Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України

  • ЦДАМЛМ

  • Lions

    ЦДАМЛМ

  • Snowalker

    Колектив

  • Howling

    Укрінформ

  • Sunbathing

    SOS Архів


Документальна онлайн-виставка до 90-річчя від дня народження історика, архівіста, некрополіста, першого директора ЦДАМЛМ України Людмили Андріївни Проценко (1927-2000)

Людмила Андріївна Проценко народилась 19 квітня 1927 р. в творчій родині – батько Андрій Проценко, флейтист та професор Київської консерваторії, мати Клавдія Демидова, оперна співачка. Отримала фундаментальну гуманітарну освіту - історико-філософський факультет Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка, де навчалась у професора кафедри архівознавства та джерелознавства В.І.Стрельського (1951), Київська консерваторія, де вивчала співочу майстерність у М.Донець-Тессейр (1954).

Але любов до історії переважила музичний хист талановитої людини. Починаючи з 1951 р. майже 20 років життя Людмили Андріївни було віддано архівній справі – науковий співробітник, а згодом начальник відділу давніх актів Центрального державного історичного архіву України.

В цей же час, Л.Проценко брала участь у підготовці (як співавтор) спеціалізованих видань «ЦГИА УССР в Киеве. Путеводитель» (1958).«Генеральний опис Правобережної України. 1765-1769. Покажчик населених пунктів» (1959) тощо. Планувала займатися дисертаційним дослідженням «Актові книги як джерело до вивчення спеціальних історичних дисциплін» в Інституті історії АН УРСР. Але доля вирішила інакше …

1967 р. став знаковим в житті Людмили Андріївни – її було призначено директором новоствореного Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва УРСР. За п’ять років керування Архівом-музеєм, вона здобула репутацію вимогливого, енергійного та принципового керівника.

Людмила Андріївна всіма силами займалась пропагуванням діяльності установи - написала й опублікувала декілька статей про Архів-музей, виступала з доповідями про діяльність організації на конференціях, на Міжнародному форумі архівістів, на VII Міжнародному конгресі архівістів у Москві та ін. Саме завдяки її зусиллям Архів-музей сьогодні має таку унікальну колекцію документів – комплектування архівних фондів установи, у тому числі й «непопулярними» матеріалами репресованих діячів української культури, проводилося скрупульозно, з копітким вивченням всіх біографічних та культурологічних ланок особи. Станом на 1 січня 1973 р. джерельна база Архіву-музею нараховувала вже 440 особових фондів (Ю.Яновського, А.Малишка, О.Гончара, П.Альошина, В.Заболотного, Ф.Красицького, В.Касіяна, А.Петрицького, М.Тутковського, К.Стеценка, С.Тобілевич, І.Алчевського та ін.).

Після уходу з Архіву-музею у 1973 р., Л.Проценко стала «звичайним» викладачем історії в київських середніх школах, але, за спогадами її учнів, мало хто з викладачів зміг легко та в той же час глибоко занурюватися в історію країни, міста, життя окремої історичної персони, не оминаючи гострі кути та питання.

Не стояла осторонь Людмила Андріївна наукового й громадського життя - обіймала посаду заступника голови Шевченківської районної організації Товариства охорони пам’яток історії та культури міста Києва, фактично стала фундатором окремого напрямку досліджень в історичній науці – некрополістики. Справою всього її життя стала підготовка фундаментальної праці – видання «Київській некрополь».

Ще у лютому 1967 р. Л.Проценко очолила групу по вивченню некрополя при Київському товаристві охорони пам’яток історії та культури, керувала секцією «Некрополі України» при Головній раді Українського товариства охорони пам’яток історії та культури (з 1990). Ініціатор створення Лук’янівського державного історико-меморіального заповідника (1994).

Л.А.Проценко – авторка численних статей з архівної справи та некрополістики, карт-схем «Пам’ятки Києва, знищені у ХХ ст.» (1991), кількох сценаріїв до документальних фільмів, а довідники «Київській некрополь. Письменники» (1992), «Лук’янівське цивільне кладовище» (у співавторстві, 1998), монографія «Історія Київського некрополя» (1995) й досі користуються не аби яким попитом серед шанувальників історії.

Зірка Людмили Андріївни Проценко згасла 7 вересня 2000 р. Згідно із заповітом була похована на Лук’янівському цвинтарі.

У 2016 р. на честь Л.А.Проценко було названо вулицю у Солом’янському районі м. Києва

Мета виставки: вшанування пам’яті першого директора ЦДАМЛМ України.

Основу експозиції склали документи архіву Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ф. 673), друковані видання з бібліотечної колекції установи.

Виставку підготувала:

Головний науковий співробітник сектора просвітньої та виставкової роботи відділу використання інформації документів, кандидат історичних наук А.М. Сукало.



Мова сайту:













Цифровий архів ЦДАМЛМ України