Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України

  • ЦДАМЛМ

  • Lions

    ЦДАМЛМ

  • Snowalker

    Колектив

  • Howling

    Укрінформ

  • Sunbathing

    SOS Архів

Новини

18 Квітня

Щороку наприкінці квітня, а саме 28-го числа, відзначається Всесвітній день охорони праці. З цієї нагоди у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України було розроблено план заходів із відзначення Дня охорони праці, з яким працівники ЦДАМЛМ України ознайомилися 17 квітня 2019 р. під час настановчої лекції про основи охорони праці. Цього року День охорони праці в ЦДАМЛМ України пройде під гаслом «Безпечне та здорове майбутнє праці». Відповідно до затвердженого плану, організаційним комітетом заплановано проведення конкурсу «Краще робоче місце»; спільно з профспілковою організацією ЦДАМЛМ України передбачено реалізацію ряда заходів щодо поліпшення умов безпеки і гігієни праці працівників Архіву-музею.

Фото



17 Квітня

16 квітня 2019 р. працівники Центрального державного архіву-музею літератури і мстецтва України відвідали лекцію старшого викладача кафедри образотворчого мистецтва Інституту мистецтв Київського університету ім. Бориса Грінченка художника, ілюстратора Геннадія Трохимовича Задніпряного. Геннадій Трохимович автор ілюстрацій до понад 500 видань для видавництв «Реклама», «Час», «Український письменник», «Здоров’я», «Либідь», «Музична Україна», «Борисфен», «Марка України». Архівісти ознайомилися з різними прийомами та способами графічного відтворення художньої форми, закономірностями використання палітри виразних засобів графіки. Окремий акцент було зроблено на особливостях зберігання графічних творів виконаних різними матеріалами.

Архів-музей висловлює щиру вдячність за органіацію цікавого і корисного заходу та висловлює надію на подальшу плідну співпрацю!

Фото



15 Квітня

У рамках віртуального проекту «Архів-музей на допомогу вчителям» розміщуємо 15-те інформаційне повідомлення, присвячене представнику «Розстріляного відродження», українському поету і прозаїку Миколі Хвильовому (справжнє ім’я – Фітільов Микола Григорович) (1893–1933).

Детальніше

Микола Хвильовий народився 13 грудня 1893 р. у с. Тростянець на Харківщині у родині вчителів. Освіту здобував у початковій школі в с. Колонтаєві, Охтирській гімназії та Богодухівській гімназії, з 4 класу якої був відрахований за участь у революційному русі (закінчив її екстерном у 1916 р.). У цей час підробляв слюсарем у ремісничій школі, у волосній управі с. Рублівка та місцевій «Просвіті».

У 1916 р. Микола Хвильовий був мобілізований до армії. У 1917 р. був підпільним агітатором за більшовиків. У 1918 р. обраний сільським головою с. Рублівка. Наприкінці 1918 р. сформував повстанський загін, який воював на Харківщині проти Гетьманату і Директорії. У 1919 р. одружився з вчителькою Катериною Гащенко, яка народила йому доньку Іраїду (шлюб невдовзі розпався).

У 1921 р. переїхав до Харкова, де спершу працював на заводах. Одружився вдруге з Юлією Уманцевою. Після проголошення владою курсу на українізацію взяв активну участь у літературно-художньому житті Харкова, став засновником літературних організацій «Гарт» (1923); студії «Урбіно» (прообразу ВАПЛІТЕ) (1924); ВАПЛІТЕ (1926), ВУСПП (1927), Пролітфронт (1930). У 1927–1928 рр. письменник перебував на лікуванні у Берліні, Відні, Парижі.

Микола Хвильовий почав писати після переїзду до Харкова. У 1921 р. став друкуватися у харківських газетах, альманахах «Штабель», «На сполох». Видав збірки віршів «Молодість» (1921), «Досвітні симфонії» (1922), збірку новел «Сині етюди» (1922). У 1923 р. опублікував новелу «Я романтика». У 1925 р. опублікував у газеті «Культура і побут» статтю «Про «сатану в бочці», або про графоманів, спекулянтів та інших просвітян», якою започаткував літературну дискусію 1925–1928 рр. Письменник продовжував участь у дискусії шляхом публікації книг памфлетів «Камо грядеши?» (1925), «Думки проти течії» (1926) (за самостійний розвиток української літератури), серії памфлетів «Апологети писаризму» (1926), а також написання статті «Україна чи Малоросія» (видана в 1990 р.). У своїх творах він закликав нових українських письменників припинити наслідувати Москву (гасло «Геть від Москви!») й переорієнтуватися на «психологічну Європу», рішуче боровся проти «мистецького масовізму».

У квітні 1926 р. Миколу Хвильового було звинувачено в поширенні антиросійських настроїв, після чого письменника піддали цькуванню і назвали разом з О. Шумським і М. Волобуєвим ідеологом течії «націонал-ухильництва» в комуністичній партії. Гострій критиці був підданий роман «Вальдшнепи» (1927 р.), де порушувалися проблеми національно-культурного відродження України. У 1926–1928 рр. М. Хвильовий розкаявся і засудив свої погляди, щоб врятувати ВАПЛІТЕ від репресій. У січні 1928 р. ВАПЛІТЕ вимушено саморозпустилась. Останнє прижиттєве видання письменника – «Повісті про санаторну зону» (1933).

З 1930 р. М. Хвильовий разом з багатьма українськими письменниками проживав у харківському будинку «Слово». Після арешту М. Ялового у квітні 1933 р. Микола Хвильовий 13 травня 1933 р. вчинив самогубство. В передсмертній записці заявив, що не розуміє причин переслідування владою цілого покоління вірних їй письменників. Ці дві події започаткували серію репресій проти діячів української культури, яких пізніше названо «Розстріляним відродженням». Згідно з дослідженням Л. Салимонович, до 1938 р. було репресовано мешканців 40 квартир з 66 будинку «Слово».

Інформацію підготував науковий співробітник відділу використання інформації документів, канд. іст. наук Ігор Резнік.




5 квітня

Ми працюємо для вас!

Дбаючи про зручність комунікації з користувачами Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України анонсує оновлену рубрику «Замовити справу онлайн», у якій подано покроковий алгоритм, за яким дистанційно можна оформити заяву для роботи у читальному залі ЦДАМЛМ України та подати замовлення на видачу архівних справ.

Чекаємо на вас у читальному залі ЦДАМЛМ України!

