Володимир Дмитрович Коряк (справжні ПІБ – Волько Давидович Блюмштейн) (1889-1937)

У межах віртуального проєкту «Архів-музей на допомогу вчителям» розміщуємо 26-те інформаційне повідомлення, присвячене представнику «Розстріляного відродження», українському літературознавцю, літературному критику, викладачу Володимиру Дмитровичу Коряку (справжні ПІБ – Волько Давидович Блюмштейн) (1889-1937). Володимир Коряк народився 14 січня 1889 р. у Слов’янську на Донеччині в родині купця. Навчався на юридичному факультеті Харківського університету, який закінчити не зміг, оскільки був відрахований за членство в політичному гуртку. У 1915 р. засуджений до заслання в Тургайську обл. (Казахстан). У 1917 р. повернувся в Україну і жив у Вовчанську на Харківщині. Працював у місцевій «Просвіті», у 1918 р. обіймав посаду редактора журналу «Світло». У 1919-1920 рр. Читати далі …

Марко Прокопович Кожушний (1904-1938)

У межах віртуального проєкту «Архів-музей на допомогу вчителям» розміщуємо 25-те інформаційне повідомлення, присвячене представнику «Розстріляного відродження», українському поету-пісняру Марку Прокоповичу Кожушному (1904-1938). Марко Кожушний народився 8 травня 1904 р. у с. Денисівка на Полтавщині в селянській родині. Освіту здобував у сільській школі. Підробляв волосним писарем. За спогадами П. Усенка, у 19-річному віці М. Кожушний приніс на збори полтавського відділення «Плугу» свої перші 3 поезії. Письменники розгледіли в ньому літературний талант і одностайно проголосували за прийом до спілки. М. Кожушний був членом Спілки селянських письменників «Плуг» від 1923 р. до 1927 р., потім – входив до складу літературної організації «Молодняк» (1927-1932). Після Читати далі …

Василь Миколайович Верховинець (1880-1938)

У межах віртуального проекту «Архів-музей на допомогу вчителям» розміщуємо 24-те інформаційне повідомлення, присвячене представнику «Розстріляного відродження», українському композитору, диригенту, хореографу Василю Миколайовичу Верховинцю (1880-1938). Василь Верховинець народився 5 січня 1880 р. у с. Старий Мізунь на Івано-Франківщині. Після закінчення у 1892 р. місцевої школи навчався в бурсі при Львівському Ставропігійському інституті, де готували слухачів семінарій. У 1899 р. закінчив Самбірську учительську семінарію і отримав диплом народного вчителя. Працював викладачем співів у школах сіл Бережниці, Угринів. Перейшовши до Русько-народного театру, Василь Верховинець проявив себе як талановитий хормейстер і актор (лірико-драматичний тенор). У 1906 р., будучи аматором, запрошений до Києва в Театр Читати далі …

Яків Григорович Савченко (1890–1937)

У рамках нового віртуального проекту «Архів-музей на допомогу вчителям» розміщуємо 23-те інформаційне повідомлення, присвячене представнику «Розстріляного відродження», українському поету, публіцисту, літературному критику Якову Григоровичу Савченку (1890–1937).Яків Савченко народився 2 квітня 1890 р. у с. Жабки на Полтавщині в селянській родині. Навчався в Київському університеті, але не закінчив його. Працював у видавництві «Струмок», вчителем на Сумщині. У 1918 р. став одним з засновників літературної групи символістів «Біла студія» у м. Києві, редагував видавані нею «Літературно-критичний альманах» і журнал «Музагет».У 1920-х роках Яків Савченко працював у київських газетах «Більшовик», «Пролетарська правда». Жив у будинку письменників «Роліт». У 1917–1929 рр. друкував поезії, фейлетони, Читати далі …

Іван Іванович Падалка

У рамках нового віртуального проекту «Архів-музей на допомогу вчителям» розміщуємо 22-е інформаційне повідомлення, присвячене представнику «Розстріляного відродження», українському художнику та педагогу Івану Івановичу Падалці (1894–1937).Іван Падалка народився 15 листопада 1894 р. У с. Жорнокльови на Черкащині у селянській родині. Освіту здобував у церковнопарафіяльній та двокласній міністерській школах.Мистецької майстерності навчався у Миргородській художньо-промисловій школі (1909–1912 рр.) у живописця Опанаса Сластіона. Однак, наприкінці 1912 р. був відрахований за організацію шкільного страйку. Переїхав до Полтави, де півроку працював в етнографічному музеї і виготовляв копії українських килимів для ткацької майстерні колекціонера Богдана Ханенка.Підробіток у Полтаві дав змогу Івану Падалці продовжити навчання у Київському художньому Читати далі …

