Петро Сингаївський

Фото П.Ф.Сингаївського, 1956 р.
З бібліотечної колекції ЦДАМЛМ України.

У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» та з нагоди відзначення 90-річчя від дня народження українського письменника, поета, прозаїка, сценариста та перекладача, брата відомого українського поета Миколи Сингаївського – Петра Федоровича Сингаївського (1929-1995) представляємо документи, що зберігаються у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України.
Петро Сингаївський народився 25 жовтня 1929 року в с. Шатрища Коростенського району Житомирської області у селянській сім’ї. Освіту здобув у м. Коростені, де закінчив місцеву десятирічку в 1948 році. Протягом 1948-1953 років навчався на філологічному факультеті Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Працював редактором видавництва «Дніпро», старшим редактором сценарного відділу Київської студії художніх фільмів, завідуючим відділу нарису і публіцистики журналу «Райдуга».
У 1953 році з’являється його перший друкований твір – байка «Пильний осел» на сторінках «Літературної газети» Спілки письменників України (сьогодні видання носить назву «Літературна Україна»). Окремо вийшли збірки поезій: «Лірика моєї весни» (1956), «Зорі поруч» (1961), «Теплінь» (1964), «Місячне світло» (1966), «Моя турбота віковічна» (1967), «Кораблі мого дитинства» (1969), «Листя поліського ясеня» (1970), «День, у якого все попереду» (1973), «Приїзжайте на мій материк» (1974), «Каштановий світ» (1975), «Травневі арфи» (1979) та ін.
Вірші Петра Сингаївського сповнені романтизмом, любов’ю до своєї Батьківщини та сім’ї. Роздуми про життя, красу поліських нив та гаїв, майбуття землі, боротьбу добра та зла, кохання та розлуку – ось головні мотиви його поетичних етюдів. Притаманними для автора були також сатиричні й іронічні твори на побутові теми.
Серед творчого доробку Петра Федоровича особливе місце займають його твори для дошкільнят та дітей молодшого шкільного віку. Цезбірки «Наш флот» (1957), «Сонце іде на урок» (1965) «Кораблі мого дитинства» (1969), «Зоряна доріжка» (1972), «Білі черевички у зими» (1974) «Плисоччина колиска» (1979) тощо. В цих збірках перед дітьми постають дотепні образи звірят і птахів, з гумором подані веселі пригоди однолітків, вкрапляються картини спогадів власного дитинства автора.
У 1971 році виходить друком єдиний опублікований прозовий твір письменника – «Сьогодні ще не пізно». Разом з Борисом Палійчуком та Анатолієм Сироватським написав сценарій повнометражного документального фільму «Битва за Київ», а також лібрето опери «Сквозь пламя» (у співавторстві з Б. Палійчуком та Є. Кушаковим). Займався художнім перекладом творів російських та українських авторів.
Петро Федорович Сингаївський помер 16 січня 1995 року. Похований у рідному селі Шатрище на місцевому кладовищі. Документи, що стосуються творчості та діяльності письменника зберігаються у фонді Української студії хронікально-документальних фільмів(ф.1009), видавництва «Радянський письменник»(ф.212) та фондах діячів української культури: Мушкетика Ю.М. (ф.621); Масенко Т.Г.(ф.479); Кочевського В.В. (ф.1018) та інших.
Запрошуємо дослідників і шанувальників української літератури ознайомитись з документами у читальному залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.

Інформацію підготував архівіст сектору просвітньої та виставкової роботи відділу використання інформації документів С. О. Онищук.