Ваш Архів-музей


4 квітня

Ми працюємо для вас!

4 квітня 2019 року директор ЦДАМЛМ України Олена Чижова узяла участь у ІІ Українсько-литовському науково-практичному семінарі «Цифрові трансформації та інститути соціальної памяті», який проходить у рамках ІІ Міжнародного симпозіуміу «Гуманітарний дискурс мультикультурного світу: наука, освіта, комунікація», та виступила з доповіддю «Особливості створення цифрового фонду користування на архівні фонди особового походження».

Співорганізаторами заходу, який відбувається на базі кафедри історії та документознавства Факультету лінгвістики та соціальних комунікацій Національного авіаційного університету, виступили кафедра архівознавства та спеціальних галузей історичної науки Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Центральний державний електронний архів України, Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства, Литовський Державний Новий архів, Каунаський Окружний архів.

Повний текст програми семінару.


3 Квітня

Працівники Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України пройшли стажування для реставраторів державних архівів України, що відбулось на базі Державної архівної служби України у Державному центрі збереження документів Національного архівного фонду 3 квітня 2019 року. Директор Державного центру збереження документів Національного архівного фонду Венгель Геннадій Олександрович ознайомив учасників стажування з роботою та фахівцями центру. Завідувач відділу консерваційно-реставраційного оброблення документів Ляшенко Інна Євгенівна на прикладі реставрації історичної карти розказала і показала всі особливості даного виду робіт.

Детальніше

Завідувач відділу оправлення документів Груша Тамара Миколаївна розповіла про основні види брошурування блоків. Для наочності були продемонстровані приклади брошурування документів ХІХ сторіччя та сучасних документів. Співробітники ЦДАМЛМ України практикувалися у роботі з брошурування та прошивання зошита на тасьму за допомогою спеціального зшивального верстата.

Завідувач відділу створення страхового фонду документів Ліссов Микола Ігоревич ознайомив учасників стажування зі складностями у роботі зі створення страхового фонду на документи НАФ; поділився досвідом у відновленні інформації зі згасаючих текстів та дав цінні практичні рекомендації щодо зберігання плівки у боксах.

Співробітники ЦДАМЛМ України, завідувач сектору зберігання друкованих видань відділу забезпечення збереженості документів Олена Степанівна Алєксєєнко, завідувач сектору реставрації архівних документів і друкованих видань відділу забезпечення збереженості документів Ірина Володимирівна Галамага, реставратор архівних та бібліотечних матеріалів сектору реставрації архівних документів і друкованих видань відділу забезпечення збереженості документів Ганна Павлівна Григор’єва, ознайомилися з роботою центру, отримали корисну інформацію, опробували отримані зання на практиці та поділитлися власним досвідом з реставрації документів.

Висловлюємо вдячність організаторам стажування за цікавий і цінний досвід.



3 Квітня

3 квітня відзначається день народження класика української літератури, громадського діяча, Героя України Олеся Терентійовича Гончара. Наразі завершується термін експонування виставкового проекту до 100-річчя О.Т.Гончара «Собор душі», тож запрошуємо скористатися нагодою та встигнути відвідати виставку.

Для зручності наших відвідувачів на сайті ЦДАМЛМ України нова рубрика «Замовлення екскурсії».

Фото



28 Березня

28 березня 2019 року відбулося засідання колегії Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України, на якому обговорювались актуальні питання основної діяльності установи. Під час роботи колегії заступник директора Кирилюк Г. В. доповіла про забезпечення порядку доступу до приміщень та на територію ЦДАМЛМ України. До участі в обговоренні долучились заступник начальника відділу воєнізованої охорони Департаменту поліції охорони Федорук А. Т. та начальник команди № 2 відділу воєнізованої охорони Шевченко О. В., які надали свої пропозиції та рекомендації.

Детальніше

Головним інженером Савченком В. П. було проаналізовано стан мобілізаційної готовності ЦДАМЛМ України.

Начальник фінансово-економічного відділу – головний бухгалтер Давидова Л. Б. повідомила про підсумки фінансово-бюджетної дисципліни у ЦДАМЛМ України.

Особливу увагу було приділено міжнародній діяльності ЦДАМЛМ України, контроль за якою здійснює заступник директора-головний зберігач фондів Малярчук Т. М.

Прийняті відповідні рішення та визначені пріоритети подальшої роботи.



28 Березня

25 березня відзначається день народження видатного українського оперного і камерного співака, Героя України, народного артиста України Дмитра Михайловича Гнатюка. Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України пишається тим, що у скарбниці його фондів зберігаються документи, які висвітлюють життєвий та творчий шлях митця. Фонд Д.М.Гнатюка продовжує поповнюватися новими надходженнями, зокрема, 5 березня 2019 року Анатолій Дмитрович Гнатюк, син митця, передав на державне зберігання нові цінні документи з родинного архіву.

Фото



28 Березня

26 березня 2019 року відбулось чергове засідання Експертно-перевірної комісії ЦДАМЛМ України.

Питанням порядку денного була грошова оцінка документів Національного архівного фонду та музейних предметів із фонду українського художника, теоретика мистецтва та художнього педагога Богомазова О.К., які плануються для видавання в тимчасове користування до Національного художнього музею України для участі у виставковому проекті «Олександр Богомазов: творча лабораторія».

Документи НАФ із фонду Богомазова О.К. членами ЕПК були оцінені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1649 від 13.12.2004, наказу Держкомархівів України № 34/683 від 28.03.2005.

З правилами оцінки музейних предметів членів ЕПК ознайомила завідувач кафедри образотворчого мистецтва, доктор мистецтвознавства, професор Школьна Ольга Володимирівна.

Секретар ЕПК Чумаковська А.Ю.


28 Березня

У рамках віртуального проекту «Архів-музей на допомогу вчителям» розміщуємо 14-те інформаційне повідомлення, присвячене представнику «Розстріляного відродження», українському поету Михайлу Васильовичу Семенку (псевд. Михайль Семенко) (1892–1937). Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України є однією з небагатьох установ, у якій зберігається документальна спадщина цієї непересічної особистості.

