Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України

  • ЦДАМЛМ

  • Lions

    ЦДАМЛМ

  • Snowalker

    Колектив

  • Howling

    Укрінформ

  • Sunbathing

    SOS Архів

Новини

25 Червня

Відсьогодні документи особових фондів педагога Борсук Ніни Петрівни (ф. 1317) і поета Талалая Леоніда Миколайовича (ф. 1428) доступні для вивчення в читальному залі ЦДАМЛМ України.

Серед них: автографи митців, їхнє листування, біографічні документи, світлини, відгуки у періодичній пресі про їхню діяльність тощо.

Запрошуємо усіх бажаючих відвідати нашу установу й ознайомитися з означеними документами!

Описи названих фондів можна переглянути на сайті ЦДАМЛМ України в рубриці «Описи фондів».


21 Червня

21 червня 2019 року відбулось чергове засідання експертно-перевірної комісії Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України. Питаннями порядку денного стали:

- розгляд, погодження та схвалення нормативних документів установ та організацій, а саме: положення про Експертну комісію та Номенклатуру справ на 2020 рік Національного академічного оркестру народних інструментів України, опис №1 справ з основної діяльності та опис №1-к справ з кадрових питань Державного підприємства «Національний цирк України», Номенклатуру справ на 2020 рік Національної спілки театральних діячів;

- схвалення актів приймання-передавання документів на постійне зберігання українського поета, перекладача та літературного критика Осадчука П. І., українського мистецтвознавця Степовика Д. В., української письменниці, перекладачки, літературознавиці і художниці Віри Вовк.


19 Червня

19 червня 2019 року у приміщенні ЦДАМЛМ України відбулось чергове засідання колегії ЦДАМЛМ України. Були розглянуті наступні питання:

Детальніше

1. Програма матеріально-технічного забезпечення розвитку Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України та архівно-музейного комплексу «Літературно-мистецькі Плюти» до 2023 року.

2. Про стан підготовки ЦДАМЛМ України до роботи в осінньо-зимовий період 2019-2020 років

3. Про заходи щодо дотримання протипожежної безпеки у ЦДАМЛМ України.

4. Про організацію роботи з охорони праці в ЦДАМЛМ України.

5. Про забезпечення збереженості архівних документів у ЦДАМЛМ України.

6. Цифровізація архівної справи в ЦДАМЛМ України. Про створення, облік і використання фонду користування в ЦДАМЛМ України.

7. Про стан науково-технічного опрацювання та збереження документів в установах та організаціях – джерелах комплектування ЦДАМЛМ України.

8. Про стан дотримання ЦДАМЛМ України законодавства з питань архівної справи.

9. Про стан виконання доручень вищих органів державної влади, наказів Державної архівної служби України, адміністрації ЦДАМЛМ України, виконавську дисципліну.

10. Про контроль за виконанням рішень колегії ЦДАМЛМ України.



19 Червня

У рамках нового віртуального проекту «Архів-музей на допомогу вчителям» розміщуємо 17-те інформаційне повідомлення, присвячене представнику «Розстріляного відродження», українському поету і літературознавцю Павлу Петровичу Филиповичу (псевд. П. Зорев) (1891–1937).

Детальніше

Павло Филипович народився 2 жовтня 1891 р. у с. Кайтанівка на Черкащині у родині священника. Освіту здобував у Златопільській гімназії і Колегії Павла Галагана у м. Києві. У 1910–1915 рр. навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету Святого Володимира. Після навчання залишився працювати в університеті, який з 1920 р. носив назву Київський інститут народної освіти (доцентом, потім – професором – до 1935 р). Тут він разом з М. Зеровим вів семінар з історії української літератури.

В якості літературного критика працював у часописі «Книгар» (за редакцією В. Старого і М. Зерова) та при ВУАН. Публікував праці з історії української літератури і редагував літературні збірники. Став одним з найвідоміших представників школи порівняльно-історичного методу в українському літературознавстві.

У громадському житті Павло Филипович активної участі не брав і ніколи не належав до жодної з політичних партій, що, втім, не врятувало його від політичних репресій.

Павло Филипович почав писати російською у 1910 р. під псевдонімом П. Зорев, друкувався у журналах «Куранти», «Вісник Європи», «Завіти». У 1917 р. перейшов на українську мову. Його ранні поезії належали до напряму «символізм». У 1917 р. опублікована його праця про життя і творчість поета Є. Баратинського. У 1919 р. публікувався у збірнику символістів «Музагет».

Є автором двох збірок поезій: «Земля і вітер» (1922) та «Простір» (1925). Від початку 1920-х років Павло Филипович належав до літературної групи «неокласиків». Під час літературної дискусії 1925–1928 рр. обстоював тезу про те, що українська література повинна ґрунтуватися на досягненнях класичної світової літератури і має бути вільною від кон’юнктурних ідеологічних настанов. Будучи поетом-неокласиком, орієнтувався на західноєвропейські і класичні традиції, вороже сприймав комуністичні методи впливу на літераторів.

Павло Филипович також перекладав на українську твори Ш. Бодлера, П. Верлена, П. Беранже, О. Пушкіна, В. Брюсова, Є. Баратинського. Як літературознавець Павло Филипович відомий працями «О. Олесь» (1925), «До історії українського романтизму» (1924) «Рилеєв і Державін» (1926), «Шляхи Франкової поезії» (1926), «Пушкін в українській літературі» (1927). Публікував статті про Є. Баратинського, І. Франка, О. Олеся, Лесю Українку, О. Кобилянську, М. Коцюбинського, П. Тичину, Я. Савченка, М. Рильського, М. Семенка та ін. Став одним із засновників сучасного шевченкознавства (видав праці «Шевченко і романтизм» (1924), «Шевченко і Гребінка» (1925), «Шевченко і декабристи» (1926), «До студіювання Шевченка та його доби» (1925)). У серпні 1935 р. Павло Филипович був заарештований працівниками НКВС разом з М. Зеровим і звинувачений у приналежності до «шпигунсько-терористичної організації», що нібито існувала на базі їхнього семінару з української літератури. На початку 1936 р. засуджений до страти, але згодом вирок було замінено на 10-річний термін ув’язнення. Покарання відбував на Медвежій горі та на Соловках.

3 листопада 1937 р. Павло Филипович був страчений в урочищі Сандармох (нині – Карелія, РФ) разом з сотнями інших в’язнів Соловків. Була репресована й дружина поета Марія Филипович, яку у 1938 р. заслано в м. Караганду. У січні 1958 р. Павло Филипович був реабілітований за відсутністю складу злочину.

Інформацію підготував науковий співробітник відділу використання інформації документів, канд. іст. наук Ігор Резнік.




14 Червня

Проект ЦДАМЛМ України стартував в «Укрінформі»

14 червня 2019 року на виставкових площах по фасаду будівлі Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ» розміщено виставковий проект Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України «Кадри долі. Знакові постаті українського кіно». Кияни та гості столиці можуть ознайомитися з виставкою у будь-який зручний для себе час з 14 по 30 червня 2019 року.


14 Червня

Прийом заявок для участі у конкурсі триває

Триває прийом заявок для участі у літературному конкурсі для дітей та юнацтва імені М.І. Чабанівського «Природи ніжний пагінець», організаторами якого виступили Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України та Національна спілка письменників України.

Головою журі конкурсу є доктор філологічних наук, професор кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Анатолій Олександрович Ткаченко. У складі журі: письменниця, громадська діячка, журналістка, відповідальний секретар Національної спілки письменників України, голова Громадської організації «Центр новітніх ініціатив та комунікації», головний редактор журналу для дітей «Крилаті» Тетяна Анатоліївна Винник; поетеса, літературний редактор, голова Київської організації Національної спілки письменників України, голова Творчого об'єднання дитячих письменників Національної спілки письменників України, керівник та ведуча культурологічної студії «Духовність української родини» при Національному музеї літератури Марія Миколаївна Морозенко; публіцист, член Національної спілки письменників України, головний редактор газети «Літературна Україна» Сергій Володимирович Куліда; прозаїк, поет, кіносценарист, публіцист, член Національної спілки письменників України Василь Володимирович Трубай.

Додаткова інформація для юних літераторів, які бажають взяти участь у конкурсі, знаходиться у рубриці «Анонси».


13 Червня









13 червня 2019 року, продовжуючи традицію проведення Днів інформації у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України, відбулася зустріч-семінар для працівників установи, присвячена Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та новій редакції «Українського правопису» (2019). Завідувачка сектору зберігання друкованих видань Олена Степанівна Алєксєєнко зробила стислий огляд основних новел Закону та окреслила основні зміни у новій редакції правопису.


12 Червня

Кураторська екскурсія виставкою «Олександр Богомазов: творча лабораторія»

12 червня 2019 року колектив Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України на чолі з директором Оленою Чижовою завітали до Національного художнього музею України та відвідали виставку «Олександр Богомазов: творча лабораторія». Авторську екскурсію провела куратор Олена Кашуба-Вольвач. У рамках спільного виставкового проекту представлено більше двохсот цінних художніх робіт, ескізів, начерків, теоретичних праць Олександра Костянтиновича Богомазова з фондів ЦДАМЛМ України, що склали значну частину експозиції виставки. Виставку можна відвідати за графіком роботи Національного художнього музею України до 30 червня включно. Встигніть завітати до «творчої лабораторії» одного з найяскравіших представників українського авангарду.

Фото



11 Червня

11 червня 2019 року директор Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України Олена Чижова взяла участь у роботі круглого столу «Архіви у ХХІ столітті: актуальні питання архівного менеджменту», який відбувся з нагоди Міжнародного тижня архівів у Центральному державному архіві громадських об’єднань України. З вітальним словом виступила Голова Державної архівної служби України Тетяна Баранова. Інформаційний подіум представили професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор історичних наук Ярослав Калакура; завідувач кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор історичних наук, професор Марина Палієнко; завідувач кафедри документознавства та інформаційно-аналітичної діяльності факультету інформаційної політики і кібербезпеки Київського національного університету культури і мистецтв, доктор історичних наук, професор Валентина Бездрабко.

