Василь Андрійович Симоненко (1935-1963)

В. А. Симоненко під час проходження строкової військової служби. Кін. 1950-х рр.
ЦДАМЛМ України, ф. 1214, оп. 1, од. зб. 9, арк. 1.

У межах віртуального проєкту «АРХІВажлива СПРАВА» та з нагоди 85-річчя від дня народження українського поета, журналіста та шістдесятника Василя Андрійовича Симоненка (1935-1963) представляємо документи з його особового фонду (Ф. 1214), що зберігається у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України.

Василь Андрійович Симоненко народився 8 січня 1935 р. у с. Біївці на Полтавщині в селянській родині. Початкову школу закінчив у Біївцях, подальше навчання отримав у сільських школах с. Єнківці та с. Тарандинці. У 1952 р. вступив на факультет журналістики Київського університету. Після закінчення вузу в 1957 р. працював в обласних газетах «Черкаська правда» (1957-1959) та «Молодь Черкащини» (1960-1963), а згодом кореспондентом у «Робітничій газеті».

В. А. Симоненко почав писати вірші у студентські роки, але за його життя вийшла друком лише збірка поезій «Тиша і грім» (1962) та казка «Цар Плаксій та Лоскотон» (1963). У тому ж році Василя Симоненка було прийнято до Спілки письменників України. За шістдесятницького руху набули популярності самвидави, які містили критику тодішнього радянського устрою. До публікаційцього ґатунку слід віднести такі вірші В. А. Симоненка: «Некролог кукурудзяному качанові», «Злодій», «Суд», «Думу про щастя», «Гранітні обеліски, як медузи…» тощо.

У 1962 р. разом із А. Горською та Л. Танюком виявив місця поховання розстріляних НКВС на Лук`янівському й Васильківському цвинтарях та в Биківні. У 1963 р. Симоненко був затриманий на залізничній станції у Смілі та жорстоко побитий представниками правоохоронних органів. За офіційною версією письменник помер 13 грудня від раку нирок в Черкаській обласній лікарні.

Більшість творчого доробку В. А. Симоненка була опублікована посмертно: казка «Подорож у країну Навпаки» (1964), збірка поезій «Земне тяжіння» (1964), новела «Вино з троянд» (1965), «Вірші» (1966).

Крім віршованих творів, Василь Симоненко є автором нарисів, фейлетонів, рецензій, дитячих книжок, перекладів поезій О. Блока.

У 1995 р. В. А. Симоненка було посмертно нагороджено Державною премією України ім. Т. Шевченка за збірки поезій «У твоєму імені живу», «Народ мій завжди буде», «Лебеді материнства».

Документальні матеріали Василя Симоненка до ЦДАМЛМ України були передані українськими поетами М. Д. Сомом та А. С. Сердечним, матір’ю поета Г. Ф. Щербань та вчителем А. Ф. Слюсарем у 1983 р. До особового фонду поета включено: вірші з автографом, біографічні документи, приватне листування, індивідуальні та групові фото.

Також матеріали, що стосуються творчої діяльності В. А. Симоненка, зберігаються у фондах діячів української культури: Л. М. Коваленка (Ф. 878), В. Вовк (Ф. 1212), Р. М. Корогодського (Ф. 1297) та ін.

Для оптимізації пошуку інформації про склад і зміст документів Архів-музей долучає до інформаційного повідомлення проєкту «АРХІВажлива СПРАВА» відсканований опис особового фонду В. А. Симоненка.

Запрошуємо філологів, літературознавців та поціновувачів української культури ознайомитися з документами у читальному залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.

Інформацію підготувала архівіст відділу використання інформації документів, канд. іст. наук Оксана Бублик.

Інформуємо громадськість