Анатоль Ілліч Костенко

У рамках віртуального проекту «Архів-музей на допомогу вчителям» розміщуємо 21-ше інформаційне повідомлення, присвячене українському письменнику, літературознавцю, жертві політичних репресій 1930-х років Анатолю Іллічу Костенку (1908–1997). Анатоль Костенко народився 17 серпня 1908 р. у с. Балаклія на Полтавщині у родині хлібороба. Навчався у Балаклійській земській школі (1916–1920), Красногорівській сільськогосподарській школі (1925–1928). Вищу освіту здобував у Полтавському інституті народної освіти (1929–1931 р.). З 1931 р. працював у київській філії Інституту літератури АН УРСР. Після її ліквідації у 1933 р. переведений до Харкова, де за сумісництвом завідував Всеукраїнським літературним музеєм. У ході масових репресій проти літераторів музей в 1934 р. було ліквідовано, а Читати далі …

Олекс Федорович Влизько

У рамках віртуального проекту «Архів-музей на допомогу вчителям» розміщуємо 20-те інформаційне повідомлення, присвячене представнику «Розстріляного відродження», українському поету, прозаїку, футуристу Олексі Федоровичу Влизьку (1908–1934). Олекса Влизько народився 17 лютого 1908 р. на ст. Боровьонка Новгородської губернії у родині дяка. У 1917 р. переїхав з родиною у с. Сигнаївка на Черкащині. Навчався в початковій школі та гімназії в с. Лебедині. У 13 років важко перехворів на скарлатину, через що повністю втратив слух (за іншою версію (краєзнавця Г. Черкаської) – поет втратив слух, бо пірнав у 14-річному віці (1922 р.) у крижану ополонку, рятуючи брата Авеніра. У 1921 р. переїхав з рідними Читати далі …

Юхим Спиридонович Михайлів

У рамках віртуального проекту «Архів-музей на допомогу вчителям» розміщуємо 19-те інформаційне повідомлення, присвячене представнику «Розстріляного відродження», українському художнику, поету і мистецтвознавцю Юхиму Спиридоновичу Михайліву (1885–1935). Юхим Михайлів народився 27 вересня 1885 р. у м. Олешки на Херсонщині. Освіту здобував у Олешківській школі (1892–1896), Херсонському реальному училищі (1896–1901), Строгановському художньо-промисловому училищі (1902–1906 рр., вивчав на стипендію земства мистецтво кераміки та килимарства) та Московському училищі живопису, скульптури та архітектури (1906–1910 рр., навчався у майстерні імпресіоніста В. О. Сєрова). За картину «До богині Лади» отримав звання класного художника першого ступеня. У 1910 р. мобілізований до російської армії, служив у Катеринославі, Севастополі, Полоцьку. У Читати далі …

Степан Васильович Шагайда

У рамках віртуального проекту «Архів-музей на допомогу вчителям» розміщуємо 18-те інформаційне повідомлення, присвячене представнику «Розстріляного відродження», українському актору театру і кіно Степану Васильовичу Шагайді (1896–1938). Степан Шагайда народився 9 січня 1896 р. у с. Білоголови на Тернопільщині у бідній родині. У 1909 р. його родина у пошуках заробітку переїхала до с. Деветин (Боснія), де він співав у церковному хорі. У 1912–1914 рр. був послушником у Почаївській лаврі, де навчався малярству при іконописній майстерні. У 1915–1918 рр. працював санітаром, комірником, столяром котельноливарного заводу. У квітні 1918 р. вступив до І сотні Богданівського полку Січових стрільців, потім служив в особистій охороні гетьмана Читати далі …

Павло Петрович Филипович

У рамках нового віртуального проекту «Архів-музей на допомогу вчителям» розміщуємо 17-те інформаційне повідомлення, присвячене представнику «Розстріляного відродження», українському поету і літературознавцю Павлу Петровичу Филиповичу (псевд. П. Зорев) (1891–1937). Павло Филипович народився 2 жовтня 1891 р. у с. Кайтанівка на Черкащині у родині священника. Освіту здобував у Златопільській гімназії і Колегії Павла Галагана у м. Києві. У 1910–1915 рр. навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету Святого Володимира. Після навчання залишився працювати в університеті, який з 1920 р. носив назву Київський інститут народної освіти (доцентом, потім – професором – до 1935 р). Тут він разом з М. Зеровим вів семінар з історії Читати далі …