога Карасика Якова Володимировича (ф. 385), художника і мистецтвознавця Колоса Сергія Григоровича (ф. 1418), поетеси Компанієць Лідії Олександрівни (ф. 619), письменника і кінодраматурга Кочана Івана Григоровича (ф. 839), архітектора Малозьомова Івана Івановича (ф. 361), державного і політичного діяча Полоза Михайла Миколайовича (ф. 1336), диригента і музичного педагога Тольби Веніаміна Савелійовича (ф. 523), актора театру і кіно Шагайди (Шагадіна) Степана Васильовича (ф. 225) доступні для вивчення в читальному залі ЦДАМЛМ України.

Серед них: автографи митців, їхнє листування, біографічні документи, світлини, відгуки у періодичній пресі про їхню діяльність тощо.

Запрошуємо усіх бажаючих відвідати нашу установу й ознайомитися з означеними документами!

Описи названих фондів можна переглянути на сайті ЦДАМЛМ України в рубриці «Описи фондів».


20 Лютого

Директор ЦДАМЛМ України Олена Чижова узяла участь у засіданні 3-го щорічного круглого столу архівістів «Оцифрування документів Національного архівного фонду як пріоритетний напрям цифровізації національних архівів: проблеми та перспективи», який відбувся 19 лютого 2019 року у Центральному державному кінофотофоноархіві України ім. Г. С. Пшеничного та виступила з доповіддю «Проект «Український авангард Digital»: з досвіду Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України по створенню цифрового фонду користування документами НАФ». Актуальні питання оцифрування документів Національного архівного фонду та надання доступу до них об’єднали спеціалістів і науковців України та Сполучених Штатів Америки.

Фото


19 Лютого

Директор ЦДАМЛМ України Олена Чижова бере участь у засіданні 3-го щорічного круглого столу архівістів «Оцифрування документів Національного архівного фонду як пріоритетний напрям цифровізації національних архівів: проблеми та перспективи», який проходитиме 19 лютого 2019 року у Центральному державному кінофотофоноархіві України ім. Г. С. Пшеничного. Актуальні питання оцифрування документів Національного архівного фонду та надання доступу до них об’єднають спеціалістів і науковців України та Сполучених Штатів Америки.

http://undiasd.archives.gov.ua/index.php?m=311


15 Лютого

Директор ЦДАМЛМ України Олена Чижова була присутня на засіданні круглого столу на тему «Крим – це Україна. Документальні свідчення в архівах України». Захід відбувся за участі заступника Міністра юстиції України Дениса Чернишова, Голови Державної архівної служби України Тетяни Баранової, народного депутата України, голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, радника Міністра інформаційної політики України Юлії Каздобіної, заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза, представників Національної академії наук України, державних архівів та наукових установ 15 лютого 2019 року у Центральному державному архіві громадських об’єднань України.

Фото


15 Лютого

14 лютого 2019 року у теплій та невимушеній атмосфері у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України відбувся авторський вечір української дитячої письменниці, поетеси, барда Валентини Захабури під назвою «Колискова для коханого». Авторка подарувала усім присутнім справжнє свято музики та поезії. Висловлюємо вдячність пані Валентині за святкову «валентинку» та бажаємо міцного здоров’я і творчого натхнення! Захід відбувся у рамках літературно-музичного проекту «Мистецькі зустрічі в архіві-музеї». Наступна мистецька зустріч відбудеться на початку березня. Слідкуйте за нашими анонсами на інформаційних ресурсах ЦДАМЛМ України. Для тих, хто не зміг бути присутній розміщуємо відеосюжет

Відео

Відео

Фото


12 Лютого

Директор Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України Олена Чижова узяла участь публічному звіті Голови Державної архівної служби України Тетяни Баранової про підсумки діяльності Укрдержархіву у 2018 році, який відбувся у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка 12 лютого 2019 року

Фото


7 Лютого

У рамках віртуального проекту «Архів-музей на допомогу вчителям» розміщуємо 13-те інформаційне повідомлення, присвячене представнику «Розстріляного відродження», українському поету-неокласику, літературознавцю, перекладачу Михайлу Опанасовичу Драй-Хмарі (справж. прізв. Драй) (1889–1939).