Детальніше

До обговорення були винесені наступні питання: «Архівний менеджмент як галузь наукових знань, управлінський досвід і навчальна дисципліна»; «Розвиток архівної освіти в контексті архівного менеджменту: українська модель з урахуванням викликів і зарубіжного досвіду»; «Осучаснення принципів та методів управління архівною справою»; «Архівна установа як об’єкт менеджменту»; «Менеджмент персоналу архівної галузі і стиль роботи працівників»; «Психологічні засади менеджменту в умовах малочисельних колективів»; «Культура і професійна етика архівіста»; «Інноваційне, правове та технологічне забезпечення архівного менеджменту»; «Системний підхід до програмування і планування діяльності архівів»; «Управлінські рішення в структурі архівного менеджменту»; «Менеджмент надання архівних послуг»; «Архіви в умовах електронного урядування»; «Архівний менеджмент у системі сучасних комунікацій». Участь у обговоренні dзяли директори державних архівних установ України, зокрема, директор Центрального державного архіву зарубіжної україніки, кандидат історичних наук Ірина Мага, директор Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С. Пшеничного, кандидат історичних наук Владислав Берковський, заступник директора Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, кандидат історичних наук Наталія Маковська, директор Державного архіву Київської області Соф’я Каменєва, директор Державного архіву міста Києва Олександр Панченко, професор кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор історичних наук, голова Спілки архівістів України Микола Щербак, асистент кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка», кандидат історичних наук Тетяна Білущак, провідний бібліограф Державної наукової архівної бібліотеки Ольга Конопляна. У рамках заходу було презентовано навчальний посібник «Менеджмент в архівній справі» (автор - доктор історичних наук, професор Калакура Я.С.).

https://archives.gov.ua/News/2019/2019_06_11.php



11 Червня

11 червня 2019 року об 11:00 у Центральному державному архіві громадських об’єднань України відбудеться круглий стіл на тему «Архіви у ХХІ столітті: актуальні питання архівного менеджменту».


Програма


10 Червня

10 червня 2019 р. у рамках ознайомчої практики до Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України завітали студенти І курсу факультету теорії та історії мистецтва Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. Гості ознайомилися з історією Архіву-музею та основними напрямками його діяльності. Завітавши до читальної зали, студенти дізналися як можна стати користувачем архівної інформації і оформити документацію для роботи з архівними документами у читальній залі ЦДАМЛМ України. Кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу використання інформації документів Ігор Сергійович Резнік розповів, яким чином здійснюється пошук необхідної інформації, видача архівних документів користувачам, ознайомив студентів з роботою сайту та бази даних Архіву-музею. Найцікавіші друковані видання були представлені під час екскурсії книжковим сховищем, яку провела завідувач сектору зберігання друкованих видань Олена Степанівна Алєксєєнко. Завідувач сектору зберігання та обліку музейних предметів Ніна Іванівна Іванцова розповіла про особливості формування музейної колекції ЦДАМЛМ України та провела студентів «на гостини» до корифеїв української літератури і мистецтва: П. І. Майбороди, А. С. Малишка, М. П. Глущенка, О. П. Довженка.

Бажаємо студентам НАОМА цікавих вражень, наснаги та успіхів у навчанні.

До нових зустрічей в Архіві-музеї!

Фото



6 Червня

6 червня 2019 р. директор Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України Олена Чижова узяла участь у презентації книги Івана Кошелівця «Можна одверто? Або туга за катарсисом» (упорядники І. Кошелівець, Л. Тарнашинська), яка відбулася в Інституті літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України. Серед учасників заходу: доктор філологічних наук, професор, академік НАН України, директор Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України Микола Жулинський, доктор філологічних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу української літератури ХХ ст. Людмила Тарнашинська, доктор філологічних наук, професор, завідувач відділу теорії літератури Тамара Гундорова, доктор філологічних наук, професор, завідувач відділом слов'янських літератур Павло Михед, доктор філологічних наук, професорка Вроцлавського університету Агнєшка Матусяк, професор кафедри новітньої української літератури Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка Юрій Ковалів та ін. У фокусі обговорення була тема: «Іван Кошелівець в контексті українського шістдесятництва: погляд крізь призму ХХ століття».


5 Червня

5 червня 2019 р. до Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України завітали студенти Київського вищого професійного училища будівництва і дизайну. У рамках тематичної екскурсії вони оглянули меморіальні кабінети видатних діячів української культури А.С.Малишка, П. І.Майбороди, М.П. Глущенка, О.П.Довженка.

Бажаємо студентам успіхів у навчанні та нових цікавих вражень!

До зустрічі в Архіві-музеї

Детальніше



3 Червня

У рамках Міжнародного тижня архівів Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України представляє англомовну онлайн версію виставкового проекту до 110-річчя української художниці Марії Примаченко – «Жіночий вимір: Марія Примаченко». Сучасні архіви не лише зберігають історичну спадщину, вони є флагманом розвитку гуманітарної науки та популяризують її найкращі здобутки. Архів-музей прагне вийти за межі своїх читальних та виставкових залів, подолати географічні кордони та ознайомити зі своєю діяльністю та цінними архівними документами, які зберігаються у його фондах, якомога ширші кола громадськості в Україні та за її межами.

Виставка «Жіночий вимір – Марія Примаченко» – успішно демонструє як творча особистість стає прикладом для наслідування. Фантастичні істоти, яких створювала видатна українська художниця, мандрують з її картин на художні роботи сучасних дітей, надихаючи сучасників на роздуми про тендітність природи, прояв інтересу до історії та мистецтва, та віднаходження зв'язків між цими невід'ємними елементами нашого життя та культури.

Детальніше

Within the framework of the International Archives Week, the Central State Archive-Museum of Literature and Art of Ukraine presents an online English version of the exhibition project "From the woman's dimension: Maria Prymachenko", dedicated to the 110th anniversary of the Ukrainian artist. Modern archives do not only preserve the historical heritage, they lead the development of humane studies and popularize their best achievements. Archive-Museum seeks to go beyond its reading and exhibition halls, to overcome geographical boundaries and to familiarize the wide range of the public in Ukraine and abroad with its activities and valuable documents from its collections.

The exhibition "From the woman's dimension: Maria Prymachenko" successfully demonstrates how a creative person becomes an example to follow. Fantastic creatures, created by a prominent Ukrainian artist, travel from her paintings to art works of modern children, inspiring our contemporaries to think about the fragility of nature, to take interest in history and art, and discover connections between these integral parts of our life and culture.




3 Червня

До дня народження видатного актора театру і кіно

3 червня 2019 року день народження видатного українського актора театру і кіно, педагога Костянтина Степанкова. Завітайте на виставку «Кадри долі. Знакові постаті українського кіно» у кінотеатрі «Жовтень» та ознайомтесь із документами, що висвітлюють життєвий та творчий шлях цілої плеяди видатних діячів українського кіно. Виставка експонується у галереї KINO. Вхід вільний.


3 Червня

31 травня 2019 року в Музеї книги і друкарства України відбувся вечір пам’яті дослідника давньої української літератури, історика, перекладача, археолога, бібліографа, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка Леоніда Єфремовича Махновця (31.05.1919 – 19.01.1993). Захід пройшов у рамках нового виставкового проекту «Звитяжець української медієвістики» до 100-річчя від дня народження вченого. Про роботу над виставковим проектом розповіли директор музею Книги і друкарства України Валентина Бочковська та куратор виставки, науковий співробітник, кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник відділу шевченкознавства Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України Галина Карпінчук. На заході виступили: член-кореспондент НАН України, дослідник давньої літератури Микола Сулима; народна артистка України, член-кореспондент Національної академії мистецтв України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Леся Дичко; заслужений працівник культури України, літературознавець Сегій Гальченко; доктор філологічних наук, професор, член Національної спілки письменників України Елеонора Соловей; завідувач сектору просвітньої та виставкової роботи ЦДАМЛМ України Наталія Климович; члени родини Л. Є. Махновця.

Детальніше

Музичну частину вечора склали твори українських композиторів-класиків та українські народні пісні у виконанні солістів Національної капели бандуристів ім. Г.І. Майбороди, студенти акторських кадрів при Національній капелі бандуристів ім. Г.І. Майбороди, виступи студентів Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського.

Гості вечора оглянули експозицію нового виставкового проекту, до створення якого долучилися Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, Музей книги і друкарства України, Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України, Національний музей українського народного декоративного мистецтва. У межах плідної співпраці ЦДАМЛМ України представив цінні архівні документи з особового фонду Леоніда Єфремовича Махновця (ф. № 1198), започаткованого ученим особисто у 1992 році, який містить творчі матеріали (наукові дослідження, розвідки, переклади), листування, особисті документи, матеріали службової та громадської діяльності, світлини.

Виставка експонується у Музеї книги і друкарства України з 22 травня по 22 червня 2019 року.

ЦДАМЛМ України висловлює щиру вдячність колегам за можливість долучитися до цікавого та суспільно значимого виставкового проекту. Бажаємо колективу Музею книги і друкарства України успіхів і наснаги у реалізації нових творчих задумів.




2 Червня

Незрівнянний Тарапунька!

До 100-річчя від дня народження актора та майстра скетчу Юрія Тимошенка

2 червня 2019 року виповнилося 100-років від дня народження українського актора Юрія Трохимовича Тимошенка. Встигніть побачити унікальні архівні документи та світлини з особового фонду актора, який зберігається у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України, на виставці «Кадри долі. Знакові постаті українського кіно» у кінотеатрі «Жовтень». Виставка експонується у галереї KINO. Вхід вільний.


30 Травня

Франківці у фондах Архіву-музею

Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України поєднує у собі функції архіву, музею, бібліотеки і є найбільшою скарбницею фондів літературно-мистецького профілю. У ньому зберігається документальна спадщина класиків української літератури, живопису, архітектури, театрально-музичного мистецтва. Зокрема, і фонд Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка та особові фонди видатних діячів українського мистецтва, які присвятили своє життя служінню театру.

Повідомлення №10

Детальніше

У Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України зберігаються документи української акторки театру, народної артистки УРСР Феодосії Андріївни Барвінської (1899–1966). Це, зокрема, фотографії (в ролях, індивідуальні та групові); статті про життя і творчість; творчі матеріали; листування та ін. Запрошуємо шанувальників українського театру та мистецтва в цілому ознайомитись з документами у читальному залі Архіву-музею.




29 Травня

23-24 травня 2019 року кандидат історичних наук, доцент, завідувач сектору зберігання та обліку музейних предметів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України Іванцова Ніна Іванівна узяла участь у науково-практичній конференції «Історія формування колекцій» до 120-річчя Національного музею історії України та виступила із доповіддю «Екскурсійна та виставкова діяльність Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України в контексті естетико-патріотичного виховання молоді». Захід відбувся у Національному музеї історії України та об’єднав науковців з Національного музею історії України, Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, Державного архіву Київської області, Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України, Київського національного університету культури і мистецтв КНУКіМ, Харківського Національного університету ім. В.Н. Каразіна, Київського Національного торговельно-економічного університету, Київського міжнародного університету, Одеського археологічного музею, Державного дендрологічного парку «Олександрія», Бердянського краєзнавчого музею.