Детальніше

Михайль Семенко народився 31 грудня 1892 р. у с. Кибинці на Полтавщині у родині земського писаря і письменниці. Освіту здобував у Курському реальному училищі та Петербурзькому психоневрологічному інституті. У 1914 р. мобілізований до армії. Служив телеграфістом у Владивостоці, де одружився на Л. І. Горенко, з якою прожив 3 роки. У 1918 р. повернувся в Україну, взяв активну участь у суспільно-політичному житті. Редагував журнал «Мистецтво», у 1920 р. видав разом з М. Любченком та О. Слісаренком «Альманах трьох». У 1924–1927 рр. працював головним редактором на Одеській кінофабриці ВУФКУ. У 1926–1936 рр. був одружений на актрисі Н. М. Ужвій, яка у 1927 р. народила йому сина Михайла. Поет постійно мешкав у Харкові, але часто бував у Києві на літературних вечорах.

Михайль Семенко у збірці поезій «Кверофутуризм» (1914) виступив як основоположник і теоретик мистецького напряму «український футуризм». У 1919 р. заснував у Києві літературно-мистецьку групу авангардистів та символістів «Флямінго» і однойменну друкарню. До об’єднання входили Г. Шкурупій, В. Ярошенко, О. Слісаренко, А. Петрицький та ін. У 1921 р. створив «Ударну групу поетів-футуристів», яка була перейменована на асоціацію панфутуристів «Аспанфут» (1922–1924 рр.). Він закликав українських письменників доби НЕПу до об’єднання довкола єдиної мети – європеїзації української поезії. Під тиском літературних критиків погляди митця «полівішали» і він реорганізував «Аспанфут» в «Комункульт» (1924 р.). У 1927 р. Михайль Семенко заснував нову групу футуристів «Нова генерація» (1927–1930 рр.), до якої увійшли Д. Бузько, Г. Шкурупій, О. Полторацький, В. Меллер, А. Петрицький та ін.

Перші збірки Михайль Семенко видав у 1913–1914 рр. («Prelude», «Дерзання», «Кверофутуризм»). Найбільш відомими стали збірки поета «П’єро кохає» (1918), «П’єро здається» (1918), «Дев’ять поем» (1918), «П’єро мертвопетлює» (1919), «В садах безрозних» (1919), «Кабле-поема за океан» (1921), «Проміння погроз» (1921), «Кобзар» (1924), «Збірка творів у трьох томах» (1929–1931) та футпоеми «Ліліт» (1918), «Тов. Сонце» (1919), «Дві поезофільми» (1919).

Наприкінці 1920-х рр. він вимушено відрікся від футуризму і видав соцреалістичні збірки «Європа й ми» (1929), «Сучасні вірші» (1931), «З радянського щоденника» (1932), «Міжнародні діла» (1933). Під тиском комуністичної машини, яка обмежувала творчу свободу поета і примушувала виконувати замовлення на соціальну тематику, М. Семенко майже відійшов від літературного процесу. Його самокритичний вірш-покаяння «Починаю рядовим» (1932) засвідчив остаточний крах футуризму в Україні. Втім, намагання писати у 1930-х рр. у стилі соцреалізму не врятувало поета від переслідувань, він разом з іншими авангардистами постійно звинувачувався у формалізмі і націоналізмі. Після чергового виступу у Києві Михайль Семенко був заарештований НКВС 26 квітня 1937 р. за звинуваченнями в участі в неіснуючій «Українській фашистській націоналістичній терористичній організації», плануванні замаху на С. В. Косіора і повалення радянської влади з допомогою Німеччини. Після тривалих жорстоких допитів 4 вересня 1937 р. написав «зізнання» у всіх звинуваченнях. 23 жовтня 1937 р. на засіданні Військової колегії Верховного Суду СРСР Михайля Семенка було засуджено до розстрілу з конфіскацією майна. 24 жовтня 1937 р. поет був розстріляний у київській в’язниці. Похований у братській могилі в Биківні. Михайль Семенко був реабілітований посмертно 17 квітня 1957 р.

Інформацію підготував науковий співробітник відділу використання інформації документів, канд. іст. наук Ігор Резнік.




26 Березня

"Робите велику просвітницьку роботу. Молодці!"- такий відгук сьогодні, після відвідування Архіву-музею, залишили наші колеги - бібліотекарі.

Детальніше

26 березня до Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України завітала група бібліотекарів обласних бібліотек України для юнацтва і молоді. У рамках оглядової екскурсії, гості з Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Закарпатської, Запорізької, Крововоградської, Миколаївської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернігівської областей та м. Києва завітали до архівосховища, де зберігається колекція друкованих видань ЦДАМЛМ України, оглянули меморіальні кабінети видатних діячів української культури А.С. Малишка, П. І.Майбороди, М.П. Глущенка, О.П.Довженка, ознайомилися з експозицією виставкового проекту «Собор душі» до 100-річчя від дня народження українського письменника О. Т. Гончара.


25 Березня

25 березня 2019 року директор ЦДАМЛМ України Олена Чижова та старший зберігач сектору зберігання та обліку музейних предметів, к.і.н. Оксана Мельничук відвідали семінар «Цифра в інституціях пам’яті: для чого та як. Досвід Естонії». Захід організований з нагоди запуску нової тренінгової програми ProMuseum (програма триватиме до листопада 2019 року), що реалізується ГО «Український центр розвитку музейної справи» у співпраці з Національним музеєм історії України у Другій світовій війні та Естонським військовим музеєм.

Детальніше

На семінарі досвідом із питань цифровізації музейної діяльності та оцифрування музейних колекцій ділилися співробітники Естонського військового музею – Музею генерала Лайдонера (Estonian War Museum, EWM): директор Хеллар Лілл, головний зберігач Айрі Херм, координатор дослідницьких проектів Хембо Пагі та радник зі стратегічних питань Патрік Ранг.

Під час заходу активно обговорювались наступні актуальні питання: Що таке «цифра» в контексті роботи з культурною спадщиною? Які виклики та можливості пов’язані із цифровізацією музейної діяльності як на рівні окремої інституції, так і для суспільства в цілому? Які існують сучасні тенденції та підходи у налагоджені процесів оцифрування музейних колекцій? Які пріоритети визначені в Естонській національній програмі цифровізації та Плані дій у сфері культурної спадщини (2018–2023)? Для чого та на яких засадах формується музейна інформаційна система Естонії (MuIS)? Хочеться відзначити, що розгляд такої проблематики є важливим та корисним для розвитку та підвищення рівня компетенцій українських фахівців у сфері оцифрування музейних колекцій.

Колектив ЦДАМЛМ України вдячний за можливість долучитися до семінару!