Детальніше

Михайло Драй-Хмара народився 10 жовтня 1889 р. (за н. с.) у с. Малі Канівці на Черкащині у заможній родині писаря. Освіту здобував у початковій школі в Золотоноші та Черкаській гімназії (1902–1906 рр.). У 1906–1910 рр. навчався в елітній колегії Павла Галагана в Києві. У 1910–1915 рр. був студентом історико-філологічного факультету Київського університету. У 1914 р. одружився з гімназисткою Ніною Длугопольською. Будучи здібним науковцем, залишився працювати на кафедрі слов’янознавства. У 1913–1917 рр. був у закордонному відрядженні, досліджував фонди архівів та бібліотек Угорщини, Румунії, Хорватії, з 1915 р. після евакуації Київського університету до Саратова працював у Петроградському університеті. У 1917 р. Михайло Драй-Хмара повернувся в Україну, де займався викладацькою і літературною діяльністю. У 1918–1923 рр. був професором кафедри слов’янської філології Кам’янець-Подільського університету (де у 1920 р. видав підручник «Слов’янознавство»), у 1923–1929 рр. – професором кафедри українознавства Київського медичного інституту, у 1930–1933 рр. працював у Науково-дослідному інституті мовознавства при ВУАН.

Перші вірші (наприклад, «Девушка в алой косынке») Михайло Драй-Хмара писав російською мовою в роки навчання в колегії, друкувався у журналі «Лукоморье». Українською почав писати в Кам’янці. Свої поезії та переклади публікував у журналах «Буяння», «Нова думка», газеті «Червона правда».

Перша збірка віршів «Проростень» була видана у 1926 р. у Києві. Вона стала єдиною, яка вийшла за життя поета. Дві інші – «Сонячні марші» та «Залізний горизонт» – були видані у 1969 р. Найвідомішим твором поета є сонет «Лебеді», надрукований у 1928 р. і присвячений захисту від переслідувань «п’ятірного грона» товаришів-неокласиків (М. Рильського, М. Зерова, П. Филиповича, О. Бургардта). Після цього почалися переслідування вже самого Михайла Драй-Хмари, він практично втратив можливість друкуватися.

Михайло Драй-Хмара також був відомим перекладачем. Вільно володів 19 мовами. Перекладав твори О. Пушкіна, М. Лермонтова, С. Цвейга, Ш. Бодлера, П. Верлена, Данте та ін.

21 березня 1933 р. був вперше заарештований за обвинуваченням у контрреволюційній діяльності, звільнений у травні. Після цього митець не міг влаштуватися на роботу і друкувати праці. 6 вересня 1935 р. заарештований удруге, був одним з небагатьох, хто не визнав своєї вини. Засуджений до 5 років заслання на Колимі. 27 травня 1938 р. вже в таборі йому додали ще 10 років ув’язнення «за участь у антирадянській організації і антирадянську пропаганду» серед ув’язнених. Життя Михайла Драй-Хмари обірвалося 19 січня 1939 р. За офіційною версією, він помер у таборі від серцевого нападу, але за свідченнями інших в’язнів табору, поет був застрелений одним з охоронців. У 1989 р. Михайло Драй-Хмара був посмертно реабілітований за відсутністю складу злочину.


Інформацію підготував науковий співробітник відділу використання інформації документів, канд. іст. наук Ігор Резнік



31 січня

Директор Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України Олена Чижова узяла участь у презентації серії книжок «Митці на прицілі», яка відбулася 30 січня 2019 року у книгарні-кав’ярні «Довженко книги.кава.кіно». Було представлено перші чотири книги серії, присвячені Володимиру Сосюрі, Остапу Вишні, Григорію Косинці, Михайлові Драй-Хмарі (упорядник та автор наукового апарату – літературознавець, заступник директора Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України Сергій Анастасійович Гальченко, видавництво «ФОЛІО», 2018 р.).