Фото Національного музею історії України



28 Травня

Архів-музей стає ближчим до користувачів

Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України у тестовому режимі запускає послугу онлайн-оплати. Відтепер на офіційному сайті ЦДАМЛМ України можна не лише замовити найбільш затребувані послуги, а й здійснити оплату за них. За допомогою Національного платіжного сервісу UA Pay та банківської картки Visa або Mastercard користувачі мають змогу дистанційно здійснити оплату за платні послуги, які надає Архів-музей.

https://csam.archives.gov.ua/ukr/zaglukr/


23 Травня

У рамках нового віртуального проекту «Архів-музей на допомогу вчителям» розміщуємо 16-те інформаційне повідомлення, присвячене представнику «Розстріляного відродження», українському письменнику, науковцю, бандуристу, композитору, етнографу, мистецтвознавцю і театральному діячу Гнату Мартиновичу Хоткевичу (псевд. Гнат Галайда) (1878–1938).

Детальніше

Гнат Хоткевич народився 12 січня 1878 р. у м. Харкові у польсько-українській міщанській родині. Освіту здобував у Харківському реальному училищі (закінчив 1894 р.) та на технічному факультеті Харківського технологічного інституту (1902 р.). У 1899 р. під час навчання організував виступ кобзарів і ліриків а ХІ археологічному з’їзді у Харкові.

У 1900 р. працював залізничним інженером, у 1901 р. розробив перший у світі проект дизельного поїзда. Під час революційних подій 1905 р. очолював політичні страйки, за що переслідувався владою. У 1906 р. емігрував до Львова, (Австро-Угорська імперія). Виступав у Галичині і Буковині з концертами українських народних пісень у супроводі бандури і скрипки. У 1909 р. заснував Гуцульський театр у с. Красноїля.

У 1912 р. повернувся до Києва, де виступав з лекціями на музичну тематику, продовжував концерти з бандурою, а також заснував перший в Україні Робітничий театр (1912–1914 рр., 50 вистав). У 1913 р. став редактором літературного журналу «Вісник культури і життя». З 1912 р. був на обліку Харківського губернського жандармського управління і після початку Першої світової як неблагонадійний висланий у 1915 р. до Воронежа, де мешкав до революції 1917 р.

Гнат Хоткевич засуджував більшовицьку окупацію України, але з 1920 р. знову почав брати участь у літературно-мистецькому житті. Створив Харківський національний хор, у 1922 р. організував вокальний квартет з акторів Харківського оперного театру. У 1924 р. очолив вокальне товариство «Митус». У 1920–1928 рр. викладав українську мову і літературу в Деркачівському зоотехнікумі, у 1926–1932 рр. керував класом бандури у Харківському музично-драматичному інституті. У 1930 р. видав «Підручник гри на бандурі», все життя працював над вдосконаленням техніки гри на цьому інструменті і написав низку композицій («Байда», «Нечай», «Буря на Чорному морі» та ін.). У 1928–1932 рр. був художнім керівником Полтавської капели бандуристів.

Літературну діяльність Гнат Хоткевич розпочав у 1897 р. з публікації оповідання «Грузинка» у львівському журналі «Зоря». Інші відомі оповідання автора – «Блудний син» (1898), «Різдвяний вечір» (1899), цикли оповідань «Життєві аналогії» (1897–1901), «Гуцульські образки» (1914–15). У 1914 р. вийшла збірка «Гірські акварелі». Популярними є повісті Гната Хоткевича – романтична повість з гуцульського життя «Камінна душа» (1911), «Авірон» (1928), тетралогія «Богдан Хмельницький» (1929) і незакінчена тетралогія повістей «Тарас Шевченко». У 1928–1932 рр. були опубліковані його «Твори у 8 томах».

Драматичні твори Гната Хоткевича (п’єси «Лихоліттє» (1905), «Довбуш» (1909), «Гуцульський рік» (1910), «Непросте» (1911), «О полку Ігоревім» (1926)) часто ставилися у Гуцульському та Робітничому театрах.

Як літературознавець і мистецтвознавець Гнат Хоткевич відомий творами «Григорій Савич Сковорода» (1920), «Народний і середньовічний театр у Галичині» (1924), «Музичні інструменти українського народу» (1930), «Театр 1848 року» (1932).

У 1932 р. радянська влада поновила переслідування митця. Він був чудовим організатором і пропагандистом українського мистецтва, що призвело до звинувачень у націоналізмі. Гнат Хоткевич був звільнений з посади, а його твори заборонені. У 1934 р. важко травмувався, потрапивши під потяг. Постійно перебуваючи під таємним наглядом, митець у 1937 р. викликався до НКВС на допити як свідок і обвинувачений у змові і шпигунстві. 29 вересня 1938 р. Гнат Хоткевич засуджений особливою трійкою УНКВС по Харківській області до розстрілу «за шпигунство на користь Німеччини». Вирок виконано 8 жовтня 1938 р. 11 травня 1956 р. Гнат Хоткевич був реабілітований посмертно, а у 1966 р. видано його «Твори у 2-х томах».

Інформацію підготував науковий співробітник відділу використання інформації документів, канд. іст. наук Ігор Резнік.




23 Травня

Музейна колекція ЦДАМЛМ України на ІХ Книжковому арсеналі

Директор Олена Чижова та співробітники Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України відвідали відкриття ІХ Міжнародного фестивалю «Книжковий арсенал», у рамках якого представлений спільний виставковий проект «РОЛІТ. Сусіди». Музейні предмети з колекції Архіву-музею, які належали видатним корифеям української літератури, що проживали у РОЛІТі, дозволять скласти правдиві епізоди побуту мешканців цього будинку та відтворити умови життя та творчого процесу тих років. Уперше експонуються оригінали креслень та ескізи будівлі «РОЛІТ» авторства українських архітекторів В. Г. Кричевського та П. Ф. Костирка. Актуальність тематики виставки та оригінальність її втілення крізь призму архівних джерел та музейних предметів саме у рамках «Книжкового арсеналу» представляє потужний потенціал сучасних українських архівів та демонструє сучасні підходи до теми використання архівної інформації.

Детальніше



20 Травня

16 травня 2019 року у форматі живого діалогу пройшла презентація нового роману української письменниці, доктора історичних наук, кандидата філологічних наук Марини Гримич «Клавка», яка проходила у рамках проекту «Територія АРХІВ: діалог з документом». Письменниця розповіла про передумови створення роману, історичне підґрунтя та ті матеріали з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України, які сприяли його написанню, адже саме тут вона опрацьовувала першоджерела, досліджувала мемуари свідків епохи. Дія роману відбувається у Спілці письменників України і в київському письменницькому будинку «РОЛІТ» у 1947 році, коли відбувся сумнозвісний Пленум, відомий в історії через розгром діячів української літератури, зокрема Максима Рильського та Юрія Яновського. До презентації було підготовлено виставку цінних архівних документів, суголосних із сюжетною канвою роману, зокрема, були представлені протоколи засідань Спілки письменників України за 1947 та 1949 рр., начерки літературних творів, світлини українських письменників. Окремо були представлені документи з фонду українського архітектора П. Ф. Костирка, які висвітлювали історію будівництва будинку письменників «РОЛІТ». Архів-музей щиро вдячний пані Марині за цікаву зустріч та щиро бажає творчого натхнення!

Детальніше

Проект «Територія АРХІВ: діалог з документом» було започатковано у 2018 році спільно з користувачами архівної інформації з метою продемонструвати та підтримати міцний зв'язок архівістів та користувачів архівної інформації. Архів-музей – територія вільного діалогу, місце де науковці, митці і поціновувачі української історії та культури мають унікальну можливість не лише відшукати необхідну інформацію, а й донести її до громадськості та поділитися своїми напрацюваннями.



16 Травня

Колектив Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України щиро вітає з Днем вишиванки!

Фото



16 Травня

Відкриття «творчої лабораторії» майстра

Директор ЦДАМЛМ України Олена Чижова, заступник директора – головний зберігач фондів Тамара Малярчук та працівники Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України узяли участь в урочистому відкритті виставки «Олександр Богомазов: творча лабораторія», яке відбулося 15 травня 2019 року у Національному художньому музеї України. У рамках знакового проекту Архів-музей представив понад 200 цінних художніх робіт, ескізів, начерків, теоретичних праць одного з найяскравіших представників українського авангарду – Олександра Костянтиновича Богомазова, склавши значну частину експозиції виставки. До проекту долучилися більше 10 установ та приватних колекціонерів, що дозволило створити найповнішу версію творчості майстра, представивши єдиним комплексом теоретичні роботи, ескізи та картини. Скористайтесь нагодою завітати у «творчу лабораторію» майстра з 16 травня по 30 червня 2019 року у приміщенні Національного художнього музею України.

Фотолітопис події



15 Травня

Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України продовжує приймати на постійне зберігання архівні документи українських художників. До сучасників повертаються твори одного з кращих митців початку 60-х років ХХ ст. Гінзбурга Бориса Наумовича, який працював у галузі книжкової і станкової графіки, переважно в царині кольорової літографії. Його вчителями були В.І. Касіян та І.М. Плещинський.

Детальніше

Це друге надходження архівних документів художника до нашої установи, серед яких – начерки до картини «Шевченко с детьми», 1962 р., ескізи до картини «Сова» на сюжети поезій Лесі Українки, 1963р., родинні фотографії, листи, біографічні документи, каталоги його виставок, друковані видання та ін.

Колектив ЦДАМЛМ України вдячний дружині Гінзбурга Бориса Наумовича, Зої Давидівні Гінзбург, за передані архівні документи та висловлює надію на співпрацю і зустріч під час виставки художника, яка повинна відбутись в Архіві-музеї в жовтні 2019 р.