22 Березня

21 березня 2019 р. у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України відбулась зустріч директора Чижової Олени Валеріївни з українським художником, архітектором та скульптором, який працює у монументальному мистецтві, станковій та книжковій графіці Мельниченком Володимиром Володимировичем. Разом з дружиною, українською художницею та графіком Адою Рибачук, вони працювали над знаковими архітектурними творами свого часу: Київським автовокзалом, «Палацем школярів та юнацтва» на площі Слави, проектами «Древній Київ», «Київ Х століття» – підземним музеєм на Контрактовій площі, Стіною пам’яті на Байковому кладовищі,над стоврення якої художники працювали майже 13 років,і яка була знищена, забетонована у 1982 році. Через 36 років, у 2018 році було відновлено один з фрагментів Стіни пам’яті та презентований в рамках фестивалю Kyiv Art Week.

Детальніше

А ще була Північ, берег Карського моря, острів Колгуєв... УНІКАЛЬНА ТВОРЧА РОДИНА!

У рамках плідної співпраці з Архівом-музеєм Володимир Володимирович започаткував свій особовий фонд та передав на державне зберігання до ЦДАМЛМ України цінні для історії української художньої культури документи з власного архіву. Висловлюємо щиру вдячність Володимиру Володимировичу за самовіддане служіння мистецтву та бажаємо йому міцного здоров’я, здійснення всіх творчих планів!


21 Березня

Архів-музей на презентації проекту "Автентична Україна"

20 березня директор ЦДАМЛМ України Олена Чижова, заступник директора Тамара Малярчук та співробітники відділу використання інформації документів відвідали презентацію проекту «Автентична Україна», реалізованого Міністерством культури України у співпраці з компанією Google Україна. У цей же день проект був представлений Міністром культури України Євгеном Нищуком під час засідання Уряду України.

Детальніше

Презентація відбулася у Національному музеї літератури України за участю Міністра культури України Євгена Нищука, директора Google Ukraine Дмитра Шоломка, директора Google Ukraine по зв’язкам з органами державної влади Олега Якимчука. Про роботу над проектом розповіла його куратор, доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, член Національної спілки журналістів України та Голова правління громадської організації «Наукове товариство історії дипломатії та міжнародних відносин» Ірина Матяш. Даний проект – унікальний віртуальний простір, що містить колекцію автентичних аудіо- та візуальних прикладів української айдентики. Віртуальна платформа проекту складається із двох частин: «Матеріальна культурна спадщина» (віртуальні тури дерев’яними церквами, що знаходяться у списку світової спадщини ЮНЕСКО, музеями просто неба та оперними театрами України) та «Нематеріальна культурна спадщина» (усні традиції та форми вираження; виконавське мистецтво; звичаї, обряди, святкування; знання та практики, що стосуються природи і всесвіту; традиційні ремесла).

Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України представив на заході свій виставковий проект, підготовлений до 150-річчя Національної опери України, який суголосний з частиною віртуальної платформи проекту «Автентична Україна», оскільки не лише висвітлює історію оперного театру, а й яскраво ілюструє неперебутню актуальність збереження та популяризації культурної та історичної спадщини України.


19 Березня

19 березня 2019 р. до ЦДАМЛМ України завітала українська письменниця, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу шевченкознавства Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України; автор монографії «Історична пам’ять Т. Г. Шевченка: спроба реконструкції» Роксана Борисівна Харчук. У 2017 році за дослідницьку працю «Шевченківська енциклопедія» Роксані Борисівні було присвоєно звання Лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки (2017 р.) У конференц-залі ЦДАМЛМ України відбулася цікава розмова на тему «Історична тематика у творчості Тараса Шевченка».

Директор ЦДАМЛМ України Олена Валеріївна Чижова проінформувала присутніх про склад і зміст особового фонду українського письменника Бориса Микитовича Харчука (фонд № 1079), батька пані Роксани, та запропонувала поповнити колекцію документами, які зберігаються в родині.

Архів-музей висловлює щиру вдячність за цікавий захід та бажає пані Роксані наснаги та успіхів у творчій діяльності!

Фото


18 Березня

Відомий український художник, графік, монументаліст, мислитель Олександр Дубовик, творчість якого є цілою епохою у мистецькому житті України, днями був гостем Архіву-музею. Етапи формування особового архівного фонду, спільні виставкові проекти та інші питання обговорювали під час зустрічі Олександр Дубовик та директор ЦДАМЛМ України Олена Чижова. Дякуємо панові Олександру за унікальну творчість, яку він дарує всім нам, увагу до нашої установи та поповнення бібліотечної колекції новим виданням «Букет».


13 Березня

Видавнича новинка ЦДАМЛМ України

Гарною традицією у ЦДАМЛМ України стало видання каталогів виставкових проектів Архіву-музею. Не став винятком і освітній художньо-документальний проект до 110-річчя української художниці Марії Примаченко та Дня соборності України – «Жіночий вимір: Марія Примаченко», який експонувався у вестибюлі станції метро «Золоті ворота» Київського метрополітену у січні-лютому 2019 року. До каталогу увійшли усі експозиційні позиції освітнього художньо-документального проекту: художні роботи Марії Примаченко, архівні матеріали біографічного та творчого характеру з фондів ЦДАМЛМ України; документи та світлини з архіву родини художниці, надані її правнучкою – Анастасією Примаченко; серія зі 125-ти дитячих малюнків з різних куточків України, створених за мотивами робіт художниці.

Ознайомтесь з каталогом освітнього художньо-документального проекту «Жіночий вимір: Марія Примаченко» у рубриці «Наші видання».


9 Березня

"Єднаємо душі словом Кобзаря", під такою назвою на базі Малинського лісотехнічного коледжу пройшов літературно - мистецький форум, присвячений 205-й річниці з дня народження Тараса Шевченка. На зустріч до студентів та викладачів завітали директор інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України, академік НАН України Микола Жулинський, заступник директора інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України, академік НАН України Микола Сулима, заступник інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України, завідувач відділу рукописних фондів і текстології Сергій Гальченко, директор ЦДАМЛМ України Олена Чижова, шевченкознавець, автор книги "Історичні пам’ятка Т.Г. Шевченка. Спроба реконструкції" Роксана Харчук, науковці інституту літератури НАН України.

Детальніше




6 Березня

5 березня 2019 року у конференц-залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України відбулось розширене засідання колегії, присвячене обговоренню підсумків діяльності у 2018 році та пріоритетам на 2019 рік.

