Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України

Новини

22 Червня

Як працює АРХІВ-МУЗЕЙ. Частина п’ята.
Якісне науково-технічне опрацювання документів – запорука ефективної роботи дослідників із ними.

Науково-технічне опрацювання – один із етапів, який проходять архівні документи на шляху від фондоутворювача до дослідника. Встановлення їхньої фондової приналежності, авторства, часу створення, формування з них справ, складання та редагування заголовків останніх – усе це та багато чого іншого є запорукою того, що подальша робота, яку вестимуть з ними дослідники, буде максимально комфортною та продуктивною. В ЦДАМЛМ України науково-технічним опрацюванням документів займаються працівники відділу довідкового апарату документів.

Детальніше

Нещодавно вони завершили науково-технічне опрацювання ряду особових фондів діячів українського мистецтва: композитора Буєвського Бориса Миколайовича (ф. 692), диригента і музичного педагога Карасика Якова Володимировича (ф. 385), художника і мистецтвознавця Колоса Сергія Григоровича (ф. 1418), архітектора Малозьомова Івана Івановича (ф. 361), диригента і музичного педагога Тольби Веніаміна Савелійовича (ф. 523).

До складу названих фондів входять самі різні документи. Це і автографи митців, і їхнє листування, і біографічні документи, світлини, відгуки у пресі про їхню діяльність тощо.

Наприклад, у фонді Буєвського Б. М. відклався ряд нотних рукописів пісень на слова Аврамчика М. Я., Олійника Б. І., Реп’яха С. П., Ткача М. М., інших авторів, музику до яких написав композитор.

У фонді Колоса С. Г. зберігаються ескізи людських фігур, зроблені художником у 1910-х рр., листи та листівки, надіслані митцеві Вроною І. І., Диченком І. С., Івановою А. М.

Привертають увагу і фотографії оперних співаків – Аміранашвілі П. В., Гришка М. С., Козерацького В. Ф., Радев М., Тібом Б. та ін. – із фондів Карасика Я. В. і Тольби В. С.

Зовсім скоро з усіма зазначеними фондами можна буде ознайомитись в читальному залі ЦДАМЛМ України. Інформацію про це буде розміщено на нашому веб-сайті. Тож пильнуйте! А поки пропонуємо вам переглянути цифрові копії окремих документів.


21 Червня

21 червня у приміщенні ЦДАМЛМ України відбулось чергове засідання колегії ЦДАМЛМ України. Були розглянуті наступні питання:


1.Про діяльність сектору користування документами і АІПС. Впровадження в роботу читального залу ЦДАМЛМ України зарубіжного та вітчизняного досвіду.

2.Про стан виконання доручень вищих органівдержавної влади, наказів Державної архівної служби України, адміністрації ЦДАМЛМ України, виконавська дисципліна.

3.Про стан підготовки ЦДАМЛМ України до роботи в осінньо-зимовий період.

4.Про науково-методичну роботу в ЦДАМЛМ України та організаціях – джерелах формування НАФ.


15 Червня

15 червня 2018 року відбулось чергове засідання НМР ЦДАМЛМ України на якому були розглянуті наступні питання:


1.Концепція художньо – документальної виставки «Київські мотиви. Адреси і адресати». Виставка оригінальних поштових листівок кінця ХІХ – першої третини ХХ ст.

2.Тематико - експозиційний план художньо – документальної виставки «Київські мотиви. Адреси і адресати». Виставка оригінальних поштових листівок кінця ХІХ – першої третини ХХ ст.

3.Макет каталогу художньо – документальної виставки «Київські мотиви. Адреси і адресати». Виставка оригінальних поштових листівок кінця ХІХ – першої третини ХХ ст.

4.Концепція документальної он-лайн виставки до 80-ї річниці від дня народження Леся Степановича Танюка.

5.Тематико - експозиційний план документальної он-лайн виставки до 80-ї річниці від дня народження Леся Степановича Танюка.

6.Стаття «Нові надходження до ЦДАМЛМ України в 2017 році».


13 Червня

Як працює АРХІВ-МУЗЕЙ. Частина четверта.
Реставрація, або «нове життя» найцінніших фондів.