11 Травня

«Кадри долі» у кінотеатрі «Жовтень»

10 травня 2019 р. у неповторній атмосфері кінотеатру «Жовтень», особливістю репертуарної політики якого є націленість та особливий інтерес до вітчизняного кінематографу, відбулося відкриття виставки архівних документів з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України під символічною назвою «Кадри долі. Знакові постаті українського кіно». У експозиції – двадцять чотири постаті, чиї творчі біографії представлені крізь призму документальної спадщини: Олександр Довженко, Іван Кавалерідзе, Наталія Ужвій, Микола Вінграновський, Юрій Іллєнко, Іван Миколайчук, Лідія Компанієць, Іван Чендей, Наталія Наум та ін. У рамках заходу пройшла зустріч із членами родин корифеїв українського кіно – народною артисткою України, дружиною І. В. Миколайчука Марією Євгеніївною Миколайчук, кінооператором, членом Національної спілки кінематографістів України, сином українського режисера В. М. Іванова Михайлом Вікторовичем Івановим, кінорежисером, сценаристом, актором, академіком Національної академії мистецтв України, заслуженим діячем мистецтв України, братом Ю. Г. Іллєнка Михайлом Герасимовичем Іллєнком, яка дозволила дізнатися нові цікаві факти про їхній життєвий та творчий шлях.

Детальніше

Про плідну співпрацю архівістів та кінематографістів розповіли заступник голови Національної спілки кінематографістів України, заступник голови Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка Сергій Васильович Тримбач та кінокритик, кінознавець, член Громадської ради при Державному агентстві України з питань кіно, головний редактор журналу «Кіно-Театр» Лариса Іванівна Брюховецька.

Приємним сюрпризом для гостей заходу став кінопоказ документального фільму «Важко перших сто років» про історію українського кінематографу. Фільм, суголосний з виставковим проектом «Кадри долі», представив режисер, заслужений діяч мистецтв України, професор Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого Юрій Михайлович Терещенко.

Архів-музей висловлює щиру вдячність усім, хто завітав та долучився до реалізації і проведення заходу!

Виставковий проект триватиме протягом місяця, тож запрошуємо усіх поціновувачів українського кіно ознайомитися з його експозицією.



18 Квітня

Щороку наприкінці квітня, а саме 28-го числа, відзначається Всесвітній день охорони праці. З цієї нагоди у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України було розроблено план заходів із відзначення Дня охорони праці, з яким працівники ЦДАМЛМ України ознайомилися 17 квітня 2019 р. під час настановчої лекції про основи охорони праці. Цього року День охорони праці в ЦДАМЛМ України пройде під гаслом «Безпечне та здорове майбутнє праці». Відповідно до затвердженого плану, організаційним комітетом заплановано проведення конкурсу «Краще робоче місце»; спільно з профспілковою організацією ЦДАМЛМ України передбачено реалізацію ряда заходів щодо поліпшення умов безпеки і гігієни праці працівників Архіву-музею.

Фото



17 Квітня

16 квітня 2019 р. працівники Центрального державного архіву-музею літератури і мстецтва України відвідали лекцію старшого викладача кафедри образотворчого мистецтва Інституту мистецтв Київського університету ім. Бориса Грінченка художника, ілюстратора Геннадія Трохимовича Задніпряного. Геннадій Трохимович автор ілюстрацій до понад 500 видань для видавництв «Реклама», «Час», «Український письменник», «Здоров’я», «Либідь», «Музична Україна», «Борисфен», «Марка України». Архівісти ознайомилися з різними прийомами та способами графічного відтворення художньої форми, закономірностями використання палітри виразних засобів графіки. Окремий акцент було зроблено на особливостях зберігання графічних творів виконаних різними матеріалами.

Архів-музей висловлює щиру вдячність за органіацію цікавого і корисного заходу та висловлює надію на подальшу плідну співпрацю!

Фото



15 Квітня

У рамках віртуального проекту «Архів-музей на допомогу вчителям» розміщуємо 15-те інформаційне повідомлення, присвячене представнику «Розстріляного відродження», українському поету і прозаїку Миколі Хвильовому (справжнє ім’я – Фітільов Микола Григорович) (1893–1933).

Детальніше

Микола Хвильовий народився 13 грудня 1893 р. у с. Тростянець на Харківщині у родині вчителів. Освіту здобував у початковій школі в с. Колонтаєві, Охтирській гімназії та Богодухівській гімназії, з 4 класу якої був відрахований за участь у революційному русі (закінчив її екстерном у 1916 р.). У цей час підробляв слюсарем у ремісничій школі, у волосній управі с. Рублівка та місцевій «Просвіті».

У 1916 р. Микола Хвильовий був мобілізований до армії. У 1917 р. був підпільним агітатором за більшовиків. У 1918 р. обраний сільським головою с. Рублівка. Наприкінці 1918 р. сформував повстанський загін, який воював на Харківщині проти Гетьманату і Директорії. У 1919 р. одружився з вчителькою Катериною Гащенко, яка народила йому доньку Іраїду (шлюб невдовзі розпався).

У 1921 р. переїхав до Харкова, де спершу працював на заводах. Одружився вдруге з Юлією Уманцевою. Після проголошення владою курсу на українізацію взяв активну участь у літературно-художньому житті Харкова, став засновником літературних організацій «Гарт» (1923); студії «Урбіно» (прообразу ВАПЛІТЕ) (1924); ВАПЛІТЕ (1926), ВУСПП (1927), Пролітфронт (1930). У 1927–1928 рр. письменник перебував на лікуванні у Берліні, Відні, Парижі.

Микола Хвильовий почав писати після переїзду до Харкова. У 1921 р. став друкуватися у харківських газетах, альманахах «Штабель», «На сполох». Видав збірки віршів «Молодість» (1921), «Досвітні симфонії» (1922), збірку новел «Сині етюди» (1922). У 1923 р. опублікував новелу «Я романтика». У 1925 р. опублікував у газеті «Культура і побут» статтю «Про «сатану в бочці», або про графоманів, спекулянтів та інших просвітян», якою започаткував літературну дискусію 1925–1928 рр. Письменник продовжував участь у дискусії шляхом публікації книг памфлетів «Камо грядеши?» (1925), «Думки проти течії» (1926) (за самостійний розвиток української літератури), серії памфлетів «Апологети писаризму» (1926), а також написання статті «Україна чи Малоросія» (видана в 1990 р.). У своїх творах він закликав нових українських письменників припинити наслідувати Москву (гасло «Геть від Москви!») й переорієнтуватися на «психологічну Європу», рішуче боровся проти «мистецького масовізму».

У квітні 1926 р. Миколу Хвильового було звинувачено в поширенні антиросійських настроїв, після чого письменника піддали цькуванню і назвали разом з О. Шумським і М. Волобуєвим ідеологом течії «націонал-ухильництва» в комуністичній партії. Гострій критиці був підданий роман «Вальдшнепи» (1927 р.), де порушувалися проблеми національно-культурного відродження України. У 1926–1928 рр. М. Хвильовий розкаявся і засудив свої погляди, щоб врятувати ВАПЛІТЕ від репресій. У січні 1928 р. ВАПЛІТЕ вимушено саморозпустилась. Останнє прижиттєве видання письменника – «Повісті про санаторну зону» (1933).

З 1930 р. М. Хвильовий разом з багатьма українськими письменниками проживав у харківському будинку «Слово». Після арешту М. Ялового у квітні 1933 р. Микола Хвильовий 13 травня 1933 р. вчинив самогубство. В передсмертній записці заявив, що не розуміє причин переслідування владою цілого покоління вірних їй письменників. Ці дві події започаткували серію репресій проти діячів української культури, яких пізніше названо «Розстріляним відродженням». Згідно з дослідженням Л. Салимонович, до 1938 р. було репресовано мешканців 40 квартир з 66 будинку «Слово».

Інформацію підготував науковий співробітник відділу використання інформації документів, канд. іст. наук Ігор Резнік.




5 квітня

Ми працюємо для вас!

Дбаючи про зручність комунікації з користувачами Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України анонсує оновлену рубрику «Замовити справу онлайн», у якій подано покроковий алгоритм, за яким дистанційно можна оформити заяву для роботи у читальному залі ЦДАМЛМ України та подати замовлення на видачу архівних справ.

Чекаємо на вас у читальному залі ЦДАМЛМ України!

Ваш Архів-музей


4 квітня

Ми працюємо для вас!

4 квітня 2019 року директор ЦДАМЛМ України Олена Чижова узяла участь у ІІ Українсько-литовському науково-практичному семінарі «Цифрові трансформації та інститути соціальної памяті», який проходить у рамках ІІ Міжнародного симпозіуміу «Гуманітарний дискурс мультикультурного світу: наука, освіта, комунікація», та виступила з доповіддю «Особливості створення цифрового фонду користування на архівні фонди особового походження».

Співорганізаторами заходу, який відбувається на базі кафедри історії та документознавства Факультету лінгвістики та соціальних комунікацій Національного авіаційного університету, виступили кафедра архівознавства та спеціальних галузей історичної науки Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Центральний державний електронний архів України, Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства, Литовський Державний Новий архів, Каунаський Окружний архів.

Повний текст програми семінару.


3 Квітня

Працівники Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України пройшли стажування для реставраторів державних архівів України, що відбулось на базі Державної архівної служби України у Державному центрі збереження документів Національного архівного фонду 3 квітня 2019 року. Директор Державного центру збереження документів Національного архівного фонду Венгель Геннадій Олександрович ознайомив учасників стажування з роботою та фахівцями центру. Завідувач відділу консерваційно-реставраційного оброблення документів Ляшенко Інна Євгенівна на прикладі реставрації історичної карти розказала і показала всі особливості даного виду робіт.

Детальніше

Завідувач відділу оправлення документів Груша Тамара Миколаївна розповіла про основні види брошурування блоків. Для наочності були продемонстровані приклади брошурування документів ХІХ сторіччя та сучасних документів. Співробітники ЦДАМЛМ України практикувалися у роботі з брошурування та прошивання зошита на тасьму за допомогою спеціального зшивального верстата.

Завідувач відділу створення страхового фонду документів Ліссов Микола Ігоревич ознайомив учасників стажування зі складностями у роботі зі створення страхового фонду на документи НАФ; поділився досвідом у відновленні інформації зі згасаючих текстів та дав цінні практичні рекомендації щодо зберігання плівки у боксах.

Співробітники ЦДАМЛМ України, завідувач сектору зберігання друкованих видань відділу забезпечення збереженості документів Олена Степанівна Алєксєєнко, завідувач сектору реставрації архівних документів і друкованих видань відділу забезпечення збереженості документів Ірина Володимирівна Галамага, реставратор архівних та бібліотечних матеріалів сектору реставрації архівних документів і друкованих видань відділу забезпечення збереженості документів Ганна Павлівна Григор’єва, ознайомилися з роботою центру, отримали корисну інформацію, опробували отримані зання на практиці та поділитлися власним досвідом з реставрації документів.