Детальніше

На засідання були запрошені представники творчих спілок, Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка та працівники ЦДАМЛМ України. У рамках доповіді виступили директор ЦДАМЛМ України О. В. Чижова та керівники структурних підрозділів. До обговорення доповідей долучились відомі громадські діячі:

- Захаревич Михайло Васильович – генеральний директор-художній керівник Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка; народний артист України, член-кореспондент Національної академії мистецтв України;

- Філіпенко Тетяна Олександрівна – дружина композитора, народного артиста України Філіпенка Віталія Аркадійовича;

- Печорна Надія Григорівна – дружина народного художника України, лауреата Шевченківської премії, члена Спілки художників України Печорного Петра Петровича;

- Гнатюк Андрій Дмитрович – син оперного співака, народного артиста України Гнатюка Дмитра Михайловича;

- Веселовська Ганна Іванівна – доктор мистецтвознавства, професор, відомий театрознавець, керівник напряму експертно-аналітичної діяльності Спілки театральних діячів України.

В урочистій атмосфері засідання був підписаний акт передачі Т. О. Філіпенко, Н. Г. Печорною та А. Д. Гнатюком до ЦДАМЛМ України особистих документів В. А. Філіпенка, П. П. Печорного та Д. М. Гнатюка для поповнення родинних фондів.

Члени колегії одноголосно схвалили проект рішення щодо підсумків діяльності у 2018 році та пріоритетів на 2019 рік.

Також на заході директор ЦДАМЛМ України О. В. Чижова вручила заступнику директора Г.В. Кирилюк Подяку Київського міського голови за багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм та з нагоди 60-річчя від дня народження.



6 Березня

5 березня 2019 р. директор ЦДАМЛМ України О. В. Чижова, заступник директора-головний зберігач фондів Т. М. Малярчук та співробітники відділу використання інформації документів канд. іст. наук., науковий співробітник І. С. Резнік та провідний архівіст М. Н. Мойсик відвідали виставку «Історична Київщина – заповітна земля Кобзаря», яка відкрилася в Державному архіві Київської області. Гості виставки отримали нагоду ознайомитися з унікальними джерелами 19 ст., що відтворюють генеалогію родини Тараса Шевченка, його творче та особисте життя. До уваги відвідувачів були представлені документи, що відображають аспекти діяльності Кобзаря на Київщині. На виставці також розкриті сторінки історії переслідувань і заборон, спрямованих не лише проти розповсюдження творів Кобзаря, але й проти тих, хто намагався заходами з вшанування кобзаревої пам’яті стверджувати історичне значення творчості поета.

Детальніше

Центральний державний архів-музей літератури та мистецтва України виступив як співорганізатор проекту та надав для експозиції документи із власної архівної скарбниці, що стосуються життя і творчості великого Кобзаря (рукописи віршів, автобіографія та світлини).

На заході були присутні: перший президент України Леонід Кравчук; заступник голови Київської обласної державної адміністрації Алла Шкуро; Олександр Денисенко–заступник директора департаменту-начальник відділу нормативно-методичного забезпечення діловодства Укрдержархіву; директори центральних державних архівів України; вчені та історики, представники засобів масової інформації та ін. Тимчасовий Повірений у справах посольства Республіки Болгарія в Україні Стояна Русінова надіслала учасникам та організаторам проекту вітальну адресу.



1 Березня

«Франківці у фондах Архіву-музею»


Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України поєднує у собі функції архіву, музею, бібліотеки і є найбільшою скарбницею фондів літературно-мистецького профілю. У ньому зберігається документальна спадщина класиків української літератури, живопису, архітектури, театрально-музичного мистецтва. Зокрема, і фонд Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка та особові фонди видатних діячів українського мистецтва, які присвятили своє життя служінню театру.

Повідомлення №7

У Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України зберігаються документи українського актора театру та кіно, народного артиста СРСР, народного артиста УРСР, лауреата Державної премії України ім. Т. Шевченка Володимира Михайловича Дальського (1912–1998). Це, зокрема, фотографії (в ролях, індивідуальні та групові); статті про життя і творчість; листування та ін.

Запрошуємо шанувальників українського театру та мистецтва в цілому ознайомитись з документами у читальному залі Архіву-музею.


28 Лютого

Директор ЦДАМЛМ України Олена Чижова та заступники директора Ганна Кирилюк і Тамара Малярчук узяли участь у засіданні колегіального органу Укрдержархіву, яке відбулося в приміщенні Солом’янської районної у місті Києві державної адміністрації та було присвячене підсумкам роботи архівних установ у 2018 році та перспективам і завданням на 2019 рік. В урочистій атмосфері пройшла традиційна посвята у професію молодих спеціалістів. Присягу архівіста прийняла наша колега – архівіст відділу довідкового апарату документів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України Кристина Городиська. Колектив ЦДАМЛМ України щиро вітає нове покоління архівістів та бажає наснаги і успіхів у професійній діяльності!


22 Лютого

У Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України було проведено тематичний семінар, під час якого працівники ЦДАМЛМ України, які є державними службовцями, ознайомилися з онлайн-курсом «Декларуй доброчесно!», який було розроблено Національним агентством з питань запобігання корупції для допомоги декларантам під час чергового етапу проведення е-декларування. Інформація про онлайн-курс розміщена у рубриці «Запобігання корупції» на офіційному сайті ЦДАМЛМ України.


21 Лютого

Відсьогодні документи особових фондів естрадної співачки Аренс Ельги Еріхівни (ф. 343), художника Богомазова Олександра Костянтиновича (ф. 360), композитора Буєвського Бориса Миколайовича (ф. 692), художника Єржиковського Сергія Миколайовича (ф. 1267), диригента і музичного педагога Карасика Якова Володимировича (ф. 385), художника і мистецтвознавця Колоса Сергія Григоровича (ф. 1418), поетеси Компанієць Лідії Олександрівни (ф. 619), письменника і кінодраматурга Кочана Івана Григоровича (ф. 839), архітектора Малозьомова Івана Івановича (ф. 361), державного і політичного діяча Полоза Михайла Миколайовича (ф. 1336), диригента і музичного педагога Тольби Веніаміна Савелійовича (ф. 523), актора театру і кіно Шагайди (Шагадіна) Степана Васильовича (ф. 225) доступні для вивчення в читальному залі ЦДАМЛМ України.

Серед них: автографи митців, їхнє листування, біографічні документи, світлини, відгуки у періодичній пресі про їхню діяльність тощо.

Запрошуємо усіх бажаючих відвідати нашу установу й ознайомитися з означеними документами!