Модератором заходу виступив професор, доктор історичних наук Юрій Шаповал, участь узяли академік Національної академії наук України, директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України Микола Жулинський, генеральний директор видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький та ін.

Фото


31 січня

«Франківці у фондах Архіву-музею»


Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України поєднує у собі функції архіву, музею, бібліотеки і є найбільшою скарбницею фондів літературно-мистецького профілю. У ньому зберігається документальна спадщина класиків української літератури, живопису, архітектури, театрально-музичного мистецтва. Зокрема, і фонд Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка та особові фонди видатних діячів українського мистецтва, які присвятили своє життя служінню театру.

Детальніше

Повідомлення №6

У Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України зберігаються документи української актора театру та кіно, народного артиста СРСР Євгена Порфировича Пономаренка (1909–1994). Це, зокрема, фотографії (в ролях, індивідуальні та групові); матеріали про нагородження дипломами та почесними грамотами; статті про життя і творчість та ін.

Запрошуємо шанувальників українського театру та мистецтва в цілому ознайомитись з документами у читальному залі Архіву-музею.


29 січня

30 січня 2019 р. о 12:30 в загальноосвітній школі № 1 м. Українка відбудеться свято музики під назвою «АВЕ БАЯН» за участі заслуженої артистки України, баяністки-віртуоза Валентини Анатоліївни Скляр-Кондрашевської. Захід організований відділом Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України «Літературно-мистецькі Плюти» для учнів, батьків та вчителів навчального закладу. Мистецький захід стане продовженням творчої співпраці відомої на Обухівщині майстра-педагога віртуозної гри на баяні В.А. Скляр-Кондрашевської та відділу «Літературно-мистецькі Плюти».


24 січня

24 січня 2019 року відбулася презентація каталогу «Творчість П.Ф. Альошина у фондах Національного заповідника «Софія Київська», (упорядники Олена Мокроусова, Тетяна Скібіцька та ін.). Захід відбувся у рамках освітньої програми виставки «Відбудова Хрещатика» у виставкових залах «Хлібні» Національного заповідника «Софія Київська». Презентацію відвідала провідний архівіст відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України М.Н.Мойсик. Олена Мокроусова – відомий історик, пам’яткознавець та києвознавець, який протягом багатьох років займається дослідженнями історичної забудови Києва ХІХ-ХХ ст., ґрунтовно досліджує біографії українських архітекторів, в першу чергу Павла Федотовича Альошина, у тому числі і у фондах Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України. Архів-музей бажає пані Олені творчої наснаги та нових успіхів у науковій діяльності!


23 Січня

Новий виставковий проект Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України на станції метро «Золоті ворота»

Детальніше

У арт-вестибюлі станції метро «Золоті ворота» 23 січня 2019 року відкрився новий освітній художньо-документальний проект до 110-річчя української художниці Марії Примаченко та Дня соборності України – “Жіночий вимір: Марія Примаченко”.

Виставка відкрилася музичним дарунком від широко відомого в Україні та за її межами гурту «Шпилясті кобзарі».

Відвідувачі заходу отримали унікальну нагоду побачити одні з перших робіт Марії Примаченко, створені мисткинею на початку свого творчого шляху в 1930-х роках, які дивом вціліли в роки воєнних лихоліть та неушкодженими були передані на зберігання до ЦДАМЛМ України.

Загалом на виставці представлено архівні матеріали біографічного та творчого характеру з фондів найбільшого в Європі архіву документів особового походження – Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України. Документи та світлини були надані для експонування з архіву родини художниці її правнучкою – Анастасією Примаченко, яка у своєму виступі поділилася спогадами та розповіла про історію своєї родини. На заході виступили голова архівної служби України Тетяна Іванівна Баранова, директор Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України Олена Валеріївна Чижова, голова Спілки архівістів України, доктор історичних наук, професор М.Г.Щербак, директор Київської дитячої художньої школи №9 Наталія Михайлівна Баришполець.

