Непересічна подія!

Життєвий та творчий шлях цієї родини був сповнений злетів та падінь. Був період, коли все треба було починати з нуля, але залишалося головне – служіння його величності Мистецтву.

Випускники Київської державної консерваторії ім. П. І. Чайковського (Володимир Колесник навчався в класі хорового диригента Г. Г. Верьовки, а Ганна Ратушна – в класі відомої співачки Зої Гайдай) після закінчення навчання працювали в Київському державному театрі опери і балету ім. Т. Шевченка.

У 1953-1972 рр. В. А. Колесник – головний хормейстер Київського театру опери та балету ім. Т. Шевченка. У 1969-1972 рр. – його директор. Як хормейстер брав участь у всіх етапних постановках опер: «Богдан Хмельницький» К. Данькевича (1953), «Тарас Бульба» М. Лисенка (1955), «Милана» Г. Майбороди (1957), «Мазепа» П. Чайковського (1962), «Мамаї» В. Губаренка (1970) та ін., співпрацював з диригентами: В. Пірадовим, В. Тольбою, К. Симеоновим, С. Турчаком.

1972 р. сім’я Колесників вимушено емігрувала до Австралії, згодом до США. 1974 р. – переїхала до Канади, де розгорнула активну виконавську та організаційну роботу, пропагуючи та прославляючи українську музику.

В 1978 р. В. А. Колесник заснував у Торонто Товариство української опери в Канаді, яким керував до самої смерті. Його силами поставив опери «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Наталка Полтавка» М. Лисенка, «Алкід» Д. Бортнянського, «Тарас Шевченко» Г. Майбороди. Понад 10 років керував Українською Капелою Бандуристів ім. Т. Г. Шевченка в Детройті (США), з якою в 1991 та 1994 рр. гастролював містами України. У 1992 р. Капела під керівництвом В. А. Колесника була удостоєна Державної премії України ім. Т. Шевченка.

Творчий шлях у вокальному мистецтві Ганни Колесник-Ратушної (мецо-сопрано) є не менш визначним. У США, Канаді, Європі та Австралії співачка організувала 126 виступів, записала та випустила в світ 3 платівки: «Пісня з України» (1977), «Пісня синові» (1979) та «Солов’їною мовою до Вас, мої рідні!» (1995-1997). Вона активно пропагувала співучу поезію Т. Шевченка, Л. Українки, О. Олеся, В. Симоненка, Д. Павличка, Д. Луценка. Першою з концертно-камерних співачок записала на платівки класичні зразки світових романсів, перекладених українською мовою: «Аве Марія» Ф. Шуберта, «Діво Маріє» Д. Бортнянського, «Елегія» Ж. Масне. Проводила благодійні концерти на підтримку переслідуваних і засуджених в Україні патріотів.

Серед архівних документів, переданих до ЦДАМЛМ України – афіші концертів, листи, світлини, статті, рецензії, інтерв’ю, нотні рукописи з помітками В. Колесника, а також платівки, компакт-диски, перше повне видання збереженої авторської рукописної спадщини А. Веделя під редакцією В. Колесника (2000).