Описи названих фондів можна переглянути на сайті ЦДАМЛМ України в рубриці «Описи фондів».


20 Лютого

Директор ЦДАМЛМ України Олена Чижова узяла участь у засіданні 3-го щорічного круглого столу архівістів «Оцифрування документів Національного архівного фонду як пріоритетний напрям цифровізації національних архівів: проблеми та перспективи», який відбувся 19 лютого 2019 року у Центральному державному кінофотофоноархіві України ім. Г. С. Пшеничного та виступила з доповіддю «Проект «Український авангард Digital»: з досвіду Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України по створенню цифрового фонду користування документами НАФ». Актуальні питання оцифрування документів Національного архівного фонду та надання доступу до них об’єднали спеціалістів і науковців України та Сполучених Штатів Америки.

Фото


19 Лютого

Директор ЦДАМЛМ України Олена Чижова бере участь у засіданні 3-го щорічного круглого столу архівістів «Оцифрування документів Національного архівного фонду як пріоритетний напрям цифровізації національних архівів: проблеми та перспективи», який проходитиме 19 лютого 2019 року у Центральному державному кінофотофоноархіві України ім. Г. С. Пшеничного. Актуальні питання оцифрування документів Національного архівного фонду та надання доступу до них об’єднають спеціалістів і науковців України та Сполучених Штатів Америки.

http://undiasd.archives.gov.ua/index.php?m=311


15 Лютого

Директор ЦДАМЛМ України Олена Чижова була присутня на засіданні круглого столу на тему «Крим – це Україна. Документальні свідчення в архівах України». Захід відбувся за участі заступника Міністра юстиції України Дениса Чернишова, Голови Державної архівної служби України Тетяни Баранової, народного депутата України, голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, радника Міністра інформаційної політики України Юлії Каздобіної, заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза, представників Національної академії наук України, державних архівів та наукових установ 15 лютого 2019 року у Центральному державному архіві громадських об’єднань України.

Фото


15 Лютого

14 лютого 2019 року у теплій та невимушеній атмосфері у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України відбувся авторський вечір української дитячої письменниці, поетеси, барда Валентини Захабури під назвою «Колискова для коханого». Авторка подарувала усім присутнім справжнє свято музики та поезії. Висловлюємо вдячність пані Валентині за святкову «валентинку» та бажаємо міцного здоров’я і творчого натхнення! Захід відбувся у рамках літературно-музичного проекту «Мистецькі зустрічі в архіві-музеї». Наступна мистецька зустріч відбудеться на початку березня. Слідкуйте за нашими анонсами на інформаційних ресурсах ЦДАМЛМ України. Для тих, хто не зміг бути присутній розміщуємо відеосюжет

Відео

Відео

Фото


12 Лютого

Директор Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України Олена Чижова узяла участь публічному звіті Голови Державної архівної служби України Тетяни Баранової про підсумки діяльності Укрдержархіву у 2018 році, який відбувся у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка 12 лютого 2019 року

Фото


7 Лютого

У рамках віртуального проекту «Архів-музей на допомогу вчителям» розміщуємо 13-те інформаційне повідомлення, присвячене представнику «Розстріляного відродження», українському поету-неокласику, літературознавцю, перекладачу Михайлу Опанасовичу Драй-Хмарі (справж. прізв. Драй) (1889–1939).

Детальніше

Михайло Драй-Хмара народився 10 жовтня 1889 р. (за н. с.) у с. Малі Канівці на Черкащині у заможній родині писаря. Освіту здобував у початковій школі в Золотоноші та Черкаській гімназії (1902–1906 рр.). У 1906–1910 рр. навчався в елітній колегії Павла Галагана в Києві. У 1910–1915 рр. був студентом історико-філологічного факультету Київського університету. У 1914 р. одружився з гімназисткою Ніною Длугопольською. Будучи здібним науковцем, залишився працювати на кафедрі слов’янознавства. У 1913–1917 рр. був у закордонному відрядженні, досліджував фонди архівів та бібліотек Угорщини, Румунії, Хорватії, з 1915 р. після евакуації Київського університету до Саратова працював у Петроградському університеті. У 1917 р. Михайло Драй-Хмара повернувся в Україну, де займався викладацькою і літературною діяльністю. У 1918–1923 рр. був професором кафедри слов’янської філології Кам’янець-Подільського університету (де у 1920 р. видав підручник «Слов’янознавство»), у 1923–1929 рр. – професором кафедри українознавства Київського медичного інституту, у 1930–1933 рр. працював у Науково-дослідному інституті мовознавства при ВУАН.

Перші вірші (наприклад, «Девушка в алой косынке») Михайло Драй-Хмара писав російською мовою в роки навчання в колегії, друкувався у журналі «Лукоморье». Українською почав писати в Кам’янці. Свої поезії та переклади публікував у журналах «Буяння», «Нова думка», газеті «Червона правда».

Перша збірка віршів «Проростень» була видана у 1926 р. у Києві. Вона стала єдиною, яка вийшла за життя поета. Дві інші – «Сонячні марші» та «Залізний горизонт» – були видані у 1969 р. Найвідомішим твором поета є сонет «Лебеді», надрукований у 1928 р. і присвячений захисту від переслідувань «п’ятірного грона» товаришів-неокласиків (М. Рильського, М. Зерова, П. Филиповича, О. Бургардта). Після цього почалися переслідування вже самого Михайла Драй-Хмари, він практично втратив можливість друкуватися.

Михайло Драй-Хмара також був відомим перекладачем. Вільно володів 19 мовами. Перекладав твори О. Пушкіна, М. Лермонтова, С. Цвейга, Ш. Бодлера, П. Верлена, Данте та ін.

21 березня 1933 р. був вперше заарештований за обвинуваченням у контрреволюційній діяльності, звільнений у травні. Після цього митець не міг влаштуватися на роботу і друкувати праці. 6 вересня 1935 р. заарештований удруге, був одним з небагатьох, хто не визнав своєї вини. Засуджений до 5 років заслання на Колимі. 27 травня 1938 р. вже в таборі йому додали ще 10 років ув’язнення «за участь у антирадянській організації і антирадянську пропаганду» серед ув’язнених. Життя Михайла Драй-Хмари обірвалося 19 січня 1939 р. За офіційною версією, він помер у таборі від серцевого нападу, але за свідченнями інших в’язнів табору, поет був застрелений одним з охоронців. У 1989 р. Михайло Драй-Хмара був посмертно реабілітований за відсутністю складу злочину.