Висловлюємо вдячність організаторам стажування за цікавий і цінний досвід.



3 Квітня

3 квітня відзначається день народження класика української літератури, громадського діяча, Героя України Олеся Терентійовича Гончара. Наразі завершується термін експонування виставкового проекту до 100-річчя О.Т.Гончара «Собор душі», тож запрошуємо скористатися нагодою та встигнути відвідати виставку.

Для зручності наших відвідувачів на сайті ЦДАМЛМ України нова рубрика «Замовлення екскурсії».

Фото



28 Березня

28 березня 2019 року відбулося засідання колегії Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України, на якому обговорювались актуальні питання основної діяльності установи. Під час роботи колегії заступник директора Кирилюк Г. В. доповіла про забезпечення порядку доступу до приміщень та на територію ЦДАМЛМ України. До участі в обговоренні долучились заступник начальника відділу воєнізованої охорони Департаменту поліції охорони Федорук А. Т. та начальник команди № 2 відділу воєнізованої охорони Шевченко О. В., які надали свої пропозиції та рекомендації.

Детальніше

Головним інженером Савченком В. П. було проаналізовано стан мобілізаційної готовності ЦДАМЛМ України.

Начальник фінансово-економічного відділу – головний бухгалтер Давидова Л. Б. повідомила про підсумки фінансово-бюджетної дисципліни у ЦДАМЛМ України.

Особливу увагу було приділено міжнародній діяльності ЦДАМЛМ України, контроль за якою здійснює заступник директора-головний зберігач фондів Малярчук Т. М.

Прийняті відповідні рішення та визначені пріоритети подальшої роботи.



28 Березня

25 березня відзначається день народження видатного українського оперного і камерного співака, Героя України, народного артиста України Дмитра Михайловича Гнатюка. Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України пишається тим, що у скарбниці його фондів зберігаються документи, які висвітлюють життєвий та творчий шлях митця. Фонд Д.М.Гнатюка продовжує поповнюватися новими надходженнями, зокрема, 5 березня 2019 року Анатолій Дмитрович Гнатюк, син митця, передав на державне зберігання нові цінні документи з родинного архіву.

Фото



28 Березня

26 березня 2019 року відбулось чергове засідання Експертно-перевірної комісії ЦДАМЛМ України.

Питанням порядку денного була грошова оцінка документів Національного архівного фонду та музейних предметів із фонду українського художника, теоретика мистецтва та художнього педагога Богомазова О.К., які плануються для видавання в тимчасове користування до Національного художнього музею України для участі у виставковому проекті «Олександр Богомазов: творча лабораторія».

Документи НАФ із фонду Богомазова О.К. членами ЕПК були оцінені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1649 від 13.12.2004, наказу Держкомархівів України № 34/683 від 28.03.2005.

З правилами оцінки музейних предметів членів ЕПК ознайомила завідувач кафедри образотворчого мистецтва, доктор мистецтвознавства, професор Школьна Ольга Володимирівна.

Секретар ЕПК Чумаковська А.Ю.


28 Березня

У рамках віртуального проекту «Архів-музей на допомогу вчителям» розміщуємо 14-те інформаційне повідомлення, присвячене представнику «Розстріляного відродження», українському поету Михайлу Васильовичу Семенку (псевд. Михайль Семенко) (1892–1937). Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України є однією з небагатьох установ, у якій зберігається документальна спадщина цієї непересічної особистості.

Детальніше

Михайль Семенко народився 31 грудня 1892 р. у с. Кибинці на Полтавщині у родині земського писаря і письменниці. Освіту здобував у Курському реальному училищі та Петербурзькому психоневрологічному інституті. У 1914 р. мобілізований до армії. Служив телеграфістом у Владивостоці, де одружився на Л. І. Горенко, з якою прожив 3 роки. У 1918 р. повернувся в Україну, взяв активну участь у суспільно-політичному житті. Редагував журнал «Мистецтво», у 1920 р. видав разом з М. Любченком та О. Слісаренком «Альманах трьох». У 1924–1927 рр. працював головним редактором на Одеській кінофабриці ВУФКУ. У 1926–1936 рр. був одружений на актрисі Н. М. Ужвій, яка у 1927 р. народила йому сина Михайла. Поет постійно мешкав у Харкові, але часто бував у Києві на літературних вечорах.

Михайль Семенко у збірці поезій «Кверофутуризм» (1914) виступив як основоположник і теоретик мистецького напряму «український футуризм». У 1919 р. заснував у Києві літературно-мистецьку групу авангардистів та символістів «Флямінго» і однойменну друкарню. До об’єднання входили Г. Шкурупій, В. Ярошенко, О. Слісаренко, А. Петрицький та ін. У 1921 р. створив «Ударну групу поетів-футуристів», яка була перейменована на асоціацію панфутуристів «Аспанфут» (1922–1924 рр.). Він закликав українських письменників доби НЕПу до об’єднання довкола єдиної мети – європеїзації української поезії. Під тиском літературних критиків погляди митця «полівішали» і він реорганізував «Аспанфут» в «Комункульт» (1924 р.). У 1927 р. Михайль Семенко заснував нову групу футуристів «Нова генерація» (1927–1930 рр.), до якої увійшли Д. Бузько, Г. Шкурупій, О. Полторацький, В. Меллер, А. Петрицький та ін.

Перші збірки Михайль Семенко видав у 1913–1914 рр. («Prelude», «Дерзання», «Кверофутуризм»). Найбільш відомими стали збірки поета «П’єро кохає» (1918), «П’єро здається» (1918), «Дев’ять поем» (1918), «П’єро мертвопетлює» (1919), «В садах безрозних» (1919), «Кабле-поема за океан» (1921), «Проміння погроз» (1921), «Кобзар» (1924), «Збірка творів у трьох томах» (1929–1931) та футпоеми «Ліліт» (1918), «Тов. Сонце» (1919), «Дві поезофільми» (1919).

Наприкінці 1920-х рр. він вимушено відрікся від футуризму і видав соцреалістичні збірки «Європа й ми» (1929), «Сучасні вірші» (1931), «З радянського щоденника» (1932), «Міжнародні діла» (1933). Під тиском комуністичної машини, яка обмежувала творчу свободу поета і примушувала виконувати замовлення на соціальну тематику, М. Семенко майже відійшов від літературного процесу. Його самокритичний вірш-покаяння «Починаю рядовим» (1932) засвідчив остаточний крах футуризму в Україні. Втім, намагання писати у 1930-х рр. у стилі соцреалізму не врятувало поета від переслідувань, він разом з іншими авангардистами постійно звинувачувався у формалізмі і націоналізмі. Після чергового виступу у Києві Михайль Семенко був заарештований НКВС 26 квітня 1937 р. за звинуваченнями в участі в неіснуючій «Українській фашистській націоналістичній терористичній організації», плануванні замаху на С. В. Косіора і повалення радянської влади з допомогою Німеччини. Після тривалих жорстоких допитів 4 вересня 1937 р. написав «зізнання» у всіх звинуваченнях. 23 жовтня 1937 р. на засіданні Військової колегії Верховного Суду СРСР Михайля Семенка було засуджено до розстрілу з конфіскацією майна. 24 жовтня 1937 р. поет був розстріляний у київській в’язниці. Похований у братській могилі в Биківні. Михайль Семенко був реабілітований посмертно 17 квітня 1957 р.

Інформацію підготував науковий співробітник відділу використання інформації документів, канд. іст. наук Ігор Резнік.




26 Березня

"Робите велику просвітницьку роботу. Молодці!"- такий відгук сьогодні, після відвідування Архіву-музею, залишили наші колеги - бібліотекарі.

Детальніше

26 березня до Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України завітала група бібліотекарів обласних бібліотек України для юнацтва і молоді. У рамках оглядової екскурсії, гості з Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Закарпатської, Запорізької, Крововоградської, Миколаївської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернігівської областей та м. Києва завітали до архівосховища, де зберігається колекція друкованих видань ЦДАМЛМ України, оглянули меморіальні кабінети видатних діячів української культури А.С. Малишка, П. І.Майбороди, М.П. Глущенка, О.П.Довженка, ознайомилися з експозицією виставкового проекту «Собор душі» до 100-річчя від дня народження українського письменника О. Т. Гончара.


25 Березня

25 березня 2019 року директор ЦДАМЛМ України Олена Чижова та старший зберігач сектору зберігання та обліку музейних предметів, к.і.н. Оксана Мельничук відвідали семінар «Цифра в інституціях пам’яті: для чого та як. Досвід Естонії». Захід організований з нагоди запуску нової тренінгової програми ProMuseum (програма триватиме до листопада 2019 року), що реалізується ГО «Український центр розвитку музейної справи» у співпраці з Національним музеєм історії України у Другій світовій війні та Естонським військовим музеєм.

Детальніше

На семінарі досвідом із питань цифровізації музейної діяльності та оцифрування музейних колекцій ділилися співробітники Естонського військового музею – Музею генерала Лайдонера (Estonian War Museum, EWM): директор Хеллар Лілл, головний зберігач Айрі Херм, координатор дослідницьких проектів Хембо Пагі та радник зі стратегічних питань Патрік Ранг.

Під час заходу активно обговорювались наступні актуальні питання: Що таке «цифра» в контексті роботи з культурною спадщиною? Які виклики та можливості пов’язані із цифровізацією музейної діяльності як на рівні окремої інституції, так і для суспільства в цілому? Які існують сучасні тенденції та підходи у налагоджені процесів оцифрування музейних колекцій? Які пріоритети визначені в Естонській національній програмі цифровізації та Плані дій у сфері культурної спадщини (2018–2023)? Для чого та на яких засадах формується музейна інформаційна система Естонії (MuIS)? Хочеться відзначити, що розгляд такої проблематики є важливим та корисним для розвитку та підвищення рівня компетенцій українських фахівців у сфері оцифрування музейних колекцій.

Колектив ЦДАМЛМ України вдячний за можливість долучитися до семінару!


22 Березня

21 березня 2019 р. у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України відбулась зустріч директора Чижової Олени Валеріївни з українським художником, архітектором та скульптором, який працює у монументальному мистецтві, станковій та книжковій графіці Мельниченком Володимиром Володимировичем. Разом з дружиною, українською художницею та графіком Адою Рибачук, вони працювали над знаковими архітектурними творами свого часу: Київським автовокзалом, «Палацем школярів та юнацтва» на площі Слави, проектами «Древній Київ», «Київ Х століття» – підземним музеєм на Контрактовій площі, Стіною пам’яті на Байковому кладовищі,над стоврення якої художники працювали майже 13 років,і яка була знищена, забетонована у 1982 році. Через 36 років, у 2018 році було відновлено один з фрагментів Стіни пам’яті та презентований в рамках фестивалю Kyiv Art Week.