Фізичне забезпечення схоронності архівних документів, друкованих видань, музейних предметів діячів літератури і мистецтва, які зосереджені у ЦДАМЛМ України найважливіше завдання всіх архівних установ. Для організації цілого комплексу робіт функціонує сектор реставрації архівних документів і друкованих видань відділу забезпечення збереженості документів.

Детальніше

Виконання робіт з консервації, ремонту, реставрації архівних документів, здійснення палітурних робіт, виготовлення папок для схоронності документів та коробок, здійснення консерваційно-профілактичного оброблення раніше створенного страхового фонду – це лише частина завдань, якими опікуються співробітники сектору. Професійні поради та контроль за основними етапами реставрації творів живопису здійснює реставраційна рада ЦДАМЛМ України, до складу якої входять провідні фахівці ЦДАМЛМ України, Національного науково-дослідного реставраційного центру України та Національного художнього музею України.

Протягом 2018 року вже було відреставровано та відремонтовано 1952 та 12026 аркушів відповідно, оправлено – 982 справи, виготовлено – 464 папки для зберігання документів, 179 нестандартних папок та 35 коробок.

Досвід та відповідальність – це про згуртований колектив сектору, який, доречі, складається з трьох співробітників і має загальний стаж роботи в архіві 45 років.

Ми працюємо для Вас!Ваш архів-музей!


12 Червня

8 червня 2018 року співробітники Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України старший зберігач фондів сектору зберігання та обліку музейних предметів Оксана Біла та реставратор архівних та бібліотечних матеріалів Ганна Григор’єва відвідали міжнародну науково-практичну конференцію «Музеї та реставрація у контексті збереження культурної спадщини: актуальні виклики сучасності», співорганізаторами якої виступили Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Асоціація реставраторів України, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, Представництво Польської Академії наук у Києві, Міжнародний центр вивчення питань збереження та відновлення культурних цінностей (ICCROM).



12 Червня

Спільний проект з популяризації історії театру та документальної спадщини ЦДАМЛМ України


Франківці у фондах Архіву-музею


Архіви у будь яких країнах світу – особливі місця пам’яті, де зберігається історія нації. Унікальним архівом, який поєднує у собі функції архіву, музею, бібліотеки і є найбільшою скарбницею фондів літературно-мистецького профілю є Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України, який розташований у центрі столиці на території Національного заповідника «Софія Київська». Мільйони документів архіву-музею – це документальна спадщина класиків української літератури, живопису, архітектури, театрально-музичного мистецтва. Багато років саме в цей архів надходять документи з історії Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка та особові фонди видатних діячів українського мистецтва, які присвятили своє життя служінню театру.

Детальніше

Представляємо спільний віртуальний проект Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка та Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України «Франківці у фондах Архіву-музею». Запрошуємо Вас доторкнутися до архівної історії відомих талановитих українців.

До 130-річниці від дня народження фундатора українського театру, режисера та актора театру і кіно Гната Петровича Юри з фондів Центрального державного архіві-музеї літератури і мистецтва України.

Ваш Архів-музей



11 Червня

У рамках нового віртуального проекту «Архів-музей на допомогу вчителям» розміщуємо п'яте інформаційне повідомлення, присвячене представнику «Розстріляного відродження», українському письменнику, громадському діячу Олесю Досвітньому (справж. Олександру Федоровичу Скрипаль-Міщенку) (1891–1934).

Детальніше

Олесь Досвітній народився 8 листопада 1891 р. у м. Вовчанську на Харківщині у багатодітній родині крамаря. Після закінчення місцевої школи працював писарем земської управи. Взяв активну участь у революційних подіях 1905 р., будучи кореспондентом київської газети «Рада», за що був звільнений з посади. Активно займався самоосвітою, що дало йому змогу у 1912 р. вступити на фізико-математичний факультет Петербурзького університету. У 1914 р. Олесь Досвітній був відрахований за поширення нелегальної літератури і участь у революційних гуртках. Він повернувся додому, де працював на цукроварні. Під час Першої світової служив штабним писарем Кавказького корпусу. За підбурювання солдатів до бунту був засуджений до розстрілу, але зумів втекти до Киргизстану. Потім жив у Китаї, Японії і США. Після революції 1917 р. повернувся в Україну.