Інформацію підготував науковий співробітник відділу використання інформації документів, канд. іст. наук Ігор Резнік



31 січня

Директор Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України Олена Чижова узяла участь у презентації серії книжок «Митці на прицілі», яка відбулася 30 січня 2019 року у книгарні-кав’ярні «Довженко книги.кава.кіно». Було представлено перші чотири книги серії, присвячені Володимиру Сосюрі, Остапу Вишні, Григорію Косинці, Михайлові Драй-Хмарі (упорядник та автор наукового апарату – літературознавець, заступник директора Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України Сергій Анастасійович Гальченко, видавництво «ФОЛІО», 2018 р.).

Модератором заходу виступив професор, доктор історичних наук Юрій Шаповал, участь узяли академік Національної академії наук України, директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України Микола Жулинський, генеральний директор видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький та ін.

Фото


31 січня

«Франківці у фондах Архіву-музею»


Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України поєднує у собі функції архіву, музею, бібліотеки і є найбільшою скарбницею фондів літературно-мистецького профілю. У ньому зберігається документальна спадщина класиків української літератури, живопису, архітектури, театрально-музичного мистецтва. Зокрема, і фонд Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка та особові фонди видатних діячів українського мистецтва, які присвятили своє життя служінню театру.

Детальніше

Повідомлення №6

У Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України зберігаються документи української актора театру та кіно, народного артиста СРСР Євгена Порфировича Пономаренка (1909–1994). Це, зокрема, фотографії (в ролях, індивідуальні та групові); матеріали про нагородження дипломами та почесними грамотами; статті про життя і творчість та ін.

Запрошуємо шанувальників українського театру та мистецтва в цілому ознайомитись з документами у читальному залі Архіву-музею.


29 січня

30 січня 2019 р. о 12:30 в загальноосвітній школі № 1 м. Українка відбудеться свято музики під назвою «АВЕ БАЯН» за участі заслуженої артистки України, баяністки-віртуоза Валентини Анатоліївни Скляр-Кондрашевської. Захід організований відділом Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України «Літературно-мистецькі Плюти» для учнів, батьків та вчителів навчального закладу. Мистецький захід стане продовженням творчої співпраці відомої на Обухівщині майстра-педагога віртуозної гри на баяні В.А. Скляр-Кондрашевської та відділу «Літературно-мистецькі Плюти».


24 січня

24 січня 2019 року відбулася презентація каталогу «Творчість П.Ф. Альошина у фондах Національного заповідника «Софія Київська», (упорядники Олена Мокроусова, Тетяна Скібіцька та ін.). Захід відбувся у рамках освітньої програми виставки «Відбудова Хрещатика» у виставкових залах «Хлібні» Національного заповідника «Софія Київська». Презентацію відвідала провідний архівіст відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України М.Н.Мойсик. Олена Мокроусова – відомий історик, пам’яткознавець та києвознавець, який протягом багатьох років займається дослідженнями історичної забудови Києва ХІХ-ХХ ст., ґрунтовно досліджує біографії українських архітекторів, в першу чергу Павла Федотовича Альошина, у тому числі і у фондах Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України. Архів-музей бажає пані Олені творчої наснаги та нових успіхів у науковій діяльності!


23 Січня

Новий виставковий проект Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України на станції метро «Золоті ворота»

Детальніше

У арт-вестибюлі станції метро «Золоті ворота» 23 січня 2019 року відкрився новий освітній художньо-документальний проект до 110-річчя української художниці Марії Примаченко та Дня соборності України – “Жіночий вимір: Марія Примаченко”.

Виставка відкрилася музичним дарунком від широко відомого в Україні та за її межами гурту «Шпилясті кобзарі».

Відвідувачі заходу отримали унікальну нагоду побачити одні з перших робіт Марії Примаченко, створені мисткинею на початку свого творчого шляху в 1930-х роках, які дивом вціліли в роки воєнних лихоліть та неушкодженими були передані на зберігання до ЦДАМЛМ України.

Загалом на виставці представлено архівні матеріали біографічного та творчого характеру з фондів найбільшого в Європі архіву документів особового походження – Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України. Документи та світлини були надані для експонування з архіву родини художниці її правнучкою – Анастасією Примаченко, яка у своєму виступі поділилася спогадами та розповіла про історію своєї родини. На заході виступили голова архівної служби України Тетяна Іванівна Баранова, директор Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України Олена Валеріївна Чижова, голова Спілки архівістів України, доктор історичних наук, професор М.Г.Щербак, директор Київської дитячої художньої школи №9 Наталія Михайлівна Баришполець.

До Дня соборності України у рамках проекту представлена серія зі 125-ти дитячих малюнків з різних куточків України, створених за мотивами робіт Марії Примаченко. Організаторам вдалося реалізувати задум – створити дитячий вимір Марії Примаченко та об’єднати дітей з різних міст України: Києва, Львова, Маріуполя, Рубіжного, Сєвєродонецька, Сватового, Полтави, Миколаєва, Харкова, Чернігова тощо. Це унікальний приклад об’єднання країни, який наочно ілюструє об’єднуючий, всеукраїнський масштаб особистості художниці, неперебутню актуальність тематики її робіт для виховання кожного нового покоління українців.

Співорганізаторами проекту стали Спілка архівістів України, БО “Благодійний фонд “Творча спадщина родини Марії Примаченко” та КП “Київський метрополітен”.

Виставка триватиме з 23 січня по 23 лютого 2019 року в арт-вестибюлі станції метро «Золоті ворота».



17 Січня

У рамках віртуального проекту «Архів-музей на допомогу вчителям» розміщуємо дванадцяте інформаційне повідомлення, присвячене представнику «Розстріляного відродження», українському поету, перекладачу та архівісту Володимиру Євтимовичу Свідзинському (1885–1941).

Детальніше

Володимир Свідзинський народився 8 жовтня 1885 р. у с. Маянів Подільської губернії (нині Вінницька обл.) у родині священика. Освіту здобував у Тиврівському духовному училищі, яке закінчив у 1899 р., та у Кам'янець-Подільській духовній семінарії, з якої був відрахований на 4 курсі. З 1906 р. по 1913 р. навчався на економічному факультеті Київського комерційного інституту, але не складав державні екзамени і тому не отримав диплом про вищу освіту.