Детальніше

А ще була Північ, берег Карського моря, острів Колгуєв... УНІКАЛЬНА ТВОРЧА РОДИНА!

У рамках плідної співпраці з Архівом-музеєм Володимир Володимирович започаткував свій особовий фонд та передав на державне зберігання до ЦДАМЛМ України цінні для історії української художньої культури документи з власного архіву. Висловлюємо щиру вдячність Володимиру Володимировичу за самовіддане служіння мистецтву та бажаємо йому міцного здоров’я, здійснення всіх творчих планів!


21 Березня

Архів-музей на презентації проекту "Автентична Україна"

20 березня директор ЦДАМЛМ України Олена Чижова, заступник директора Тамара Малярчук та співробітники відділу використання інформації документів відвідали презентацію проекту «Автентична Україна», реалізованого Міністерством культури України у співпраці з компанією Google Україна. У цей же день проект був представлений Міністром культури України Євгеном Нищуком під час засідання Уряду України.

Детальніше

Презентація відбулася у Національному музеї літератури України за участю Міністра культури України Євгена Нищука, директора Google Ukraine Дмитра Шоломка, директора Google Ukraine по зв’язкам з органами державної влади Олега Якимчука. Про роботу над проектом розповіла його куратор, доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, член Національної спілки журналістів України та Голова правління громадської організації «Наукове товариство історії дипломатії та міжнародних відносин» Ірина Матяш. Даний проект – унікальний віртуальний простір, що містить колекцію автентичних аудіо- та візуальних прикладів української айдентики. Віртуальна платформа проекту складається із двох частин: «Матеріальна культурна спадщина» (віртуальні тури дерев’яними церквами, що знаходяться у списку світової спадщини ЮНЕСКО, музеями просто неба та оперними театрами України) та «Нематеріальна культурна спадщина» (усні традиції та форми вираження; виконавське мистецтво; звичаї, обряди, святкування; знання та практики, що стосуються природи і всесвіту; традиційні ремесла).

Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України представив на заході свій виставковий проект, підготовлений до 150-річчя Національної опери України, який суголосний з частиною віртуальної платформи проекту «Автентична Україна», оскільки не лише висвітлює історію оперного театру, а й яскраво ілюструє неперебутню актуальність збереження та популяризації культурної та історичної спадщини України.


19 Березня

19 березня 2019 р. до ЦДАМЛМ України завітала українська письменниця, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу шевченкознавства Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України; автор монографії «Історична пам’ять Т. Г. Шевченка: спроба реконструкції» Роксана Борисівна Харчук. У 2017 році за дослідницьку працю «Шевченківська енциклопедія» Роксані Борисівні було присвоєно звання Лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки (2017 р.) У конференц-залі ЦДАМЛМ України відбулася цікава розмова на тему «Історична тематика у творчості Тараса Шевченка».

Директор ЦДАМЛМ України Олена Валеріївна Чижова проінформувала присутніх про склад і зміст особового фонду українського письменника Бориса Микитовича Харчука (фонд № 1079), батька пані Роксани, та запропонувала поповнити колекцію документами, які зберігаються в родині.

Архів-музей висловлює щиру вдячність за цікавий захід та бажає пані Роксані наснаги та успіхів у творчій діяльності!

Фото


18 Березня

Відомий український художник, графік, монументаліст, мислитель Олександр Дубовик, творчість якого є цілою епохою у мистецькому житті України, днями був гостем Архіву-музею. Етапи формування особового архівного фонду, спільні виставкові проекти та інші питання обговорювали під час зустрічі Олександр Дубовик та директор ЦДАМЛМ України Олена Чижова. Дякуємо панові Олександру за унікальну творчість, яку він дарує всім нам, увагу до нашої установи та поповнення бібліотечної колекції новим виданням «Букет».


13 Березня

Видавнича новинка ЦДАМЛМ України

Гарною традицією у ЦДАМЛМ України стало видання каталогів виставкових проектів Архіву-музею. Не став винятком і освітній художньо-документальний проект до 110-річчя української художниці Марії Примаченко та Дня соборності України – «Жіночий вимір: Марія Примаченко», який експонувався у вестибюлі станції метро «Золоті ворота» Київського метрополітену у січні-лютому 2019 року. До каталогу увійшли усі експозиційні позиції освітнього художньо-документального проекту: художні роботи Марії Примаченко, архівні матеріали біографічного та творчого характеру з фондів ЦДАМЛМ України; документи та світлини з архіву родини художниці, надані її правнучкою – Анастасією Примаченко; серія зі 125-ти дитячих малюнків з різних куточків України, створених за мотивами робіт художниці.

Ознайомтесь з каталогом освітнього художньо-документального проекту «Жіночий вимір: Марія Примаченко» у рубриці «Наші видання».


9 Березня

"Єднаємо душі словом Кобзаря", під такою назвою на базі Малинського лісотехнічного коледжу пройшов літературно - мистецький форум, присвячений 205-й річниці з дня народження Тараса Шевченка. На зустріч до студентів та викладачів завітали директор інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України, академік НАН України Микола Жулинський, заступник директора інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України, академік НАН України Микола Сулима, заступник інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України, завідувач відділу рукописних фондів і текстології Сергій Гальченко, директор ЦДАМЛМ України Олена Чижова, шевченкознавець, автор книги "Історичні пам’ятка Т.Г. Шевченка. Спроба реконструкції" Роксана Харчук, науковці інституту літератури НАН України.

Детальніше




6 Березня

5 березня 2019 року у конференц-залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України відбулось розширене засідання колегії, присвячене обговоренню підсумків діяльності у 2018 році та пріоритетам на 2019 рік.

Детальніше

На засідання були запрошені представники творчих спілок, Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка та працівники ЦДАМЛМ України. У рамках доповіді виступили директор ЦДАМЛМ України О. В. Чижова та керівники структурних підрозділів. До обговорення доповідей долучились відомі громадські діячі:

- Захаревич Михайло Васильович – генеральний директор-художній керівник Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка; народний артист України, член-кореспондент Національної академії мистецтв України;

- Філіпенко Тетяна Олександрівна – дружина композитора, народного артиста України Філіпенка Віталія Аркадійовича;

- Печорна Надія Григорівна – дружина народного художника України, лауреата Шевченківської премії, члена Спілки художників України Печорного Петра Петровича;

- Гнатюк Андрій Дмитрович – син оперного співака, народного артиста України Гнатюка Дмитра Михайловича;

- Веселовська Ганна Іванівна – доктор мистецтвознавства, професор, відомий театрознавець, керівник напряму експертно-аналітичної діяльності Спілки театральних діячів України.

В урочистій атмосфері засідання був підписаний акт передачі Т. О. Філіпенко, Н. Г. Печорною та А. Д. Гнатюком до ЦДАМЛМ України особистих документів В. А. Філіпенка, П. П. Печорного та Д. М. Гнатюка для поповнення родинних фондів.

Члени колегії одноголосно схвалили проект рішення щодо підсумків діяльності у 2018 році та пріоритетів на 2019 рік.

Також на заході директор ЦДАМЛМ України О. В. Чижова вручила заступнику директора Г.В. Кирилюк Подяку Київського міського голови за багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм та з нагоди 60-річчя від дня народження.



6 Березня

5 березня 2019 р. директор ЦДАМЛМ України О. В. Чижова, заступник директора-головний зберігач фондів Т. М. Малярчук та співробітники відділу використання інформації документів канд. іст. наук., науковий співробітник І. С. Резнік та провідний архівіст М. Н. Мойсик відвідали виставку «Історична Київщина – заповітна земля Кобзаря», яка відкрилася в Державному архіві Київської області. Гості виставки отримали нагоду ознайомитися з унікальними джерелами 19 ст., що відтворюють генеалогію родини Тараса Шевченка, його творче та особисте життя. До уваги відвідувачів були представлені документи, що відображають аспекти діяльності Кобзаря на Київщині. На виставці також розкриті сторінки історії переслідувань і заборон, спрямованих не лише проти розповсюдження творів Кобзаря, але й проти тих, хто намагався заходами з вшанування кобзаревої пам’яті стверджувати історичне значення творчості поета.

Детальніше

Центральний державний архів-музей літератури та мистецтва України виступив як співорганізатор проекту та надав для експозиції документи із власної архівної скарбниці, що стосуються життя і творчості великого Кобзаря (рукописи віршів, автобіографія та світлини).

На заході були присутні: перший президент України Леонід Кравчук; заступник голови Київської обласної державної адміністрації Алла Шкуро; Олександр Денисенко–заступник директора департаменту-начальник відділу нормативно-методичного забезпечення діловодства Укрдержархіву; директори центральних державних архівів України; вчені та історики, представники засобів масової інформації та ін. Тимчасовий Повірений у справах посольства Республіки Болгарія в Україні Стояна Русінова надіслала учасникам та організаторам проекту вітальну адресу.



1 Березня

«Франківці у фондах Архіву-музею»


Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України поєднує у собі функції архіву, музею, бібліотеки і є найбільшою скарбницею фондів літературно-мистецького профілю. У ньому зберігається документальна спадщина класиків української літератури, живопису, архітектури, театрально-музичного мистецтва. Зокрема, і фонд Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка та особові фонди видатних діячів українського мистецтва, які присвятили своє життя служінню театру.

Повідомлення №7

У Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України зберігаються документи українського актора театру та кіно, народного артиста СРСР, народного артиста УРСР, лауреата Державної премії України ім. Т. Шевченка Володимира Михайловича Дальського (1912–1998). Це, зокрема, фотографії (в ролях, індивідуальні та групові); статті про життя і творчість; листування та ін.

Запрошуємо шанувальників українського театру та мистецтва в цілому ознайомитись з документами у читальному залі Архіву-музею.


28 Лютого

Директор ЦДАМЛМ України Олена Чижова та заступники директора Ганна Кирилюк і Тамара Малярчук узяли участь у засіданні колегіального органу Укрдержархіву, яке відбулося в приміщенні Солом’янської районної у місті Києві державної адміністрації та було присвячене підсумкам роботи архівних установ у 2018 році та перспективам і завданням на 2019 рік. В урочистій атмосфері пройшла традиційна посвята у професію молодих спеціалістів. Присягу архівіста прийняла наша колега – архівіст відділу довідкового апарату документів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України Кристина Городиська. Колектив ЦДАМЛМ України щиро вітає нове покоління архівістів та бажає наснаги і успіхів у професійній діяльності!