До Дня соборності України у рамках проекту представлена серія зі 125-ти дитячих малюнків з різних куточків України, створених за мотивами робіт Марії Примаченко. Організаторам вдалося реалізувати задум – створити дитячий вимір Марії Примаченко та об’єднати дітей з різних міст України: Києва, Львова, Маріуполя, Рубіжного, Сєвєродонецька, Сватового, Полтави, Миколаєва, Харкова, Чернігова тощо. Це унікальний приклад об’єднання країни, який наочно ілюструє об’єднуючий, всеукраїнський масштаб особистості художниці, неперебутню актуальність тематики її робіт для виховання кожного нового покоління українців.

Співорганізаторами проекту стали Спілка архівістів України, БО “Благодійний фонд “Творча спадщина родини Марії Примаченко” та КП “Київський метрополітен”.

Виставка триватиме з 23 січня по 23 лютого 2019 року в арт-вестибюлі станції метро «Золоті ворота».



17 Січня

У рамках віртуального проекту «Архів-музей на допомогу вчителям» розміщуємо дванадцяте інформаційне повідомлення, присвячене представнику «Розстріляного відродження», українському поету, перекладачу та архівісту Володимиру Євтимовичу Свідзинському (1885–1941).

Детальніше

Володимир Свідзинський народився 8 жовтня 1885 р. у с. Маянів Подільської губернії (нині Вінницька обл.) у родині священика. Освіту здобував у Тиврівському духовному училищі, яке закінчив у 1899 р., та у Кам'янець-Подільській духовній семінарії, з якої був відрахований на 4 курсі. З 1906 р. по 1913 р. навчався на економічному факультеті Київського комерційного інституту, але не складав державні екзамени і тому не отримав диплом про вищу освіту.

У 1913 р. повернувся на Вінничину, де за завданням від Подільської земської управи зібрав статистичні відомості про тисячі ткацьких господарств, потім опубліковані у нарисі «Ткацький промисел» (1916). У 1915 р. переїхав до Житомира, де до 1916 р. працював канцелярським служителем та обліковим урядовцем у Волинській контрольній палаті.

У березні 1916 р. мобілізований у якості помічника контролера в штаб 7-ї армії, яка воювала на Галичині. 14 березня 1918 р. демобілізований та переїхав до м. Кам'янця-Подільського, де з жовтня 1918 р. був редактором у видавництві Подільської управи. У 1919–1920 рр. був вільним слухачем історико-філологічного факультету Кам'янець-Подільського державного українського університету.

Після встановлення в місті радянської влади у листопаді 1920 р. працював редактором у видавничому відділі народної освіти політвиконкому. Одружився з вчителькою Зінаїдою Сулковською, а у 1921 р. у них народилася донька Мирослава. З 1921 р. працював архіваріусом у Кам'янець-Подільському університеті та завідувачем повітового архіву. З 1923 р. до 1925 р. завідував новоствореним Кам'янець-Подільським окружним архівним управлінням. Займався виявленням в архівах і музеях греко-католицьких метрик, стародруків і рукописних книг. Писав наукові статті на соціально-економічну тематику.

У жовтні 1925 р. переїхав до Харкова, де до 1941 р. працював редактором у журналі «Червоний шлях» (з 1936 р. – «Літературний журнал»), а з 1930 р. – у газеті «Червона армія». З 1936 р. був членом Спілки письменників СРСР.

В. Свідзинський почав друкуватися у 1912 р. – в журналі «Українська хата» опубліковано його перший вірш «Давно, давно тебе я жду…». У 1919–1920 рр. публікував у часописі «Освіта», газеті «Наш шлях» та журналі «Нова думка» вірші («Знову в душі моїй…», «Пісенька» та ін.), статті («Народні українські пісні про останню світову війну») та поему «Сон озеро» (1920).

У 1922 р. у Кам'янці-Подільському видав першу збірку «Ліричні поезії».

У 1927 р. у Харкові вийшла друга поетична збірка «Вересень». Після 1927 р. вірші поета не друкували, звинувативши його у фаталізмі. Остання збірка «Поезії» була опублікована у 1940 р. у Києві. Більшість творів В. Свідзинського (вірші, балади, казки) залишились у вигляді рукописів і були спалені після його загибелі.