У 1918-1919 рр. займався агітаційною роботою на користь більшовиків. Потім переїхав на Галичину, де очолював підпільну пропагандистську діяльність проти польської влади. У 1919 р. був заарештований, 7 місяців перебував у в'язницях Любліна і Варшави. Ці події стали основою роману «Нас було троє» (1929 р.). Після обміну полоненими у березні 1920 р. Олесь Досвітній повернувся в Україну, де працював політкомісаром і редактором комуністичних газет. З 1924 р. очолював Українське товариство драматургів та композиторів у Харкові. Потрапивши у нове оточення, що складалось з українських митців, Олесь Досвітній поступово змінював свої погляди.

Олесь Досвітній написав своє перше оповідання «Розкаяння» у 1920 р. у польській в'язниці. У 1924 р. видав збірку оповідань «Тюнгуй», яка принесла йому значну популярність. Він став членом літературних організацій «Гарт», «ВАПЛІТЕ», «ВУСПП», з 1932 р. – Спілки радянських письменників. У 1920-х рр. Олесь Досвітній перебував у центрі літературного життя України і видав низку оповідань та повістей: «Алай» (1924), «Американці» (1925), «Гюлле» (1926), «Нотатки мандрівника» (1929), «Сірко» (1930), «На той бік» (1931) та ін. Також письменник є автором романів «Американці» (1925), «Хто» (1927), «Нас було троє» (1929), «Кварцит» (1932).

У 1930-х рр. письменник був звинувачений за відхилення від методу соціалістичного реалізму в змалюванні дійсності і названий «ворогом народу». 19 грудня 1933 р. заарештований і засуджений за приналежність до української контрреволюційної організації. На допиті 20 грудня 1933 р. Олесь Досвітній визнав свою провину і написав заяву, у якій засудив свої злочини і просив дати йому змогу спокутувати провину відданою роботою на користь держави. Слідчий в обвинувальному висновку запропонував присудити підсудному 10 років трудових таборів, але на вимогу прокурора судова трійка 23 лютого 1934 р. засудила Олеся Досвітнього до розстрілу. 9 червня 1934 р. він був страчений.

У 1955 р., внаслідок перегляду кримінальної справи, постанова Колегії ОДПУ про засудження Олеся Досвітнього від 1934 р. була скасована. У 1956 р. письменник був реабілітований посмертно.



Інформацію підготував науковий співробітник відділу використання інформації документів, канд. іст. наук Ігор Резнік


8 Червня

Як працює АРХІВ-МУЗЕЙ. Частина третя. Музейний сектор

ЦДАМЛМ України відрізняється від інших архівів своєю унікальною структурою, поєднуючи функції архіву й музею, що сприяє більш ефективному використанню Національного архівного фонду України та Національного музейного фонду України. Гордістю музею є живописні твори художників ХІХ – ХХ ст. – І. Їжакевича Г. Дядченка, М. Мурашка, І. Селезньова, В. Маслянникова, О. Богомазова, М. Глущенка, С. Шишка, О. Білецького, А. Петрицького та ін. Зберігаються також мольберти, етюдники В. Кричевського, О. Богомазова, А. Петрицького, М. Глущенка.

Детальніше

Окрасою музейного сховища є скульптурні погруддя діячів української культури: В. Антоновича (скульпт. Л. Йоріні), О. Довженка (скульпт. В. Мухіна), Г. Сковороди (скульпт. І. Кавалерідзе) та ін. Справді безцінними витворами мистецтва скульптури є посмертні маски діячів української культури О. Білецького, І. Врони, А. Петрицького, Р. Глієра, В. Заболотного тощо.

Унікальними є афіші та макети театральних декорацій до спектаклів, що ставилися на сценах столичних і обласних театрів у ХХ ст.

На музичних вечорах в архіві-музеї звучить рояль Л. Ревуцького, В. Василька, експонуються ліра М. Крушельницького, баян А. Малишка, гітара В. Сосюри.