22 Лютого

У Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України було проведено тематичний семінар, під час якого працівники ЦДАМЛМ України, які є державними службовцями, ознайомилися з онлайн-курсом «Декларуй доброчесно!», який було розроблено Національним агентством з питань запобігання корупції для допомоги декларантам під час чергового етапу проведення е-декларування. Інформація про онлайн-курс розміщена у рубриці «Запобігання корупції» на офіційному сайті ЦДАМЛМ України.


21 Лютого

Відсьогодні документи особових фондів естрадної співачки Аренс Ельги Еріхівни (ф. 343), художника Богомазова Олександра Костянтиновича (ф. 360), композитора Буєвського Бориса Миколайовича (ф. 692), художника Єржиковського Сергія Миколайовича (ф. 1267), диригента і музичного педагога Карасика Якова Володимировича (ф. 385), художника і мистецтвознавця Колоса Сергія Григоровича (ф. 1418), поетеси Компанієць Лідії Олександрівни (ф. 619), письменника і кінодраматурга Кочана Івана Григоровича (ф. 839), архітектора Малозьомова Івана Івановича (ф. 361), державного і політичного діяча Полоза Михайла Миколайовича (ф. 1336), диригента і музичного педагога Тольби Веніаміна Савелійовича (ф. 523), актора театру і кіно Шагайди (Шагадіна) Степана Васильовича (ф. 225) доступні для вивчення в читальному залі ЦДАМЛМ України.

Серед них: автографи митців, їхнє листування, біографічні документи, світлини, відгуки у періодичній пресі про їхню діяльність тощо.

Запрошуємо усіх бажаючих відвідати нашу установу й ознайомитися з означеними документами!

Описи названих фондів можна переглянути на сайті ЦДАМЛМ України в рубриці «Описи фондів».


20 Лютого

Директор ЦДАМЛМ України Олена Чижова узяла участь у засіданні 3-го щорічного круглого столу архівістів «Оцифрування документів Національного архівного фонду як пріоритетний напрям цифровізації національних архівів: проблеми та перспективи», який відбувся 19 лютого 2019 року у Центральному державному кінофотофоноархіві України ім. Г. С. Пшеничного та виступила з доповіддю «Проект «Український авангард Digital»: з досвіду Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України по створенню цифрового фонду користування документами НАФ». Актуальні питання оцифрування документів Національного архівного фонду та надання доступу до них об’єднали спеціалістів і науковців України та Сполучених Штатів Америки.

Фото


19 Лютого

Директор ЦДАМЛМ України Олена Чижова бере участь у засіданні 3-го щорічного круглого столу архівістів «Оцифрування документів Національного архівного фонду як пріоритетний напрям цифровізації національних архівів: проблеми та перспективи», який проходитиме 19 лютого 2019 року у Центральному державному кінофотофоноархіві України ім. Г. С. Пшеничного. Актуальні питання оцифрування документів Національного архівного фонду та надання доступу до них об’єднають спеціалістів і науковців України та Сполучених Штатів Америки.

http://undiasd.archives.gov.ua/index.php?m=311


15 Лютого

Директор ЦДАМЛМ України Олена Чижова була присутня на засіданні круглого столу на тему «Крим – це Україна. Документальні свідчення в архівах України». Захід відбувся за участі заступника Міністра юстиції України Дениса Чернишова, Голови Державної архівної служби України Тетяни Баранової, народного депутата України, голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, радника Міністра інформаційної політики України Юлії Каздобіної, заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза, представників Національної академії наук України, державних архівів та наукових установ 15 лютого 2019 року у Центральному державному архіві громадських об’єднань України.

Фото


15 Лютого

14 лютого 2019 року у теплій та невимушеній атмосфері у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України відбувся авторський вечір української дитячої письменниці, поетеси, барда Валентини Захабури під назвою «Колискова для коханого». Авторка подарувала усім присутнім справжнє свято музики та поезії. Висловлюємо вдячність пані Валентині за святкову «валентинку» та бажаємо міцного здоров’я і творчого натхнення! Захід відбувся у рамках літературно-музичного проекту «Мистецькі зустрічі в архіві-музеї». Наступна мистецька зустріч відбудеться на початку березня. Слідкуйте за нашими анонсами на інформаційних ресурсах ЦДАМЛМ України. Для тих, хто не зміг бути присутній розміщуємо відеосюжет

Відео

Відео

Фото


12 Лютого

Директор Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України Олена Чижова узяла участь публічному звіті Голови Державної архівної служби України Тетяни Баранової про підсумки діяльності Укрдержархіву у 2018 році, який відбувся у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка 12 лютого 2019 року

Фото


7 Лютого

У рамках віртуального проекту «Архів-музей на допомогу вчителям» розміщуємо 13-те інформаційне повідомлення, присвячене представнику «Розстріляного відродження», українському поету-неокласику, літературознавцю, перекладачу Михайлу Опанасовичу Драй-Хмарі (справж. прізв. Драй) (1889–1939).

Детальніше

Михайло Драй-Хмара народився 10 жовтня 1889 р. (за н. с.) у с. Малі Канівці на Черкащині у заможній родині писаря. Освіту здобував у початковій школі в Золотоноші та Черкаській гімназії (1902–1906 рр.). У 1906–1910 рр. навчався в елітній колегії Павла Галагана в Києві. У 1910–1915 рр. був студентом історико-філологічного факультету Київського університету. У 1914 р. одружився з гімназисткою Ніною Длугопольською. Будучи здібним науковцем, залишився працювати на кафедрі слов’янознавства. У 1913–1917 рр. був у закордонному відрядженні, досліджував фонди архівів та бібліотек Угорщини, Румунії, Хорватії, з 1915 р. після евакуації Київського університету до Саратова працював у Петроградському університеті. У 1917 р. Михайло Драй-Хмара повернувся в Україну, де займався викладацькою і літературною діяльністю. У 1918–1923 рр. був професором кафедри слов’янської філології Кам’янець-Подільського університету (де у 1920 р. видав підручник «Слов’янознавство»), у 1923–1929 рр. – професором кафедри українознавства Київського медичного інституту, у 1930–1933 рр. працював у Науково-дослідному інституті мовознавства при ВУАН.

Перші вірші (наприклад, «Девушка в алой косынке») Михайло Драй-Хмара писав російською мовою в роки навчання в колегії, друкувався у журналі «Лукоморье». Українською почав писати в Кам’янці. Свої поезії та переклади публікував у журналах «Буяння», «Нова думка», газеті «Червона правда».

Перша збірка віршів «Проростень» була видана у 1926 р. у Києві. Вона стала єдиною, яка вийшла за життя поета. Дві інші – «Сонячні марші» та «Залізний горизонт» – були видані у 1969 р. Найвідомішим твором поета є сонет «Лебеді», надрукований у 1928 р. і присвячений захисту від переслідувань «п’ятірного грона» товаришів-неокласиків (М. Рильського, М. Зерова, П. Филиповича, О. Бургардта). Після цього почалися переслідування вже самого Михайла Драй-Хмари, він практично втратив можливість друкуватися.

Михайло Драй-Хмара також був відомим перекладачем. Вільно володів 19 мовами. Перекладав твори О. Пушкіна, М. Лермонтова, С. Цвейга, Ш. Бодлера, П. Верлена, Данте та ін.

21 березня 1933 р. був вперше заарештований за обвинуваченням у контрреволюційній діяльності, звільнений у травні. Після цього митець не міг влаштуватися на роботу і друкувати праці. 6 вересня 1935 р. заарештований удруге, був одним з небагатьох, хто не визнав своєї вини. Засуджений до 5 років заслання на Колимі. 27 травня 1938 р. вже в таборі йому додали ще 10 років ув’язнення «за участь у антирадянській організації і антирадянську пропаганду» серед ув’язнених. Життя Михайла Драй-Хмари обірвалося 19 січня 1939 р. За офіційною версією, він помер у таборі від серцевого нападу, але за свідченнями інших в’язнів табору, поет був застрелений одним з охоронців. У 1989 р. Михайло Драй-Хмара був посмертно реабілітований за відсутністю складу злочину.


Інформацію підготував науковий співробітник відділу використання інформації документів, канд. іст. наук Ігор Резнік



31 січня

Директор Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України Олена Чижова узяла участь у презентації серії книжок «Митці на прицілі», яка відбулася 30 січня 2019 року у книгарні-кав’ярні «Довженко книги.кава.кіно». Було представлено перші чотири книги серії, присвячені Володимиру Сосюрі, Остапу Вишні, Григорію Косинці, Михайлові Драй-Хмарі (упорядник та автор наукового апарату – літературознавець, заступник директора Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України Сергій Анастасійович Гальченко, видавництво «ФОЛІО», 2018 р.).

Модератором заходу виступив професор, доктор історичних наук Юрій Шаповал, участь узяли академік Національної академії наук України, директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України Микола Жулинський, генеральний директор видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький та ін.

Фото


31 січня

«Франківці у фондах Архіву-музею»


Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України поєднує у собі функції архіву, музею, бібліотеки і є найбільшою скарбницею фондів літературно-мистецького профілю. У ньому зберігається документальна спадщина класиків української літератури, живопису, архітектури, театрально-музичного мистецтва. Зокрема, і фонд Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка та особові фонди видатних діячів українського мистецтва, які присвятили своє життя служінню театру.

Детальніше

Повідомлення №6

У Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України зберігаються документи української актора театру та кіно, народного артиста СРСР Євгена Порфировича Пономаренка (1909–1994). Це, зокрема, фотографії (в ролях, індивідуальні та групові); матеріали про нагородження дипломами та почесними грамотами; статті про життя і творчість та ін.

Запрошуємо шанувальників українського театру та мистецтва в цілому ознайомитись з документами у читальному залі Архіву-музею.


29 січня

30 січня 2019 р. о 12:30 в загальноосвітній школі № 1 м. Українка відбудеться свято музики під назвою «АВЕ БАЯН» за участі заслуженої артистки України, баяністки-віртуоза Валентини Анатоліївни Скляр-Кондрашевської. Захід організований відділом Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України «Літературно-мистецькі Плюти» для учнів, батьків та вчителів навчального закладу. Мистецький захід стане продовженням творчої співпраці відомої на Обухівщині майстра-педагога віртуозної гри на баяні В.А. Скляр-Кондрашевської та відділу «Літературно-мистецькі Плюти».