В. Свідзинський багато перекладав з іспанської, французької, польської мови. Найкращими визнані переклади історичного нарису І. Іванова «Халдеї» (1920), поеми «Слово о полку Ігоревім» (1938) та комедій Арістофана (1939).

В. Свідзинський трагічно загинув 18 жовтня 1941 р. у с. Непокрите Харківської обл. Під час наближення німецьких військ до Харкова загони НКВД арештовували всіх представників української інтелігенції, які не евакуювалися. В. Свідзинський мав талон на евакуацію до м. Актобе (Казахстан), але за сімейними обставинами затримався у Харкові. 27 вересня 1941 р. був заарештований за звинуваченням в антирадянській агітації і відправлений під конвоєм на схід. Конвоїри під загрозою оточення конвою зігнали арештантів до покинутого будинку і підпалили його. Рідні поета нічого не знали про його долю до 1964 р., коли отримали довідки про його смерть у 1941 р. за нез’ясованих обставин та про посмертну реабілітацію за відсутністю складу злочину.


Інформацію підготував науковий співробітник відділу використання інформації документів, канд. іст. наук Ігор Резнік



14 січня

86 установ та організацій мистецького профілю передають документи до ЦДАМЛМ України

Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України – установа, яка активно розвивається і комплектується. Систематичне, своєчасне та якісне передавання документів на зберігання до архіву є запорукою збереження історико-культурної спадщини.

Детальніше

На засіданні Центральної експертної перевірної комісії Державної архівної служби України 20 грудня 2018 року були схвалені та затверджені Головою Укрдержархіву Списки юридичних осіб-джерел формування Національного архівного фонду, які передають документи на постійне зберігання до Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України. Усього до списку внесено 86 установ та організацій.

Мало не щодня фонди архіву поповнюються цінними архівними матеріалами від установ джерел комплектування, серед яких: Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка, Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г.Шевченка, Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка, Національна філармонія України, Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України, Національний заслужений академічний український народний хор України ім. Г. Г. Верьовки, Національний заслужений академічний ансамбль танцю України ім. Павла Вірського, Національна заслужена академічна капела України «Думка», Національний цирк України, Національна кіностудія художніх фільмів ім. Олександра Довженка, Національне видавництво дитячої літератури «Веселка», Державне спеціалізоване видавництво художньої літератури «Дніпро», Національні творчі спілки України та інші установи та організації.

Архів-музей активно підтримує зв'язок з джерелами комплектування, завжди готовий надати необхідні консультації та допомогу у важливій справі поповнення архівної скарбниці України.


11 січня

Ознайомтесь з публікаціями ЦДАМЛМ України

Публікації працівників Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України вийшли друком на сторінках чергового номеру науково-практичного журналу «Архіви України» за 2018 р. (Випуск 5-6 (317). Статті не лише традиційно розкривають склад і зміст фондів Архіву-музею, а й сприяють виявленню, локалізації та вирішенню ключових викликів сучасності, що постають перед архівною галуззю, зокрема, дотримання авторських та суміжних прав у діяльності державних архівів.

Про Науково-практичний журнал "Архіви України"

11 січня

У ЦДАМЛМ України оцифровано 100% описів!

Наприкінці 2018 року завдяки злагодженим зусиллям працівників Архіву-музею був завершений надважливий проект з оцифрування описів фондів, започаткований у 2016 р.

На сайті ЦДАМЛМ України у розділі «Описи фондів» доступні для перегляду у форматі PDF 2124 описи фондів, які пройшли повне науково-методичне опрацювання. Це значно полегшило доступ користувачів до архівної інформації. Відтепер усі документи можна замовити дистанційно. Для цього треба заповнити на сайті у розділі «Замовити справу онлайн» заяву користувача та бланк замовлення на видавання справ та надіслати їх на електрону пошту Архіву-музею. Також Ви можете дистанційно замовити та оплатити копіювання обраних документів електронними засобами архіву та отримати якісні скан-копії на електронну пошту.

Колектив Архіву-музею бажає науковцям та шанувальникам української культури успіхів у дослідженні першоджерел!




Мова сайту:















Цифровий архів ЦДАМЛМ України