В колекції музейних фондів знаходяться меморіальні речі Б. Антоненка-Давидовича, О. Довженка, О. Гончара, П. Загребельного, Г. Тютюнника та ін., зокрема зберігаються письмові приладдя літературознавців О. Білецького, О. Дорошкевича, письменника Ю. Яновського, композитора Р. Глієра.

Безцінним є комплекс меморіальних кабінетів діячів української культури ХХ ст., створення яких розпочалося ще у 1967 р. Перші кабінети були відкриті у 1976–1978 рр. Це – робочі кімнати письменників Ю. Яновського, І. Микитенка, Ю. Смолича, Л. Первомайського, А. Головка, А. Малишка, П. Панча, Н. Рибака, М. Стельмаха; композитора П. Майбороди; кінорежисера, письменника О. Довженка; майстерня художника М. Глущенка, де не тільки відтворений інтер'єр, а й досі присутнє відчуття творчого духу митців.

За останні роки на базі архіву-музею створені міжнародні ґрунтовні експозиції, присвячені визначним подіям в житті українського народу, нашої держави, окрасою яких є музейні предмети з фондів.

Музейні предмети постійно використовуються мистецтвознавцями для дослідження зародження і діяльності українських імпресіоністів, бойчукістів, фавістів та ін.





Експозиції працюють щоденно (окрім суботи, неділі та святкових днів) з 10-00 до 16-00.

Ми працюємо для Вас!Ваш архів-музей!


7 Червня

1 та 2 червня 2018 року співробітники відділу архівно-музейного комплексу «Літературно-мистецькі Плюти» Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України взяли участь у роботі Всеукраїнської наукової конференції «Шляхи розвитку українського мистецтвознавства та реставрації». Конференція відбувалася в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури та була присвячена 55-річчю викладацької діяльності Л. С. Міляєвої на кафедрі теорії та історії НАОМА. Міляєва Людмила Семенівна – доктор мистецтвознавства, дійсний член Академії мистецтв України, член Національної спілки художників України, заслужений діяч мистецтв України, професор НАОМА. Знаного українського мистецтвознавця, талановитого педагога, автора та співавтора понад 200 наукових праць вітали своїми доповідями провідні науковці з Києва, Львова, Харкова, Луцька, Івано-Франківська, Одеси, Запоріжжя та інших міст. Кожна з розвідок стала результатом кропіткої праці, взірцем для якої послугувала багаторічна робота Л. С. Міляєвої у сфері дослідження українського образотворчого мистецтва.

Детальніше


6 Червня

Визначна подія для архівістів України

5 червня 2018 року у Великій актовій залі Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ України відбувся комунікативний захід, покликаний проінформувати громадськість про комплекс архівних документів, пов’язаних з аварією на Чорнобильській АЕС, та про включення української номінації «Документальна спадщина, пов’язана з аварією на Чорнобильській АЕС» до Міжнародного реєстру програми ЮНЕСКО «Пам'ять світу». Посол з особливих доручень Міністерства зовнішніх справ України, заступник голови Національної комісії України у справах ЮНЕСКО Сергій Рева вручив голові Державної архівної служби України Тетяні Барановій сертифікат про включення української номінації до документальної спадщини світу.

Детальніше

Документи Національного архівного фонду України вперше включено до Міжнародного реєстру програми ЮНЕСКО «Пам'ять світу». Серед цінних архівних документів «чорнобильської» тематики є документи і з архівних фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України. Це, зокрема, справи фільмів, що включають у себе низку документів про підготовку та проведення зйомок документальних стрічок «Біль і мужність Чорнобиля», «Радиоционный щит Киева», «Чорнобыль. Хроника трудных недель»; документів, які засвідчують участь багатьох установ та організацій культурно-мистецького профілю у організації допомоги постраждалим та подолання наслідків техногенної катастрофи. Під час заходу Голова Державної архівної служби України Тетяна Баранова вручила директору ЦДАМЛМ України Олені Чижовій сертифікат про включення документів ЦДАМЛМ України, пов’язаних із аварією на Чорнобильській АЕС, у міжнародний реєстр програми ЮНЕСКО «Пам'ять світу».





Мова сайту:



Цифровий архів ЦДАМЛМ України