24 січня

24 січня 2019 року відбулася презентація каталогу «Творчість П.Ф. Альошина у фондах Національного заповідника «Софія Київська», (упорядники Олена Мокроусова, Тетяна Скібіцька та ін.). Захід відбувся у рамках освітньої програми виставки «Відбудова Хрещатика» у виставкових залах «Хлібні» Національного заповідника «Софія Київська». Презентацію відвідала провідний архівіст відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України М.Н.Мойсик. Олена Мокроусова – відомий історик, пам’яткознавець та києвознавець, який протягом багатьох років займається дослідженнями історичної забудови Києва ХІХ-ХХ ст., ґрунтовно досліджує біографії українських архітекторів, в першу чергу Павла Федотовича Альошина, у тому числі і у фондах Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України. Архів-музей бажає пані Олені творчої наснаги та нових успіхів у науковій діяльності!


23 Січня

Новий виставковий проект Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України на станції метро «Золоті ворота»

Детальніше

У арт-вестибюлі станції метро «Золоті ворота» 23 січня 2019 року відкрився новий освітній художньо-документальний проект до 110-річчя української художниці Марії Примаченко та Дня соборності України – “Жіночий вимір: Марія Примаченко”.

Виставка відкрилася музичним дарунком від широко відомого в Україні та за її межами гурту «Шпилясті кобзарі».

Відвідувачі заходу отримали унікальну нагоду побачити одні з перших робіт Марії Примаченко, створені мисткинею на початку свого творчого шляху в 1930-х роках, які дивом вціліли в роки воєнних лихоліть та неушкодженими були передані на зберігання до ЦДАМЛМ України.

Загалом на виставці представлено архівні матеріали біографічного та творчого характеру з фондів найбільшого в Європі архіву документів особового походження – Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України. Документи та світлини були надані для експонування з архіву родини художниці її правнучкою – Анастасією Примаченко, яка у своєму виступі поділилася спогадами та розповіла про історію своєї родини. На заході виступили голова архівної служби України Тетяна Іванівна Баранова, директор Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України Олена Валеріївна Чижова, голова Спілки архівістів України, доктор історичних наук, професор М.Г.Щербак, директор Київської дитячої художньої школи №9 Наталія Михайлівна Баришполець.

До Дня соборності України у рамках проекту представлена серія зі 125-ти дитячих малюнків з різних куточків України, створених за мотивами робіт Марії Примаченко. Організаторам вдалося реалізувати задум – створити дитячий вимір Марії Примаченко та об’єднати дітей з різних міст України: Києва, Львова, Маріуполя, Рубіжного, Сєвєродонецька, Сватового, Полтави, Миколаєва, Харкова, Чернігова тощо. Це унікальний приклад об’єднання країни, який наочно ілюструє об’єднуючий, всеукраїнський масштаб особистості художниці, неперебутню актуальність тематики її робіт для виховання кожного нового покоління українців.

Співорганізаторами проекту стали Спілка архівістів України, БО “Благодійний фонд “Творча спадщина родини Марії Примаченко” та КП “Київський метрополітен”.

Виставка триватиме з 23 січня по 23 лютого 2019 року в арт-вестибюлі станції метро «Золоті ворота».



17 Січня

У рамках віртуального проекту «Архів-музей на допомогу вчителям» розміщуємо дванадцяте інформаційне повідомлення, присвячене представнику «Розстріляного відродження», українському поету, перекладачу та архівісту Володимиру Євтимовичу Свідзинському (1885–1941).

Детальніше

Володимир Свідзинський народився 8 жовтня 1885 р. у с. Маянів Подільської губернії (нині Вінницька обл.) у родині священика. Освіту здобував у Тиврівському духовному училищі, яке закінчив у 1899 р., та у Кам'янець-Подільській духовній семінарії, з якої був відрахований на 4 курсі. З 1906 р. по 1913 р. навчався на економічному факультеті Київського комерційного інституту, але не складав державні екзамени і тому не отримав диплом про вищу освіту.

У 1913 р. повернувся на Вінничину, де за завданням від Подільської земської управи зібрав статистичні відомості про тисячі ткацьких господарств, потім опубліковані у нарисі «Ткацький промисел» (1916). У 1915 р. переїхав до Житомира, де до 1916 р. працював канцелярським служителем та обліковим урядовцем у Волинській контрольній палаті.

У березні 1916 р. мобілізований у якості помічника контролера в штаб 7-ї армії, яка воювала на Галичині. 14 березня 1918 р. демобілізований та переїхав до м. Кам'янця-Подільського, де з жовтня 1918 р. був редактором у видавництві Подільської управи. У 1919–1920 рр. був вільним слухачем історико-філологічного факультету Кам'янець-Подільського державного українського університету.

Після встановлення в місті радянської влади у листопаді 1920 р. працював редактором у видавничому відділі народної освіти політвиконкому. Одружився з вчителькою Зінаїдою Сулковською, а у 1921 р. у них народилася донька Мирослава. З 1921 р. працював архіваріусом у Кам'янець-Подільському університеті та завідувачем повітового архіву. З 1923 р. до 1925 р. завідував новоствореним Кам'янець-Подільським окружним архівним управлінням. Займався виявленням в архівах і музеях греко-католицьких метрик, стародруків і рукописних книг. Писав наукові статті на соціально-економічну тематику.

У жовтні 1925 р. переїхав до Харкова, де до 1941 р. працював редактором у журналі «Червоний шлях» (з 1936 р. – «Літературний журнал»), а з 1930 р. – у газеті «Червона армія». З 1936 р. був членом Спілки письменників СРСР.

В. Свідзинський почав друкуватися у 1912 р. – в журналі «Українська хата» опубліковано його перший вірш «Давно, давно тебе я жду…». У 1919–1920 рр. публікував у часописі «Освіта», газеті «Наш шлях» та журналі «Нова думка» вірші («Знову в душі моїй…», «Пісенька» та ін.), статті («Народні українські пісні про останню світову війну») та поему «Сон озеро» (1920).

У 1922 р. у Кам'янці-Подільському видав першу збірку «Ліричні поезії».

У 1927 р. у Харкові вийшла друга поетична збірка «Вересень». Після 1927 р. вірші поета не друкували, звинувативши його у фаталізмі. Остання збірка «Поезії» була опублікована у 1940 р. у Києві. Більшість творів В. Свідзинського (вірші, балади, казки) залишились у вигляді рукописів і були спалені після його загибелі.

В. Свідзинський багато перекладав з іспанської, французької, польської мови. Найкращими визнані переклади історичного нарису І. Іванова «Халдеї» (1920), поеми «Слово о полку Ігоревім» (1938) та комедій Арістофана (1939).

В. Свідзинський трагічно загинув 18 жовтня 1941 р. у с. Непокрите Харківської обл. Під час наближення німецьких військ до Харкова загони НКВД арештовували всіх представників української інтелігенції, які не евакуювалися. В. Свідзинський мав талон на евакуацію до м. Актобе (Казахстан), але за сімейними обставинами затримався у Харкові. 27 вересня 1941 р. був заарештований за звинуваченням в антирадянській агітації і відправлений під конвоєм на схід. Конвоїри під загрозою оточення конвою зігнали арештантів до покинутого будинку і підпалили його. Рідні поета нічого не знали про його долю до 1964 р., коли отримали довідки про його смерть у 1941 р. за нез’ясованих обставин та про посмертну реабілітацію за відсутністю складу злочину.


Інформацію підготував науковий співробітник відділу використання інформації документів, канд. іст. наук Ігор Резнік



14 січня

86 установ та організацій мистецького профілю передають документи до ЦДАМЛМ України

Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України – установа, яка активно розвивається і комплектується. Систематичне, своєчасне та якісне передавання документів на зберігання до архіву є запорукою збереження історико-культурної спадщини.

Детальніше

На засіданні Центральної експертної перевірної комісії Державної архівної служби України 20 грудня 2018 року були схвалені та затверджені Головою Укрдержархіву Списки юридичних осіб-джерел формування Національного архівного фонду, які передають документи на постійне зберігання до Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України. Усього до списку внесено 86 установ та організацій.

Мало не щодня фонди архіву поповнюються цінними архівними матеріалами від установ джерел комплектування, серед яких: Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка, Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г.Шевченка, Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка, Національна філармонія України, Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України, Національний заслужений академічний український народний хор України ім. Г. Г. Верьовки, Національний заслужений академічний ансамбль танцю України ім. Павла Вірського, Національна заслужена академічна капела України «Думка», Національний цирк України, Національна кіностудія художніх фільмів ім. Олександра Довженка, Національне видавництво дитячої літератури «Веселка», Державне спеціалізоване видавництво художньої літератури «Дніпро», Національні творчі спілки України та інші установи та організації.

Архів-музей активно підтримує зв'язок з джерелами комплектування, завжди готовий надати необхідні консультації та допомогу у важливій справі поповнення архівної скарбниці України.


11 січня

Ознайомтесь з публікаціями ЦДАМЛМ України

Публікації працівників Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України вийшли друком на сторінках чергового номеру науково-практичного журналу «Архіви України» за 2018 р. (Випуск 5-6 (317). Статті не лише традиційно розкривають склад і зміст фондів Архіву-музею, а й сприяють виявленню, локалізації та вирішенню ключових викликів сучасності, що постають перед архівною галуззю, зокрема, дотримання авторських та суміжних прав у діяльності державних архівів.

Про Науково-практичний журнал "Архіви України"

11 січня

У ЦДАМЛМ України оцифровано 100% описів!

Наприкінці 2018 року завдяки злагодженим зусиллям працівників Архіву-музею був завершений надважливий проект з оцифрування описів фондів, започаткований у 2016 р.

На сайті ЦДАМЛМ України у розділі «Описи фондів» доступні для перегляду у форматі PDF 2124 описи фондів, які пройшли повне науково-методичне опрацювання. Це значно полегшило доступ користувачів до архівної інформації. Відтепер усі документи можна замовити дистанційно. Для цього треба заповнити на сайті у розділі «Замовити справу онлайн» заяву користувача та бланк замовлення на видавання справ та надіслати їх на електрону пошту Архіву-музею. Також Ви можете дистанційно замовити та оплатити копіювання обраних документів електронними засобами архіву та отримати якісні скан-копії на електронну пошту.

Колектив Архіву-музею бажає науковцям та шанувальникам української культури успіхів у дослідженні першоджерел!




Мова сайту:













Цифровий архів ЦДАМЛМ України