У 1913 р. повернувся на Вінничину, де за завданням від Подільської земської управи зібрав статистичні відомості про тисячі ткацьких господарств, потім опубліковані у нарисі «Ткацький промисел» (1916). У 1915 р. переїхав до Житомира, де до 1916 р. працював канцелярським служителем та обліковим урядовцем у Волинській контрольній палаті.

У березні 1916 р. мобілізований у якості помічника контролера в штаб 7-ї армії, яка воювала на Галичині. 14 березня 1918 р. демобілізований та переїхав до м. Кам'янця-Подільського, де з жовтня 1918 р. був редактором у видавництві Подільської управи. У 1919–1920 рр. був вільним слухачем історико-філологічного факультету Кам'янець-Подільського державного українського університету.

Після встановлення в місті радянської влади у листопаді 1920 р. працював редактором у видавничому відділі народної освіти політвиконкому. Одружився з вчителькою Зінаїдою Сулковською, а у 1921 р. у них народилася донька Мирослава. З 1921 р. працював архіваріусом у Кам'янець-Подільському університеті та завідувачем повітового архіву. З 1923 р. до 1925 р. завідував новоствореним Кам'янець-Подільським окружним архівним управлінням. Займався виявленням в архівах і музеях греко-католицьких метрик, стародруків і рукописних книг. Писав наукові статті на соціально-економічну тематику.

У жовтні 1925 р. переїхав до Харкова, де до 1941 р. працював редактором у журналі «Червоний шлях» (з 1936 р. – «Літературний журнал»), а з 1930 р. – у газеті «Червона армія». З 1936 р. був членом Спілки письменників СРСР.

В. Свідзинський почав друкуватися у 1912 р. – в журналі «Українська хата» опубліковано його перший вірш «Давно, давно тебе я жду…». У 1919–1920 рр. публікував у часописі «Освіта», газеті «Наш шлях» та журналі «Нова думка» вірші («Знову в душі моїй…», «Пісенька» та ін.), статті («Народні українські пісні про останню світову війну») та поему «Сон озеро» (1920).

У 1922 р. у Кам'янці-Подільському видав першу збірку «Ліричні поезії».

У 1927 р. у Харкові вийшла друга поетична збірка «Вересень». Після 1927 р. вірші поета не друкували, звинувативши його у фаталізмі. Остання збірка «Поезії» була опублікована у 1940 р. у Києві. Більшість творів В. Свідзинського (вірші, балади, казки) залишились у вигляді рукописів і були спалені після його загибелі.

В. Свідзинський багато перекладав з іспанської, французької, польської мови. Найкращими визнані переклади історичного нарису І. Іванова «Халдеї» (1920), поеми «Слово о полку Ігоревім» (1938) та комедій Арістофана (1939).

В. Свідзинський трагічно загинув 18 жовтня 1941 р. у с. Непокрите Харківської обл. Під час наближення німецьких військ до Харкова загони НКВД арештовували всіх представників української інтелігенції, які не евакуювалися. В. Свідзинський мав талон на евакуацію до м. Актобе (Казахстан), але за сімейними обставинами затримався у Харкові. 27 вересня 1941 р. був заарештований за звинуваченням в антирадянській агітації і відправлений під конвоєм на схід. Конвоїри під загрозою оточення конвою зігнали арештантів до покинутого будинку і підпалили його. Рідні поета нічого не знали про його долю до 1964 р., коли отримали довідки про його смерть у 1941 р. за нез’ясованих обставин та про посмертну реабілітацію за відсутністю складу злочину.


Інформацію підготував науковий співробітник відділу використання інформації документів, канд. іст. наук Ігор Резнік



14 січня

86 установ та організацій мистецького профілю передають документи до ЦДАМЛМ України

Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України – установа, яка активно розвивається і комплектується. Систематичне, своєчасне та якісне передавання документів на зберігання до архіву є запорукою збереження історико-культурної спадщини.

Детальніше

На засіданні Центральної експертної перевірної комісії Державної архівної служби України 20 грудня 2018 року були схвалені та затверджені Головою Укрдержархіву Списки юридичних осіб-джерел формування Національного архівного фонду, які передають документи на постійне зберігання до Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України. Усього до списку внесено 86 установ та організацій.

Мало не щодня фонди архіву поповнюються цінними архівними матеріалами від установ джерел комплектування, серед яких: Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка, Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г.Шевченка, Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка, Національна філармонія України, Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України, Національний заслужений академічний український народний хор України ім. Г. Г. Верьовки, Національний заслужений академічний ансамбль танцю України ім. Павла Вірського, Національна заслужена академічна капела України «Думка», Національний цирк України, Національна кіностудія художніх фільмів ім. Олександра Довженка, Національне видавництво дитячої літератури «Веселка», Державне спеціалізоване видавництво художньої літератури «Дніпро», Національні творчі спілки України та інші установи та організації.

Архів-музей активно підтримує зв'язок з джерелами комплектування, завжди готовий надати необхідні консультації та допомогу у важливій справі поповнення архівної скарбниці України.


11 січня

Ознайомтесь з публікаціями ЦДАМЛМ України

Публікації працівників Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України вийшли друком на сторінках чергового номеру науково-практичного журналу «Архіви України» за 2018 р. (Випуск 5-6 (317). Статті не лише традиційно розкривають склад і зміст фондів Архіву-музею, а й сприяють виявленню, локалізації та вирішенню ключових викликів сучасності, що постають перед архівною галуззю, зокрема, дотримання авторських та суміжних прав у діяльності державних архівів.

Про Науково-практичний журнал "Архіви України"

11 січня

У ЦДАМЛМ України оцифровано 100% описів!

Наприкінці 2018 року завдяки злагодженим зусиллям працівників Архіву-музею був завершений надважливий проект з оцифрування описів фондів, започаткований у 2016 р.

На сайті ЦДАМЛМ України у розділі «Описи фондів» доступні для перегляду у форматі PDF 2124 описи фондів, які пройшли повне науково-методичне опрацювання. Це значно полегшило доступ користувачів до архівної інформації. Відтепер усі документи можна замовити дистанційно. Для цього треба заповнити на сайті у розділі «Замовити справу онлайн» заяву користувача та бланк замовлення на видавання справ та надіслати їх на електрону пошту Архіву-музею. Також Ви можете дистанційно замовити та оплатити копіювання обраних документів електронними засобами архіву та отримати якісні скан-копії на електронну пошту.

Колектив Архіву-музею бажає науковцям та шанувальникам української культури успіхів у дослідженні першоджерел!




Мова сайту:







Цифровий архів ЦДАМЛМ України